Ключевые проблемы современной науки 17 апр Болгария

Буднік М. М., Дмитренко А. В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Страхування відповідальності товаровиробників в Росії та Великій Британії

Актуальність теми полягає в тому, що страхування відповідальності товаровиробників є важливим чинником для просування товарів на ринки розвинених країн. Крім того, страховий захист дозволяє виробникам забезпечити себе від незапланованого відпливу грошових ресурсів у разі пред'явлення їм позовів по невідповідній якості продукції, що особливо актуально у зв'язку з зростанням правової культури населення та численними зверненнями споживачів до судів для захисту та реалізації своїх прав.

Мета дослідження полягає у розгляді страхування відповідальності товаровиробників, аналізу його особливостей на прикладі двох вибраних країн (Росії та Великобританії).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні значимості та подальшого розвитку страхування відповідальності товаровиробників, нейтралізації такого виду ризиків, що дозволяє забезпечити безпеку продукції та послуг для населення. На підставі розглянутих особливостей страхового ринку відповідальності товаровиробників в Росії та Великій Британії (табл. 1), ознайомлення з нормативно-правовою базою та чинним законодавством, вперше одержано порівняльну характеристику рівня діяльності страхових компаній, підстави для здійснення страхового захисту, а також зроблено акцент на перевагах та недоліках страхової законодавчої бази в вищезазначених країнах.

Практична значимість проведеного дослідження обумовлюється можливістю використання її результатів при підготовці змін в національній системі страхування відповідальності товаровиробників, вироблення пропозицій щодо змісту інтеграційних угод по гармонізації його умов на території країн СНД, оцінки ефективності державного регулювання цього виду російського страхового ринку.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика страхування відповідальності товаровиробників в Росії та Великобританії

Критерії порівняння	Росія	Велика Британія
1.Форма страхування	Добровільна	Обов'язкова
2.Передумови розвитку	Прийняття Закону РФ «Про захист прав споживачів» (із змінами від 2 червня 1993 р., –18 липня 2012).	Законодавчу базу страхової діяльності у Великобританії складає Закон «Про страхові компанії» 1982р. З урахуванням наступних змін і доповнень до нього.
3.Умови укладання договору страхування	укладається на підставі письмової заяви страхувальника за встановленою у страховика формі. Договори страхування укладаються безпосередньо страховими організаціями.	Укладається на підставі встановленої у страховика форми. Договори страхування укладаються безпосередньо страховими організаціями, а також за посередництва андерайтингових агентств і страхових посередників (агентів і брокерів).
4.Страховий внесок, порядок та терміни його виплати	визначаються умовами договору страхування та страховими тарифами, які диференціюються залежно від виду страхуючих товарів, обсягу страхової відповідальності, терміну дії договору страхування, наявності сертифікату відповідності на продукцію, системи контролю за якістю продукції, існуючої у страхувальника
5.Розмір страхової суми	Відповідає розміру страхової вартості товару	Встановлена гранична сумма відшкодування (ліміт)
6. Частка участі посередництва агентів і брокерів	5%	50%
7.Розмір страхового відшкодування	Не повинен перевищувати страхову суму	Залежить від страхового випадку
8.Умови настання страхового випадку	Страховим випадком є факт настання відповідальності страхувальника, визнаної ним добровільно з попередньої згоди страхової компанії або встановленим рішенням суду, за зобов'язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди потерпілим особам (вигодонабувачам).

У роботі внесені пропозиції щодо удосконалення та підвищення ефективності страхування відповідальності товаровиробників, серед яких:

1) правила страхування повинні передбачати умову застосування франшизи в цілях обмеження якості звернень за страховим відшкодуванням по несуттєвим претензіям, які, як показує світовий досвід, досить численні;

2) для ефективного забезпечення фінансової стійкості страхових операцій в галузі страхування відповідальності за якість продукції і підвищення їх рентабельності повинен активно використовуватися механізм перестрахування по великим і небезпечним ризикам, що зажадає від страхових компаній Росії розробки та впровадження в практику єдиних правил і технологій страхування, інтеграції в міжнародну практику страхування по даному виду;

3) кошти, акумульовані страховиками в резервах попереджувальних заходів, мають стати джерелом фінансування фундаментальних і прикладних досліджень в галузі управління якістю, стандартизації, сертифікації, метрологічного забезпечення виробництва товарів і послуг, управління ризиками з метою попередження страхових подій і запобігання збитків в результаті випуску неякісної продукції та послуг ;

4) ефективне впровадження в практику страхування відповідальності за якість продукції (послуг) вимагає серйозної аналітичної роботи з системного аналізу тарифної політики, формування страхових резервів, оцінки фінансових показників економічної ефективності страхової діяльності, досягнення збалансованості страхового й інвестиційного портфеля в цілому по всіх видах страхування з метою прогнозування концепції страхування і підвищення платоспроможності страхових організацій;

5) під контролем і за підтримки держави необхідно працювати в тісному контакті з громадськими об'єднаннями та спілками споживачів, професійними об'єднаннями страховиків, федеральними і територіальними органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за безпекою товарів, робіт (послуг), територіальними органами Держстандарту, а також з органами з сертифікації страхових продуктів у сфері відповідальності товаровиробника, виконавця робіт (послуг) і продавця за якість продукції;

6) страхові компанії, що займаються розвитком страхування відповідальності за якість продукції (робіт, послуг), повинні володіти високопрофесійними кадрами у сфері страхування та управління якістю, що дозволить гарантувати високий рівень обслуговування та ефективність роботи.

В кінці розділу зроблено висновок, що необхідно переглянути і надалі вдосконалювати правову базу сертифікації та управління якістю, правові відносини в галузі страхування, захисту прав споживачів та управління якістю продукції.