Экономические науки / 2. Внешнеэкономическая деятельность

Дзюбенко С. Ю., Римарева Л. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Вплив зовнішньої торгівлі на функціонування національної економіки

Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено в значній мірі розвитком спеціалізації та кооперації виробництва в міжнародному масштабі, скасування ряду обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку нових індустріальних країн.

Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилась у важливу сферу економіки будь-якої крани, зростає її вплив на світовий економічний розвиток. Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, міжнародна торгівля зазнає значних коливань, що зумовлено економічними, енергетичними кризами, нестачею сировини та іншими проблемами.

Підвишення ролі зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни проходить при нестійких міжнародних торговельних зв'язках. Внаслідок цього в структурі товарообігу та в напрямках зовнішньоторговельних потоків постійно відбуваються зміни. Панівні позиції в світовій торгівлі посідають розвинуті країни, найбільшими експортерами світу є: США, ФРН, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія [2].

Сьогодні в міжнародному товаристві суттєво скорочується питома вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В таких країнах як ФРН та Японія частка готової продукції в експорті становить близько 90%. Але в багатьох країнах, що розвиваються, та в країнах Східної Європи значну частину в експорті становлять продовольчі та сільськогосподарські продукти, сировина, паливо.

Характерною рисою сучасного етапу є збільшення частки торгівлі індустріальних країн між собою, на неї припадає понад 70% всієї світової торгівлі. Економічно менш розвинуті країни намагаються посилити свої позиції в світовій торгівлі шляхом її диверсифікації — тобто одночасним розвитком багатьох її напрямків та розширенням асортименту товарів. Особливості розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі є наступні:

- підвищені темпи зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами росту виробництва.

- зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової продукції (особливо наукоємної) та послуг.

- зростання ролі країн, що розвиваються, в міжнародній торгівлі.

- посилення ролі зовнішньоекономічної політики країн.

- транснаціоналізація міжнародної торгівлі [3].

- посилення ролі науково-технічного прогресу у розвитку міжнародної торгівлі.

Зовнішня торгівля здійснює різноплановий вплив на розвиток національної економіки, який проявляється, насамперед, у таких функціях:

- функція компенсації недостатніх елементів національного виробництва, необхідних для його відтворення;

- трансформаційна функція, яка проявляється у здатності зовнішніх чинників виробництва змінювати та урізноманітнювати натурально-речову структуру ВВП і пристосовувати її до потреб споживання, нагромадження та відновлення засобів виробництва. За рахунок цієї функції розширюється асортиментна гама ринкових фондів;

- ефектостворююча функція, яка ґрунтується на здатності зовнішніх чинників сприяти максимізації національного доходу при зменшенні витрат праці на його виробництво [1].

Розрізняють прямий та непрямий ефекти від зовнішньої торгівлі. Прямий економічний ефект локалізується в експортуючих та імпортуючих галузях, тобто при його визначенні враховуються витрати та результати безпосередньо в цих галузях.

У той же час, експорт та імпорт певних видів продукції, забезпечуючи пряме зниження суспільних витрат, впливають на умови функціонування не пов’язаних з експортуючими та імпортуючими галузями виробництв, галузей та народного господарства в цілому. У зв’язку з цим говорять про непрямий економічний ефект, який проявляється в розвитку суміжних виробництв. Розмір цього ефекту може в декілька разів перевищити значення прямого безпосереднього ефекту [2].

Повна оцінка сукупного ефекту участі країни в міжнародному поділі праці та міжнародній торгівлі потребує повного врахування прямих та непрямих ефектів і витрат, що виникають у взаємопов’язаних галузях економіки на основі динамічних моделей оптимізації виробництва та зовнішньоекономічних зв’язків.

Як наслідок зовнішньої торгівлі, товари на світовому ринку мають штрихові коди — це належність товару до певної товарної групи, кодування його властивостей та якості за допомогою штрихових позначок. Код України 482. Україна вступила до Міжнародної асоціації товарної нумерації в Європі в 1995. У 1996 році вийшла Постанова КМУ "Про введення штрихового кодування товарів", а з 1997 - введено обов'язкове кодування національних товарів [4].

Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі, що суттєво впливають на національну економіку окремої країни, пов’язані з науково-технічним прогресом, змінами об’єктів торгівлі, виникненням нових суб’єктів торгівлі, змінами організаційно-економічних форм суб’єктів торгового спілкування.

Також варто зазначити, що такий вид операцій як бартер передбачає обмін різнорідними товарами, що органічно не пов’язані між собою. У таких угодах встановлюється або кількість товарів, які взаємопоставляються, або сума, на яку сторони зобов’язуються поставити товари. Промислова компенсація передбачає обмін товарами, що органічно пов’язані між собою, наприклад, сировини – на продукти її переробки або обладнання – на продукцію, що буде на ньому вироблятися. Зустрічна торгівля дозволяє:

· абстрагуватися від стану платіжних балансів країн, нестачі або відсутності валютних ресурсів;

· зменшити ризик інфляційних очікувань та нестабільності міжнародної валютно-кредитної системи;

· розширити ринки збуту продукції;

· посилити зацікавленість у стабільних ділових взаємовідносинах з партнерами.

Тому можна зробити висновок, що міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньо-економічна політика окремих держав чи їх груп [3].

Рух національних товарів між країнами дещо обмежений, а деякі національні товари взагалі не надходять у світовий товарообіг. На світовому товарному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари, кращі з національних товарів.

Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в інші країни. У цій системі основною є матеріально-технічна база та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування [5].

Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена нести великі втрати для забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструк-тури інших держав (для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів).

Література:

1. Гуріна Г.С., Луцький М.Г., Мостенська Т.Л., Новак В.О. Основи зовнішньо-економічної діяльності: підручник. - К.: Сузір’я, 2007. - 425с.

2. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: підручник. - К.: Центр навчальної літератури. - 2008. - 384 с.

3. Козик В. В., Панкова Л. А. Світове господарство та міжнародні економічні відносини. – Львів, 2005.

4. Філіпенко А., Шнирков О. Новий етап зовнішньоекономічних зв'язків України // Економіка  України. - 2009. -  №1. - С. 11-14.

5. Школа І. М., Козменко В. М. Міжнародні економічні відносини. – Чернівці: "Рута". - 2006. - С. 126 —146.