ОЦІНКА ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ МЕТОДИКИ
ОЦІНКИ
Корнєєв Богдан
Харківський торговельно-економічний інституту КНТЕУ
Анотація. У статті розглянуто алгоритм оцінки ліквідності підприємства. Автором зроблені пропозиції щодо покращення методики оцінки ліквідності підприємства.
Постановка проблеми. В сучасних умовах актуальною для підприємств є своєчасність розрахунків за своїми зобов’язаннями та підтримання ліквідності підприємства на гідному рівні. А тому оцінка ліквідності підприємства є важливою складовою фінансової роботи на підприємстві.
Аналіз останніх
публікацій. Дослідженням найважливіших питань аналізу
ліквідності займається багато вчених, такі як, Г. В. Митрофанов, Г. О. Кравченко,
Н. С. Барабаш, П. Л. Гордієнко, О. Ю. Большакова та інші. Проте аналіз
ліквідності підприємства та розробка пропозицій щодо покращення методики оцінки
ліквідності потребує подальшого дослідження.
Метою статті є проведення оцінки ліквідності підприємства та розробленні пропозицій щодо покращення методики оцінки ліквідності.
Виклад основного матеріалу. Аналіз ліквідності підприємства проводиться за таким алгоритмом: аналіз ліквідності балансу; визначення фінансових коефіцієнтів, що характеризують ліквідність підприємства; розрахунок додаткових показників.
Ліквідність балансу — це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, тобто перевірка здатності підприємства розрахуватися за своїми зобов’язаннями власним майном у визначені періоди часу [1].
При проведені аналізу балансу підприємства, насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати. Оцінку ліквідності балансу підприємства представимо у табл. 1.
Таблиця 1
Аналіз ліквідності балансу підприємства
|
Роки |
||||||||
|
2010 |
2011 |
2012 |
||||||
|
Л 1 |
> |
П 1 |
Л 1 |
> |
П 1 |
Л 1 |
> |
П 1 |
|
Л 2 |
> |
П 2 |
Л 2 |
> |
П 2 |
Л 2 |
< |
П 2 |
|
Л 3 |
< |
П 3 |
Л 3 |
< |
П 3 |
Л 3 |
> |
П 3 |
|
Л 4 |
> |
П 4 |
Л 4 |
> |
П 4 |
Л 4 |
< |
П 4 |
За даними табл. 1 можна зробити висновок, що протягом 2010-2012 рр.
баланс підприємства не є абсолютно ліквідним.
Більш детальний аналіз ліквідності проводиться за допомогою фінансових коефіцієнтів. Результати розрахунків коефіцієнтів наведемо у табл. 2.
Таблиця 2
Аналіз коефіцієнтів
ліквідності за 2010-2012
рр.
|
Показник |
Норма-тивне значення |
Роки |
Відхилення від нормативного значення (+;-) |
||||
|
Роки |
|||||||
|
2008 |
2009 |
2010 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,2-0,5 |
0,158 |
0,185 |
0,114 |
-0,042 |
-0,015 |
-0,086 |
|
Коефіцієнт термінової (критичної) ліквідності |
1 |
1,49 |
1,32 |
0,98 |
+0,49 |
+0,32 |
-0,02 |
|
Коефіцієнт покриття |
2-2,5 |
1,65 |
1,39 |
1,05 |
-0,35 |
-0,61 |
-0,95 |
У 2010 р. коефіцієнт абсолютної ліквідності нижче нормативного рівня, а коефіцієнт термінової ліквідності високий, це означає що підприємство зможе у встановлений термін розрахуватися по своїм короткостроковим зобов’язанням, коефіцієнт покриття нижче нормативного.
У 2012 році коефіцієнт абсолютної та термінової ліквідності нижче нормативного рівня, це означає що підприємство не зможе у встановлений термін розрахуватися по своїм короткостроковим обов’язкам, коефіцієнт покриття у 2010 році також нижче за нормативний рівень.
Характеристику ліквідності підприємства можуть дати наступні додаткові показники:
- коефіцієнт
співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості;
- частка обігових коштів в активах;
- частка запасів в поточних активах;
- частка дебіторської заборгованості і грошових коштів в поточних активах. У табл. 3 наведемо розрахунок даних показників.
