Камінська С. В.

Науковий керівник: к.е.н., доц., Буднік М.М.,

Харківський торговельно –економічний інститут КНТЕУ, Україна

Перспективи розвитку інститутів спільного інвестування в україні

Наслідки спричинені світовою фінансовою кризою, особливо масове вилучення капіталу інвесторами з вітчизняного фондового ринку, значне падіння курсу акцій, що котуються на вітчизняному фондовому ринку, глибока корекція основного індикатора фондового ринку – індексу ПФТС, суттєво посилені загальною недорозвиненістю фондового ринку загалом та його інфраструктури зокрема. Найбільшою проблемою, що гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні в цілому та ІСІ зокрема є загальний стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість. На нашу думку, доцільно виділити наступні негативні властивості фондового ринку України:

1) переважання неорганізованого ринку над організованим, що негативно позначається на прозорості фондового ринку, "відлякує" як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів;

2) низька ліквідність фондового ринку;

3) наявність кількох торговельних майданчиків, на яких здійснюються торги цінними паперами, що ускладнює контроль над операціями з цінними паперами та розповсюдження інформаційних індикаторів щодо кількісних та якісних параметрів операцій з ними;

4) маніпуляції учасників фондового ринку з цінами з метою завищення вартості чистих активів інвестиційних фондів;

5) мала кількість цінних паперів, якими торгують на біржі, обмежена кількість інструментів фондового ринку;

6) незавершеність формування інституційної інфраструктури фондового ринку, її низька якість, зокрема, значною проблемою є відсутність єдиної ефективної депозитарно-клірингової системи.

На сьогодні в Україні існує велика кількість інвестиційних фондів та компаній, які мають професійно-кадрові ресурси, засоби виробництва, досвід, накопичений у процесі приватизації державного майна, необхідні для здійснення спільного інвестування. Але нажаль, сучасний рівень розвитку ІСІ в Україні залишається незадовільним та повільним. До основних проблем, що заважають інвестиційним фондам плідно працювати належать:

1) існуюча правова база, що регуює процедури ліквідації, продовження строку дії або трансформації фондів закритого типу та потребує доопрацювання відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)";

2) майже відсутній захист прав інвесторів, ситуація лише погіршується, якщо інвестиційна компанія або інвестиційний фонд є банкрутами;

3) система звітності – застаріла та не відповідає сучасним вимогам.

Таким чином, можна константувати, що розвиток фондового ринку, зокрема його інструменту – ІСІ потребує законодавчого та організаційного удосконалення.

Окрім загальних проблем, які обумовлені низьким рівнем розвитку фондового ринку, ІСІ також стикаються з низкою специфічних проблем.

По-перше, це низький рівень поінформованості населення про переваги ІСІ. Більшість населення України не сприймають ІСІ як альтернативний довгостроковий інструмент збереження та примноження свого капіталу

По-друге, недостатність на внутрішньому ринку країни надійних фінансових інструментів, в які можуть вкласти залучені кошти КУА. Зокрема, державні облігації залишаються непривабливим інвестиційним інструментом через низькі ліквідність та дохідність (нижчу за рівень інфляції).

По-третє, залишається невиправданий дисбаланс в рівнях оподаткування доходу від інвестицій в різні фінансові установи. Відсотки, нараховані по банківських депозитах, не підлягають оподаткуванню, а доходи, отримані громадянами від вкладення коштів в ІСІ, обкладаються податками.

Таким чином, незавершеність процесу інституційного формування ринку ІСІ дає підстави припустити неефективність та неможливість використання потенціалу цієї інстиї туційноформи у фінансовому секторі України.

Дослідивши стан інвестиційних компаній в Україні пропонуємо визначити наступні пріоритетні напрями удосконалення ринку ІСІ, а саме:

1) привести законодавство, що регулює діяльність ІСІ, до вимог європейського законодавства;

2) розширити кількість інструментів для інвестування, доступних для ІСІ, зокрема, повноцінне впровадження похідних цінних паперів;

3) внести зміни до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" з метою створення інших видів інвестиційних фондів, які можуть інвестувати залучені кошти, та залучати кошти населення у пайові інвестиційні трасти;

4) запровадити пільгове оподаткування інвесторів, що вкладають кошти в ІСІ на довгий термін (у випадку вилучення коштів раніше визначеного терміну інвестор зобов’язаний сплатити податок на прибуток); або зменшити ставки оподаткування інвестиційного доходу, отриманого від інвестицій в цінні папери;

5) вдосконалити методологію розрахунку вартості чистих активів ІСІ;

6) спростити процедури оформлення придбання цінних паперів ІСІ;

7) провести інформаційно-роз’яснювальні роботи щодо популяризації серед населення України здійснення інвестицій в ринок ІСІ.

Отже, політика держави стосовно спільного інвестування повинна спрямовуватись на планомірний розвиток ринку ІСІ та його інфраструктури з метою усунення загальної недорозвиненості та покращення якісних параметрів.