Экономические науки/1. Банки и банковская система.

Студентка Кухарська О. Л.

К.е.н., ст. викладач Гнидюк І. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна;

Управління зовнішніми ризиками в банківській діяльності

Діяльність кожного підприємства, установи чи організації супроводжується появою різних ризиків, які негативно впливають на фінансовий стан. Банки не є винятком. Саме тому одним із основних завдань діяльності будь-якого банку є обмеження або мінімізація ризиків, тобто управління ними. Ця проблема постає не тільки перед вітчизняними банками, але й перед іноземними. На сьогоднішній день багато розвинених іноземних банків обрали найоптимальніші для себе напрямки управління різними ризиками. Тому необхідно звернути увагу на досвід розвинених країн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми управління ризиками банківської діяльності розглядаються у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі. До російських та українських науковців, які вивчають проблеми управління ризиками в банківській системі та в своїх працях висвітлили окремі питання нагляду над комерційними банками, можна віднести таких авторів як А. Г. Алтунян, Р. Х. Аляудінов, О. В. Балакірєва, І. В. Бушуєва, Н. Д. Галапуп, Р. А. Грищенко, І. М. Ігумен, В. М. Коваль, Л. В. Конопатська, М. М. Романов, О. В. Романченко, А. О. Сігайов, В. А. Сушко, О. Б. Фінкельштейн та інші.

Мета дослідження: визначення основних напрямків управління ризиками банківської діяльності задля підвищення ефективності діяльності банків та зміцнення їх фінансового становища в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. За методологією НБУ, ризик – це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку [2]. Також під ризиком мають на увазі невизначеність щодо здійснення тієї чи іншої події в майбутньому [4, c. 128]. Ще одним визначенням ризику є економічна категорія, котра відображає характерні особливості сприйняття зацікавленими суб’єктами економічних відносин об’єктивно наявних невизначеності та конфліктності, іманентно притаманних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень та оцінювання, обтяжених можливими загрозами й невикористаними можливостями. Отже, як видно з цих визначень, одностайної ідентифікації, “що таке ризик”, немає. Це ще раз свідчить про те, що “ризик” – це багатомірне поняття, яке є складним і недостатньо вивченим. Тому виходячи з вищевказаних тлумачень, з погляду комерційного банку, ризик – це ймовірність (небезпека) втрат (дефолту) банку за умови настання певних негативних подій [1, c. 295].

Основними причинами виникнення ризиків у банківській діяльності є:

- невизначеність цілей банку чи їхньої пріоритетності, суперечливість окремих стратегічних завдань;

- моменти випадковості у діяльності банку або відсутність аналізу закономірностей розвитку явищ;

- обмеженість у часі для об'єктивної оцінки ситуації, в якій перебуває той чи інший банк;

- наявність неповної інформації щодо тенденцій розвитку діяльності банку чи можливих змін фінансового стану його клієнтів [3, c. 248].

Банк як відкрита динамічна система постійно знаходиться під впливом безлічі факторів зовнішнього середовища, які можна розподілити на прогнозовані за наслідками їх впливу та непередбачувані. Даний підхід покладено в основу класифікації банківських ризиків, яка передбачає їх поділ за критерієм здатності банку контролювати фактори виникнення на зовнішні (системні) та внутрішні (індивідуальні).

До внутрішніх належать ризики, що виникають безпосередньо у зв’язку з діяльністю конкретного банку. Чим ширше коло клієнтів, партнерів, зв’язків банку, банківських операцій, послуг, тим більше внутрішніх ризиків супроводжує його роботу.

До зовнішніх ризиків традиційно належать ризики, що безпосередньо не пов’язані із діяльністю банку або його клієнтури. Вплив зовнішніх ризиків на результативність роботи банку досить високий, управління цими ризиками найскладніше, а іноді й неможливе. За сферою виникнення зовнішні ризики можна поділяти на системні, репутаційні та форс-мажорні.

