К.е.н. Бобиль В.В.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Україна

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Сучасна фінансова криза довела необхідність використання показників якості управління фінансовими, операційними та надзвичайними ризиками у процесі оцінки фінансового стану банку

Отже, пропонуємо власну систему визначення фінансового стану банку, яка включає у себе п’ятнадцять економічних показників за шістьма групами: «Достатність капіталу», «Якість активів», «Рентабельність», «Ліквідність», «Динаміка», «Рівень якості управління ризиками» (табл. 1)

Таблиця 1 – Показники оцінки фінансового стану банку

Група

Показник

Алгоритм розрахунку

Множник для групи показників

Достатність капіталу

1. К 1

капітал / зважені на ризиками активи

0,20

2. К 2

капітал / сукупні активи

3. К 3

капітал / зобов’язання

Якість активів

4. А 1

резерви по кредитним операціям / загальний обсяг кредитного портфеля

0,20

5. А 2

негативно класифіковані активи / чисті активи

Рентабельність

6. ROA

прибуток / активи

0,15

7. ROS

прибуток / витрати

8. ROE

прибуток / капітал

Ліквідність

9. L 1

ліквідні активи / поточні зобов'язання

0,15

10. L 2

ліквідні активи / сукупні активи

Динаміка

11. D 1

зміна обсягу депозитів / депозити

0,15

12. D 2

зміна обсягу простроченої заборгованості за кредитами / прострочена заборгованість за кредитами

Рівень якості управління ризиками

13. R 1

рівень якості управління фінансовими ризиками

0,15

14. R 2

рівень якості управління  операційними ризиками

15. R 3

рівень якості управління  надзвичайними ризиками

 

У кожного з вказаних показників необхідно досліджувати дві величини: абсолютне його значення та змінність абсолютного значення.

Дослідження абсолютного значення детальних показників за групами «Достатність капіталу», «Якість активів», «Рентабельність», «Ліквідність», «Динаміка» слід проводити шляхом:

– визначення відповідного критерію, який залежно від виду конкретного показника є значенням оптимальним (бажаним), граничним (критичним) або середнім для даної групи банків;

– порівняння критерію абсолютної величини показника з його фактичним рівнем конкретного банку, що входить у відповідну групу банків. При цьому оцінці підлягає величина розбіжності між визначеним критерієм та фактичним рівнем показника, яка може бути негативною (0 балів), нейтральною (1 бал), позитивною (2 бали).

Ідентичний метод застосовується для оцінки змінностей абсолютних величин детального показника. Оцінюється погіршення (0 балів), утримання на одному рівні (1 бал) або поліпшення абсолютної величини детального показника (2 бали).

Абсолютне значення показників групи «Рівень якості управління ризиками» визначається без порівняння з аналогічними за групою банків

На підставі оцінки абсолютної величини та оцінки змінності абсолютної величини розраховується інтегральний показник фінансового стану банку. При цьому кожній з п`яти груп показників надається числовий множник, величина якого залежить від значення групи в оцінці фінансового стану банку.

Інтегральний показник може мати область значень в інтервалі від 0 до 10, і чим більша його величина, тим кращий фінансовий стан банку. Якщо, наприклад, величина інтегрального показника знаходиться в інтервалі 0 – 3,5, фінансовий стан банку можна характеризувати як нестабільний (неліквідний баланс; від’ємний фінансовий результат; відтік депозитів та інших фінансових ресурсів; наявні окремі факти недотримання економічних нормативів НБУ; абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку;  низький рівень капіталізації; низький рівень якості управління ризиками); в інтервалі 3,6 – 7,0 – з ознаками проблемності ліквідний баланс (структура активів та пасивів близька до оптимальної); наявність «нормального» прибутку (не більше середнього прибутку групи, у яку входить досліджуємий банк); економічні нормативи НБУ дотримуються; - немає позитивної динаміки абсолютних та відносних показників фінансової звітності; відносно стабільна ресурсна база;  достатня капіталізація;  прийнятний рівень якості управління ризиками); в інтервалі 7,1 – 10 – як стабільний (оптимальна структура активів та пасивів; наявність «нормального» або високого прибутку;  економічні нормативи НБУ дотримуються; динаміка абсолютних та відносних показників фінансової звітності є позитивно стабільною;  високий рівень капіталізації; стабільна та диверсифікована ресурсна база,  високий рівень якості управління ризиками.).

За допомогою показника фінансового стану можна визначити місцезнаходження даного банку у групі аналогічних за обсягом активів кредитних установ. Зменшення величини інтегрального показника означатиме погіршення фінансового стану банку та, як наслідок, його нижчу позицію у групі.

Максимальна увага національного регулятора (НБУ) повинна бути зосереджена на групі банків, інтегральний показник фінансового стану яких перебуває в інтервалі 0 – 3,5. Для таких банків здійснюється додатковий детальний аналіз активів та зобов’язань, визначаються причини змін у структурі доходів та витрат банку, а також дається оцінка ефективність використання інструментів системи ризик-менеджменту. На підставі цього аналізу національний регулятор має прийняти рішення щодо проведення певних санаційних заходів або уведення тимчасової адміністрації.

Література:

1.      Горячек І. Система своєчасного застереження проблем у діяльності банків [Текст] / І. Горячек // Вісник Національного банку України. – 2004. – № 6. – с. 27 – 29.

2.      Болдирєв О. О. Оцінка використовуваних методів діагностики в системі механізмів управління попередження кризових ситуацій в банках [Текст] / О. О. Болдирєв // Облік і фінанси АПК. – 2011. - № 4. с. 106 – 111с.