Студ. Сокол С. В.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Роль видатків місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку територій

Однією з важливих передумов побудови демократичної держави, виступає фінансова незалежність органів місцевого самоврядування. Фінансова незалежність місцевих органів влади, виступає головним і визначальним фактором у реалізації своїх повноважень, адже від фінансових можливостей залежать в кінцевому підсумку їх реальні владні функції.

Механізм перерозподілу бюджетних коштів між різними ланками бюджетної системи, що діяв раніше, не відповідав принципам самостійності та фінансової незалежності місцевих органів влади. Переважали, в основному, адміністративні методи управління, наслідком чого, відносини між центральними та регіональними органами влади мали адміністративний характер. Тому сьогодні, в економіці України, питання фінансової децентралізації та економічної самостійності регіонів постає особливо гостро.

Ступінь фінансової незалежності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись та економічно процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади. Це об’єктивна необхідність формування нових економічних відносин [1].

Фінансову незалежність місцевих органів самоврядування, варто розглядати, насамперед, як економічний простір для його діяльності у межах певної території на принципах економічної ефективності та економічної доцільності. Однією з пріоритетних умов, в даному випадку, повинна бути сукупність територіальних інтересів, що відображають особливості економічних і соціальних умов регіону.

Передумовою фінансової незалежності місцевого самоврядування є розумна, з точки зору економічної доцільності, децентралізація влади і адекватний розподіл повноважень, відповідальності, а отже, і фінансово-економічної бази між центром і регіонами, місцевими органами управління. Межі фінансової незалежності місцевого самоврядування зажди повинні визначатись у законодавчому порядку, тобто закон повинен чітко окреслювати функції місцевого самоврядування і відповідно до них джерела ресурсів, які становитимуть фінансове забезпечення цих функцій.

Витрачання бюджетних коштів яскраво виявляє зміст основних функцій і завдань, які виконують органи державної влади і місцевого самоврядування. Склад, структура і динаміка бюджетних видатків відображає державні, регіональні та місцеві пріоритети соціально-економічного розвитку. Крім того, специфічність функціонування та особливість ролі місцевих бюджетів, виявляється саме у складі та структурі їхньої видаткової частини. Бюджетні видатки дають змогу розкрити і дослідити економічну сутність місцевих бюджетів, фінансову базу органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати завдання місцевого значення, а також, забезпечувати населення державними послугами та особлива увага має приділятися – сприянню всебічному і гармонійному розвитку територій.

У сучасних умовах місцеві органи влади повинні забезпечувати комплексний розвиток території, пропорційний розвиток виробничої і невиробничої сфери на підвідомчій території. Це приводить до подальшого розширення і зміцнення фінансової бази регіональних органів влади. Проводячи політику фіскальної децентралізації або централізації, слід брати до уваги численні чинники економічного розвитку, серед яких не останню роль відіграють особливості державної політичної системи та історично сформованих взаємовідносин між її різними ланками. Зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, є актуальним завданням політики децентралізації державних фінансів України. Самоврядні ланки економіки повинні мати нормальні умови для господарської діяльності та бути зацікавленим в ефективному використанні усіх видів ресурсів, а місцеві влади – у стабільному економічному зростанні.

Неабияк впливає на формування й використання коштів місцевих бюджетів рівень економічного розвитку окремих регіонів. Реалізація цього положення вимагає визначення розміру гарантованого рівня витрат на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць. Забезпечення такого рівня має здійснюватись з урахуванням сукупності відносин щодо розподілу і використання фінансових ресурсів, створюваних на відповідній території і перерозподільних регіональних процесів [2].

Важливе значення для забезпечення фінансування процесу розширеного відтворення на відповідній території є розробка бюджету розвитку у складі місцевих бюджетів.

Великі витрати на створення інфраструктури при обмежених податкових ресурсах змушують дуже ретельно відбирати й фінансувати капітальні засоби, і надзвичайно важливим є зв'язок із фінансуванням, шляхом одержання позики. Бюджет розвитку, який включає планування капіталовкладень на поточний період, є надзвичайно важливою частиною місцевого бюджету, оскільки програми капіталовкладень є фундаментом економічного розвитку території, кошти якого, спрямовуються на розбудову соціальної та виробничої інфраструктури адміністративно-територіальної одиниці. Таким чином, реалізується положення ст. 143 Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування» щодо надання місцевій владі реальних можливостей здійснення довготривалої програми соціально-економічного розвитку території.

Варто також згадати про існування стратегії партнерства Світового банку з Україною (СПУ) на 2012 – 2016 рр., підготовлену спільно з Урядом України на основі консультацій з представниками приватного сектора, громадянського суспільства та донорів, яка була схвалена Радою виконавчих директорів Світового банку в лютому 2012 року. Вона спрямована на підвищення конкурентоспроможності України, та передбачає надання їй підтримки за двома напрямками, такими як:

1) реформування державних фінансів та управління ними;

2) підвищення якості та ефективності державних послуг.

Зусилля Банку будуть спрямовані на покращення надання державних послуг та системи державних фінансів, що супроводжується виправленням ситуації у таких трьох основних сферах:

- відповідальне і збалансоване фіскальне управління;

- ефективне надання послуг у секторах охорони здоров’я і освіти та підвищення адресності державних видатків на соціальну допомогу;

- надання комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання).

Група Світового банку також здійснюватиме діяльність у:

- фінансуванні проектів в інфраструктурі державного сектора;

- працюватиме над створенням вдосконалених механізмів моніторингу та над зміцненням урядування у наданні державних послуг;

- підтримуватиме активний діалог між державою і громадянським суспільством у таких ключових сферах, як пенсійна реформа, реформа охорони здоров’я, сектор централізованого теплопостачання та державні закупівлі [5].

Література:

1. Pidruchniki.ws. – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1376102536604/ekonomika/byudzhetna_sistema_byudzhetniy_ustriy

2. Revolution.allbest.ru. – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/finance/00215457_0.html.

3. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 06. 10. 1998 р. (зі змінами та доповненнями). – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.

4. Конституція України. – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

5. Світовий банк – Україна: огляд. Квітень, 2012. – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://siteresources.worldbank.org/INTUKRAINE/Resources/328335-1334239296468/UkraineSnapshotUkrApril2012.pdf.