Таблиця 3
Розрахунок додаткових показників ліквідності підприємства
за 2010-2012 рр.
|
Показник |
Роки |
Відхилення (+,-) |
|||
|
2010 |
2011 |
2012 |
2011 від 2010 |
2012 від 2011 |
|
|
Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості |
10,11 |
1,96 |
3,06 |
-8,14 |
+1,10 |
|
Коефіцієнт забезпеченості підприємства власними коштами (автономії) |
0,05 |
0,08 |
0,07 |
+0,03 |
-0,01 |
|
Частка обігових коштів в активах, % |
92,08 |
88,60 |
93,34 |
-3,49 |
4,74 |
|
Частка запасів в поточних активах, % |
0,02 |
0,03 |
0,003 |
+0,01 |
-0,028 |
|
Частка дебіторської заборгованості і грошових коштів в поточних активах, % |
15,08 |
25,67 |
25,03 |
+10,58 |
-0,64 |
Із розрахунків, приведених в табл. 3 можна зробити висновок: значення коефіцієнту співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості не є стабільним, що свідчить про відсутність певної політики кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Рекомендоване значення 1, яке за проаналізовані роки не досягається (10,11 – у 2010 році, 1,96- - у 2011 році, 3,06 – у 2012 році).
Частка обігових коштів в поточних активах дорівнює 92,08 % у 2010 році, а це означає що майно підприємства складається переважно з оборотних активів, найбільш ліквідних, по порівнянню з необоротними. Ситуація протягом 2010-2012 рр. майже не змінюється. Як правило, таке підприємство вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно необоротних активів.
Треба враховувати, що ліквідність підприємства, це не просто наявність оборотних коштів, а саме здатність перетворення оборотних активів у грошові кошти з метою погашення поточних зобов’язань. Частка дебіторської заборгованості і грошових коштів в поточних активах 15,08 % у 2010 році; 25,67 %- 2011 році; 25,03 – у 2012 році, що більше ніж частка запасів (0,02-0,003%), а значить свідчить про достатній рівень ліквідності активів. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентоздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і ін. Значно більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім у готівку. Таким чином, перевищення частки дебіторської заборгованості і грошових коштів над запасами в складі обігових коштів свідчить про позитивну характеристику ліквідності та платоспроможності підприємства.
У сучасних умовах розвитку більш доцільним є використання комплексного показника ліквідності, який передбачає виділення класів ситуацій, розробку вирішуючих правил, за допомогою яких можна віднести ліквідність підприємства до того чи іншого класу і , як наслідок розробити та оцінити фінансову політику на підприємстві щодо підвищення ліквідності.
Комплексний показник визначається за показниками, які є найбільш важливими під час оцінки ліквідності підприємства. Рейтинг показників розробляється групою експертів. В групу показників, які характеризують ліквідність, на нашу думку, потрібно включити: коефіцієнт покриття; коефіцієнт абсолютної ліквідності та коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості.
На основі кластерного аналізу підприємств будують критерії та визначають границі припустимих діапазонів коливання для локальних показників за класами. Оскільки індивідуальні значення показників ліквідності можуть належати до різних класів, то узагальнений комплексний коефіцієнт ліквідності, який може бути розрахований як економетрична модель, дає загальну оцінку та визначає певний клас рівня ліквідності.
Висновки. Отже, комплексний показник, представлений у вигляді економетричної
моделі, враховує ступінь впливу локальних коефіцієнтів ліквідності на комплексний і дає змогу оцінювати
вплив зміни у фінансовій стратегії підприємства на загальний рівень його
ліквідності. Застосування такого показника не є трудомістким з точки зору
витрат часу, є дуже простим у застосуванні, що дає змогу оцінювати заходи
фінансової політики протягом кожного етапу її реалізації.
Література
1. Бланк И. О. Антикризисное финансовое управление предприятием: Учебное пособие. / И.О. Бланк. – К.: Центр учебной литературы, 2006 – 672 с.
2. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Г. В. Митрофанов, Г. О. Кравченко, Н. С. Барабаш та ін., - К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т: 2002, - 301 с.