Озеранський Д. С., к.е.н., доц. Колупаєва І. В.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Технологія кредитування підприємницькиї структур: зарубіжний досвід

При прийнятті кредитних рішень комерційні банки України керуються власними положеннями та методиками, в основу яких покладено методичні рекомендації Національного банку України, зокрема Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків». Водночас НБУ не забороняє банкам самостійно встановлювати додаткові критерії аналізу стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними.

У своїй фундаментальній праці «Енциклопедія фінансів і банківської справи» Ч. Дж. Вулфел зазначає, що надання кредиту залежить від міри довіри кредитора до позичальника і базується на трьох факторах: особисті якості, можливості і капітал. При цьому науковець вказує, що «з трьох факторів найважливішими мають бути особисті якості. Вони переважають інші, оскільки без урахування особистих якостей позичальника не можна довіряти жодній людини, незалежно від її здатності погасити борг або від її власного майна». На думку Ч. Дж. Вулфела, «особисті якості» включають в себе єдність мети; репутацію чесної людини; швидкість погашення боргу і виконання контрактів; високі стандарти ділової етики; відмінний послужний список; наявність зв′язків тощо. У поняття «можливості» включаються здатність до підприємництва, репутація продукції, а також надійність методів ведення бізнесу, підтверджена звітами про прибутки.

Певною мірою цей підхід реалізується у методиці «6С», що містить такі блоки: C – character – характер позичальника; C – capacity – кредитоспроможність позичальника; C – cash – грошові кошти позичальника; C – collateral – забезпечення; C – conditions – умови; C – control – контроль.

На прикладі методики «6С» розглянемо основні показники, параметри і фактори, системна оцінка яких дозволяє стандартизувати і уніфікувати процес прийняття рішень щодо надання кредиту.

C – character – характер позичальника – оцінюється за допомогою системи показників: кредитна історія; досвід інших кредиторів щодо відносин з цим позичальником; призначення кредиту; кредитний рейтинг; наявність осіб, що ставлять другий підпис, або гарантів за кредитом.

C – capacity – кредитоспроможність позичальника – оцінюється за допомогою таких показників: справжність клієнтів і гарантів; копії статуту та інших юридичних документів щодо юридичного статусу позичальника; опис історії продукції, операцій, основних клієнтів і постачальників позичальника.

C – cash – грошові кошти, потенціал яких враховується за допомогою таких параметрів: прибуток, дивіденди, обсяги продажів; достатність запланованого обсягу готівки; наявність ліквідних резервів; терміни погашення кредиторської і дебіторської заборгованості; обіговість товарно-матеріальних запасів; структура капіталу і рівень левериджу; контроль за витратами; якість управління; зміст аудиторського висновку та ін.

C – collateral – забезпечення, характер якого є важливою складовою прийняття рішення щодо кредитування, включає такі показники: право власності на активи; термін служби активів; імовірність морального старіння забезпечення активів; залишкова вартість активів; ступінь диверсифікації активів; зобов′язання за лізингом; гарантії; страхування; судові позови, штрафні санкції тощо.

C – conditions – умови, що характеризують стан і перспективи розвитку галузі та підприємства-позичальника: становище клієнта в галузі та очікувана частка ринку; порівняння результатів діяльності клієнта та інших фірм цієї галузі; конкурентоспроможність продукції, робіт, послуг; чутливість клієнта і галузі до зміни фаз ділового циклу та змін технологій; становище на ринку робочої сили; вплив інфляції на потік готівки клієнта; прогнози стосовно розвитку галузі; правила, політичні фактори, екологічні норми.

C – control – контроль як сукупність заходів і документів, що забезпечують процес нагляду, включає в себе такі параметри: правила і закони у сфері банківської справи і безпосередньо кредитів; документація для контролю; відповідність кредитної заявки кредитній політиці банку; інформація від сторонніх осіб стосовно зовнішніх факторів, що впливають на погашення кредитів.

Таким чином, на прикладі методики «6С» видно, що процес кредитування підприємницьких структур вимагає детального обґрунтування прийняття рішення щодо кредитування, оскільки необхідно враховувати не лише велику кількість діючих факторів, але й можливість їх зміни, що в свою чергу може вплинути на процес повернення кредиту.

Суттєвою ознакою сучасної вітчизняної системи кредитування є те, що українські банки не мають єдиної методологічної і нормативної бази для організації кредитного процесу, а також внутрішніх положень про кредитну політику та інше. Тому використання елементів розглянутих методик у процесі прийняття рішень комерційними банками щодо кредитування сприятиме підвищенню ефективності захисту від можливих втрат за активними операціями.

Література:

1. Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Роуз Питер С. : пер. с англ. – М. : ДЕЛО Лтд, 2000. – 768 c.

2. Nahlik W. Mittelständische Unternehmen als Kreditnehmer / W. Nahlik // Bank. – 1989. –№ 11. – S. 628–634.