Липова І.В., к.е.н., доцент Ковальчук С.Я.

Вінницький національний аграрний університет

Адаптація митного тарифу до угод СОТ

Вступ України до СОТ зумовив незначне зниження середнього рівня тарифного захисту України виробників в цілому по товарній номенклатурі. Для сільськогосподарських продуктів зниження ввізних мит було суттєвим. Середньозважена ставка зменшилась з 18,2% на момент вступу до СОТ до 10,1% як кінцева зв’язана ставка. Максимальні зв’язані ставки встановлені для цукру (50%) та соняшникової олії (30%) [1].

Україна при приєднанні до СОТ взяла на себе зобов’язання з чотирьох напрямків, а саме, щодо: 1)доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; 2)державної підтримки сільського господарства; 3)санітарних і фітосанітарних заходів; 4)експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі. Ці зобов'язання встановлюють певні обмеження на застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання агропродовольчих ринків.

Із членством СОТ Україна, відкрившись сама, відкрила для себе 95% світових ринків.

На момент вступу України до СОТ вивізні мита застосовувалися лише до декількох видів товарів, зокрема, насіння олійних культур (соняшника, рижію, льону), живої худоби, шкіряної сировини. Відповідно до взятих зобов’язань в Україні було прийнято нормативні акти, які передбачають поступове зниження ставок вивізного мита на ці групи товарів протягом кількох років після дати вступу.

Ринки багатьох розвинутих країн захищені значно вищими тарифами. Наприклад, середньозважені тарифи на м'ясо та м'ясопродукти в ЄС складають 67,3%, а на молочні продукти – 56%. Після застосування формули зниження тарифів, яка пропонується Доха-раундом СОТ, середньозважені тарифи на м'ясо та м'ясопродукти становлять 22,2%, а на молоко та молочні продукти - 19,7%. Таким чином тарифний захист агропродовольчого ринку України набагато нижчий.

Після вступу до СОТ використовується мито у адвалерному начисленні, тобто мито стягується у відсотках до митної вартості товару.

Вступ до СОТ призвів до збільшення як експорту, так і імпорту сільськогосподарської продукції. Частка імпортованої продукції зросла внаслідок значного обсягу незадоволеного попиту на внутрішньому ринку.

Однією з головних проблем, які пов'язані зі вступом до COT, є зниження тарифних і нетарифних обмежень, що застосовуються Україною для захисту внутрішнього ринку. Україна має один з найнижчих у СОТ середній тариф. Але, що важливо, є середнє мито, яке застосовується, і є середнє зв’язане мито — встановлені межі, вище яких країна піднімати мито не може. Так, зв’язане мито становить у нас на агропродукцію трохи більше 11%. У Норвегії — 130%, в Ісландії — 110%, у Швейцарії — 50%, в Туреччині — 60%, у Бразилії — майже 40%. У запропонованій для модифікації 371 товарній лінії 147 позицій — промислові товари, 224 — сільськогосподарські. По сільському господарству - це м'ясо: курятина, яловичина, свинина і субпродукти, а також продукція м'ясопереробки, окремі види овочів і фруктів. Тут немає ні цукру, ні зернових. Стосовно промисловості - це певні види техніки аграрного машинобудування, засоби наземного транспорту, окремі види хімічної продукції і меблі. Тому модифікація — це й уніфікація: щоб не було розбіжностей, непорозумінь у експортерів на митниці, коли можуть виникати питання з класифікацією того або того товару, зі сплатою відповідного мита. Тобто це виводить на шлях спрощення.

Все ж Україна заявила про себе як про сильного та надійного партнера в системі світової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Україна повинна максимально використати сьогоднішню сприятливу кон’юнктуру світового ринку. Тому необхідно розвивати сировинну базу відповідно до сучасних вимог; підвищити якість кінцевої продукції; узгоджувати асортимент цієї продукції з потребами конкретних країн-імпортерів; освоювати нові зростаючі ринки. Тільки таким чином можна максимально реалізувати власний експортний потенціал і захистити при цьому національні інтереси [2].

Таким чином, умови вступу до СОТ для вітчизняного виробника досить жорсткі, і можливості як тарифного, так і нетарифного захисту внутрішнього агропродовольчого ринку від імпортної продукції обмежені. Проте лібералізація торгівлі призвела до збільшення експорту. Однак, все ж сподіваємось на покращення умов членства в СОТ і процвітання можливостей ведення торговельної політики, особливо у аграрному секторі. Отож питання щодо адаптації митного тарифу агропромислового сектору економіки України до угод СОТ поки що залишається відкритим.

Література:

1.Кобута І., Шевцов О. Внутрішня підтримка сільського господарства в контексті приєднання України до Світової організації торгівлі // Актуальні питання аграрної політики. Зб. праць Проекту “Аграрна політика для людського розвитку”. - Київ. - 2009.

2.Україна і світова організація торгівлі Офіційний сайт.[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://wto.in.ua/