Будяк В.А., старший викладач, Кіданова М.Ю., магістр

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНOСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У статті розглянуто питання організації контролю розрахунків з дебіторами та кредиторами, а також наведено певні шляхи подальшого його удосконалення та розвитку на підприємствах України.

In the article the question of organization of control of calculations is considered with debtors and creditors, and also the certain ways of his further improvement and development are brought around to the enterprises of Ukraine.

Ключові слова:  контроль, розрахунки, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість.

Keywords: control, calculations, account receivable, account payable.

Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку економіки важливим фактором фінансової стабільності підприємств виступає стан дебіторської та кредиторської заборгованості. Операції розрахунків з контрагентами є невід’ємною частиною фінансово-економічної діяльності будь-якого підприємства. Ці операції пов’язані з вхідними та вихідними грошовими потоками, які являють собою основу процесу забезпечення стабільної діяльності суб’єктів господарювання. Затримування строків погашення зобов’язань та отримання платежів приводить до негативних наслідків, таких як уповільнення операційного циклу та зниження ділової активності підприємства.

Саме тому важливо здійснювати контроль за дебіторською та кредиторською заборгованістю на підприємстві, як наслідок цього забезпечити покращення фінансової діяльності, підвищення фінансової спроможності та зменшення ризиків неплатоспроможності підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження різних аспектів контролю за дебіторською та кредиторською заборгованостями наявні у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, таких як:: Бланка І. А., Борисова А.Б., Крайника О.П., Партина Г.О., Кірейцева Г.Г., Голова С.Ф., Стоуна Д., Хітчинга К., Бутинця Ф.Ф., Горецької Л.Л., Костюченко В.М., Загороднього А.Г., Цал-Цалко Ю.С., Ткаченко Н.М. [3].

Метою статті є дослідження питань сутності категорій «дебіторська заборгованість» та «кредиторська заборгованість», а також наведення шляхів удосконалення контролю цими складовими фінансово-економічної діяльності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Існує багато тлумачень визначення дебіторської та кредиторської заборгованості, наведемо найбільш чітке, а саме:

ü дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка є сумою заборгованостей підприємству від фізичних чи юридичних осіб щодо оплати продукції (товарів, послуг) на певну дату, яка виникає в процесі фінансово-господарських відносин між ними;

ü кредиторська заборгованість – це сума заборгованості, яку повинно сплатити підприємство в установлений строк юридичним або фізичним особам, тобто кредиторам внаслідок отримання ним коштів у грошовій або інших формах.

Контроль - це система організованих заходів, які здійснюються з метою найбільш ефективного виконання підприємством своїх зобов’язань перед кредиторами та виконання перевірок усіх видів діяльності, для забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень та досягнення поставленої мети.

Метою контролю розрахункових операцій з дебіторами та кредиторами є дотримання принципів повноти, достовірності та своєчасності відображення надходження інформації, даних в первинній документації і звітності підприємства [1]. Контроль представляє собою проведення

перевірки за:

ü дотриманням планових показників;

ü налагодження системи спостереження за строками оплати платежів;

ü виявленням резервів зростання платоспроможності підприємства;

ü виконанням договірних відносин з боку як контрагентів, так і

персоналу;

ü виконання оптимізаційних управлінських рішень.

На початку здійснення контролю на підприємстві необхідно перевірити ефективність, обґрунтованість та об’єктивність обраної стратегії відносин з контрагентами на підприємстві. А саме, вона повинна включати в себе умови надання чи отримання товарного кредиту, його забезпеченість, термін сплати, ефективність та доцільність застосування знижок тощо. Порядок класифікації усіх клієнтів є невід’ємною складовою контролю, тому що розподіл дебіторів та кредиторів, який є найбільш повним відображенням сутності усіх розрахункових операцій підприємства, є основою успішності прийняття управлінських рішень та досягнення поставлених цілей.

