Група 42-КР, Сидорук В.Ю.

Тема: «Україна у світових міграційних процесах»

Постановка проблеми. Україна фігурує у складі світової міграційної системи як країна походження, транзиту та прибуття мігрантів. Однак, якщо в загальній структурі міграційних потоків виділити лише інтелектуальних мігрантів, то в цьому випадку Україна включається в процеси міжнародної міграції переважно лише як країна-донор високоосвічених і кваліфікованих кадрів. Виходячи з цього, проблеми, пов'язані з інтелектуальною міграцією, є надзвичайно актуальними, оскільки зі збільшенням потоків інтелектуальних мігрантів починають уповільнюватися темпи розвитку сфери освіти і науки та економіки в цілому, що створює загрозу національній безпеці Україні.[2]

Аналіз досліджень. Формування і розвиток наукових уявлень про інтелектуальну міграцію варто пов'язувати з іменами таких російських та українських вчених, як Л.Л. Рибаковський, О.А. Малиновська, І.Г. Ушкалов, В.А. Садовничий та ін.

Метою дослідження - проаналізувати причи­ни та наслідки міграційних процесів у трудо­вих відносинах і їх вплив на розвиток трудово­го права України.

Еміграція робочої сили - це переміщення громадян з однієї держави в іншу з метою пра­цевлаштування.Імміграція робочої сили - в'їзд у державу громадян інших країн з метою пра­цевлаштування згідно з діючими міжнародни­ми угодами.[1]

Сутність трудової міграції населення поля­гає в забезпеченні кількісної та якісної відпові­дності між потребою в робочій силі та наявніс­тю її в різних регіонах держави та світу.

Виділяють такі основні причини виникнен­ня та існування зовнішньої трудової міграції: а) з боку країн-донорів: велика густота населення (наприклад в Індії, Китаї, Нігерії);масове безробіття, зумовлене науково- технічним прогресом, закриттям добувних галузей вна­слідок вичерпності природних ресурсів; низький життєвий рівень і порівняно ни­зька заробітна плата;виробнича ;

б)    з боку країн-реципієнтів:потреба в додатковій висококваліфікова­ній робочій силі;потреба в додатковій дешевій і мобільній робочій си­лі, зокрема завдяки розвитку сфери послуг, що сприяє створенню додаткових робочих місць;порівняно висока заробітна плата.[2]

Причинами еміграції з України є також кри­зовий стан економіки, відсутність активної со- ціально-економічної політики, спрямованої на задоволення потреб у добровільному виборі виду діяльності.

За даними державної служби статистики України, процес трудової міграції найбільш поширений серед чоловіків, які становлять дві третини загальної кількості мігрантів (6,7 % та 3,5 % відповідно від чоловіків та жінок праце­здатного віку). Міські мешканці становлять більше половини трудових мігрантів (54,4 %). Разом із тим у структурі сільського населення 8 % - це трудові мігранти порівняно з 4,0 % жителів міста. Це пояснюється тим, що сільсь­ке населення є більш вмотивованим щодо по­шуку роботи за кордоном через неможливість працевлаштуватись за місцем проживання [3].

Наслідки для країн імміграції: 1.країни імміграції мають суттєві вигоди від підготовки спеціалістів іншими країнами. 2.  Фірми країн імміграції мають економію як за рахунок ниж­-
чої оплати праці іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іно­-
земних робітників дає змогу знизити загальний рівень заробітної
плати.3.  Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудо­
вих ресурсів країн імміграції. 4.  Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розши­ренню реалізації товарів країн імміграції за кордоном.

Наслідки для країн еміграції:Для країн еміграції повернення досвідчених кваліфікованих ро­бітників після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом валютних надходжень, яке перевищує надхо­дження валюти від експорту товарів.Водночас еміграція завдає шкоди країнам, оскільки національна економіка втрачає наймобільнішу і, як правило, найкращу частину трудових ресурсів. Це веде до старіння структури трудових ресурсів. Серйозною є проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.Особливо негативні наслідки для країн еміграції має відплив висококваліфікованих спеціалістів та вчених. Тому уряди цих країн намагаються проводити політику гальмування такого процесу.[2]

Важелями державного регулювання трудо­вих міграцій в Україні є:

1)створення місткого і привабливого внут­рішнього ринку праці;2)приєднання України до багатосторонніх міжнародних договорів з питань праці трудових мігрантів;3)укладання міждержавних та міжурядових угод щодо працевлаштування трудових міг­рантів;4)співробітництво прикордонних регіонів держав, що межують з Україною, у питаннях розвитку прикордонних міграцій .

Держава зобов’язана гарантувати безпеку, та впевненість у майбутньому для своїх громадян. Разом з тим, більшість мігрантів перебуває за межами держави нелегально. Таким чином велика кількість наших співгромадян не може скористатися гарантованим законом захистом.

Висновок

Для подальшого вдосконалення державної міграційної політики повинні створюватись умови для ефективної координації зусиль всіх заінтересованих сторін у галузі трудової мігра­ції, проводитись робота з визначення стратегі­чних цілей та перспективних напрямів взаємо­дії України з міжнародними організаціями праці.

Список використаної літератури :

1. С. Ф. Гуцу,трудова міграція: сутність та наслідки/ С. Ф. Гуцу// Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. – 2012. –  С. 75 - 80.

2.  Жадан О.В, Інтелектуальна міграція/ Жадан О.В // Серія: «Зайнятість, праця та соціальна інфраструктура». Випуск Х. – № 5. – 2012. – С. 40-47.

4.  Садовничий В.А. Особливості сучасних міграційних процесів / В.А. Садовничий //Формування ринкової економіки:Зб. наук.пр.– 2011.– С. 94 - 97.