У складі системних ризиків банківської діяльності можна умовно виділити політичні та соціально-економічні, які досить тісно пов’язані між собою, що істотно ускладнює окреме їх оцінювання [5, c. 31].

Політичний ризик – це міра (ступінь) невизначеності стосовно того, що політична ситуація в державі негативно вплине на діяльність комерційного банку. Цей ризик пов'язаний із внутрішньополітичними «розборками», до яких може виявитися причетним колишнє або нинішнє керівництво банку.

Соціально-економічний ризик – це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості погіршення економічної ситуації в державі, падіння життєвого рівня населення, що може негативно позначитися на діяльності банку.

При оцінці ризику репутації враховується потенційний вплив суспільної думки на вартість банку як безперервно діючого підприємства. При оцінці суспільної думки не слід забувати про думку усередині самої організації, так звану корпоративну культуру.

Система управління ризиком репутації банку складається з регламентних документів, положень, процедур, процесів, які затверджуються відповідно до обраної форми управління з урахуванням розміру банку та складності його операцій. Ця система повинна включати в себе: політику і положення щодо управління ризиком репутації. У положенні мають бути розглянуті та затверджені відповідно до обраної банком форми управління. Для підвищення ефективності управління ризиком необхідно здійснювати наступні кроки:

- періодично переглядати політику і положення діяльності комерційного банку з метою поліпшення стандартів роботи з клієнтами та іншими зовнішніми сторонами;

- проводити наймання персоналу із відповідною позитивною репутацією;

- здійснювати процес контролю за репутацією клієнтів банку для уникнення контактів з клієнтами із незадовільною репутацією, які можуть негативно вплинути на репутацію самого банку [6, c. 304].

Форс-мажорні ризики – це рівень невизначеності щодо можливості виникнення стихійних лих, катастроф, страйків, які можуть призвести до фінансових втрат банку. Такі ризики залежать як від стихійних явищ природи та пов’язаних з ними наслідків, так і від різного роду обмежень з боку держави. Деякою мірою знизити вплив таких ризиків на діяльність банківських установ можна за рахунок створення дієвої системи оперативного попередження та інформування про зміну відповідних обставин здійснення банківської діяльності [5, c. 31].

Висновок. Отже, у процесі своєї діяльності, банки повинні зосереджувати свою увагу не тільки на отриманні більшого прибутку, але й на зменшенні можливості виникнення ризиків, зокрема, зовнішніх. Оскільки зовнішні ризики безпосередньо не пов’язані із діяльністю банку або його клієнтури, то вони є найскладнішими, тому що їх важко передбачити, а отже управління ними є найскладнішим, а іноді й неможливим. Тому необхідно розглядати будь-які варіанти ризик-менеджменту, які дозволять найефективніше використати усі наявні ресурси для «боротьби» із зовнішніми ризиками.

Література:

1. Макаровська, Н. Р. Аналіз підходів до управління банківськими ризиками / Н. Р. Макаровська // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". – Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2011. - Вип. 33. - С. 294-303.

2.  Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»// Постанова Правління Національного банку України 15.03.2004 N 104. - [Інтернет ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.ua/

3. Партин Г. О. Ризики у сучасній банківській діяльності та шляхи їх зниження / Г. О. Партин // Науковий вісник НТЛУ України. – Вип. 21.9. – 2011. – C. 247-253.

4. Примостка Л. О. Управління банківськими ризиками / За ред. Л. О. Примостки – К.: КНЕУ, 2007.- 600 с.

5. Управління ризиками банків: монографія у 2 томах. Т. 1: Управління ризиками базових банківських операцій / [А. О. Єпіфанов, Т. А. Васильєва, С. М. Козьменко та ін.] / за ред. д-ра екон. наук, проф. А. О. Єпіфанова і д-ра екон. наук, проф. Т. А. Васильєвої. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2012. – 283 с.

6. Чорна О. Є. Управління ризиком репутації комерційного банку / Чорна О. Є., Філатов Б. Г. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”. – 2011. – Випуск 33, частина 2. – С. 302–305.