Процес договірної роботи є одним із головних аспектів контролю дебіторської та кредиторської заборгованості. Він регулюється на рівні підприємства і на рівні держави через законодавчі акти. Процес здійснення контролю договірних процесів передбачає виконання завдань, які полягають у перевірці:

ü відповідності змісту договорів нормативно-правовій базі України;

ü формалізації процесу укладання договорів (строки, умови розрахунків, відповідальності за дотримання договірних зобов’язань тощо)[2;4].

Внаслідок цього зі сторони дебіторів даний контроль дозволить підвищити імовірність погашення боргу, і відповідно, зменшити ризик з перетворення її в безнадійну. А зі сторони кредиторів це дозволяє

мінімізувати ризики несвоєчасного надходження ресурсів необхідних для

безперервної та стабільної діяльності підприємства.

Від аналізу показників дебіторської та кредиторської заборгованості та їх вплив на фінансово-економічну діяльність підприємства залежить результативність контролю. Важливою складовою цього етапу є встановлення найбільш оптимального співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю. Від цього показника залежить прискорення оборотності повернення та сплати боргів. Найбільш сприятливою ситуацією вважається , коли період обороту дебіторської заборгованості менший, ніж період обороту кредиторської, тому що за цією умовою підприємство спроможне погасити свої зобов’язання за рахунок коштів, які надійшли від дебіторів [3].

Процедура контролю дозволяє розподілити дебіторську заборгованість залежно від строків її погашення на нормальну, прострочену та безнадійну. Це дає змогу з’ясувати причини порушення строків надходження коштів та прийняти необхідні міро щодо простроченої заборгованості. Контроль кредиторської заборгованості, в свою чергу, забезпечувати своєчасність погашення договірних зобов’язань, що дозволяє підприємству уникнути збитків у вигляді фінансових санкцій.

Слід відмітити, що ефективний контроль сприяє не тільки матеріальним вигодам, але й забезпечує встановлення позитивного іміджу підприємства, що в свою чергу підвищує рівень довіри серед партнерів, збільшує кількість підписання контрактів на більш вигідних умовах.

Висновок. Виходячи з вище представленого матеріалу доцільним буде запропонувати заходи, щодо удосконалення контролю дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємстві:

ü постійно проводити як зовнішній контроль, так і внутрішній контроль за дебіторською заборгованістю, який сприятиме скороченню сумнівної і безнадійної дебіторської заборгованості;

ü аналізувати показники діяльності підприємства, які впливають на

стан дебіторської та кредиторської заборгованості, внаслідок цього

розробити їх оптимальне співвідношення, що сприятиме покращенню структури балансу та діяльності підприємства;

ü здійснювати постійний зв'язок з дебіторами підприємства;

ü вимагати своєчасності перерахування коштів від дебіторів;

ü використовувати при можливості часткову оплату авансованих платежів від дебіторів;

ü використовувати сучасні інформаційні системи, що забезпечать

порядок документування облікової інформації, підвищить вірогідність та оперативність одержуваної первинної документації, знизить трудомісткість документування і підготовки первинної облікової інформації.

Контроль є ефективним процесом досягнення мети й завдань діяльності підприємства.

Література:

1. Гуцаленко Л. В., Шадурська Л. І. Організація контролю дебїторської і кредиторської заборгованості господарюючого суб’єкта // Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. Випуск 5 (20). – Ч. 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/en_oif/2008_5_1/zbirnuk_O_FN_5_1_116.pdf .

2. Марусяк Н. Л. Дебіторська та кредиторська заборгованості як основні регулятори кругообігу оборотного капіталу підприємства / Н. Л. Марусяк // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 2. – T. 2. – С. 139–142.

3. Сурніна К.С. Удосконалення обліку дебіторської і кредиторської заборгованості промислових підприємств: Конспект лекцій/ К.С. Сурніна . –Житомирський інженерно-технологічний інститут., 2001. – 242 с.

4. Травінська С. Організація внутрішнього контролю поточних забовязань на підприємстві / С.Травінська // Економічний аналіз. - 2010. - №6. - [Електронный ресурс] Режим доступа к журналу: http://www.nbuv.gov.ua