Конопля І.О. Дорохольський В.В.

ДонНУЕТ ім. М.І. Туган –Барановського, Україна

Особливості фінансування інноваційних проектів за участю венчурного капіталу в Україні

На сьогодні стан економіки України свідчить про необхідність її досконалої трансформації, мета якої - не просто економічне зростання, а набуття інноваційної природи як основи стійкого економічного прогресу. Процес розвитку економіки України потребує всеохоплюючого дослідження і розвитку інноваційних проектів, що обумовлює актуальність дослідження особливостей фінансування даних проектів в Україні.

Вирішальний вплив на підвищення економічної ефективності має розвиток науки і технологій. Перспективним джерелом фінансування інноваційних проектів вважають венчурний капітал Шевченко О.М., Лапко О.О., Плотникова Е.П., Кузнецова І.С., Мертенс А., та багато інших [1].

Мета цієї статті – виявити особливості і перспективи фінансування інноваційних проектів за рахунок венчурного капіталу в Україні.

Нині одним з перспективних фінансових джерел підтримки інноваційного процесу в Україні виступають венчурні інвестиції, які представляють собою грошові вкладення інвестиційних фондів чи фірм, що спеціалізуються на фінансуванні росту молодих компаній, за винагороду у вигляді доходу на акціонерний капітал. Венчурні інвестиції містять високий ступінь ризику, але одночасно обіцяють гарні перспективи доходу — вищі за середній рівень. Інновації в усіх сферах діяльності вимагають фінансових вкладень. Залежно від характеру інновацій та їх фінансової місткості джерела фінансування інноваційного розвитку можуть бути різноманітними. Динаміка і структура змін джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні наведена у таблиці 1 [2].

Таблиця 1.

Джерела фінансування інноваційної діяльності

млн..грн.

	Загальна сума витрат	У тому числі за рахунок коштів
		власних	державного бюджету		іноземних інвесторів	інші джерела
2000	1757,1	1399,3		7,7	133,1		217,0
2001	1971,4	1654,0		55,8	58,5		203,1
2002	3013,8	2141,8		45,5	264,1		562,4
2003	3059,8	2148,4		93,0	130,0		688,4
2004	4534,6	3501,5		63,4	112,4		857,3
2005	5751,6	5045,4		28,1	157,9		520,2
2006	6160,0	5211,4		114,4	176,2		658,0
2007	10850,9	7999,6		144,8	321,8		2384,7
2008	11994,2	7264,0		336,9	115,4		4277,9
2009	7949,9	5169,4		127,0	1512,9		1140,6
2010	8045,5	4775,2		87,0	2411,4		771,9
2011	14333,9	7585,6		149,2	56,9		6542,2

Дані, наведені у таблиці 1, свідчать про те, що інноваційні проекти фінансуються здебільшого за рахунок власних коштів суб’єктів підприємництва. В сучасних умовах, коли економічні суб’єкти України потерпляють від дефіциту власних фінансових ресурсів, актуальною залишається проблема пошуку та залучення альтернативних джерел фінансового забезпечення, одним із яких виступає венчурний капітал як якісно нове джерело інвестування та фінансування інноваційних проектів.

В Україні тільки розпочалися процеси розвитку інфраструктури венчурної індустрії. Венчурні фонди стали створюватися в Україні після прийняття Верховною Радою Закону України „Про інститути спільного інвестування” (2001 р.). І на сьогодні венчурне фінансування інноваційних проетів в Україні має як фактори, що впливають на його розвиток так і ті, що йому перешкоджають (табл.2).

Таблиця 2

Фактори впливу на розвиток венчурного фінансування інноваційних проектів в Україні

Позитивні фактори	Стримуючі фактори
наявність галузей, що мають потенціал росту і велику кількість перспективних проектів	недосконалість законодавчої бази в області інноваційної діяльності
високий рівень освіти населення	недостатність українського капіталу у венчурній індустрії
наявність чисельних науково-дослідних інститутів	низька ліквідність ризикових капіталовкладень
схильність до удосконалення та опанування нового	відсутність економічних стимулів для залучення коштів венчурних інвесторів
наявність галузей, що мають потенціал росту і велику кількість перспективних проектів	недостатня інформаційна підтримка венчурної індустрії

Венчурне фінансування в Україні поступово зростає, але це можна пояснити тим, що в умовах інтенсивного науково-технічного прогресу відмова від здійснення ризикових, але перспективних підприємницьких проектів на практиці несе для економіки та суспільства в цілому загрозу значно більших фінансових втрат, пов’язаних з можливою втратою конкурентоспроможності національних виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Перехід економіки на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку потребує активізації венчурного капіталу як механізму фінансування інноваційних процесів. Венчурний бізнес в Україні знаходиться на початковій стадії становлення, що не дає можливості залучити необхідну кількість фінансових ресурсів для розробки і реалізації інноваційних проектів [3]. Вихід з такого становища пропонується за рахунок створення відповідної інфраструктури і сприятливих умов для функціонування венчурного фінансування інноваційних розробок, а саме завдяки відновленню фінансування заходів, спрямованих на розвиток інноваційної інфраструктури, шляхом виділення коштів з Державного бюджету України.

Удосконалення фінансових механізмів стимулювання інноваційної діяльності шляхом запровадження податкових пільг для інноваційних підприємств, що реалізують інноваційні проекти, розробити комплекс інструментів державної підтримки інноваційної діяльності малих та середніх підприємств.

Ефективна діяльність венчурних фондів, вкрай необхідних для фінансової підтримки інноваційних та інвестиційних проектів в Україні, неможлива без участі держави. Тому на перший план виступає проблема законодавчого врегулювання – розробити та прийняти відповідне до міжнародних стандартів законодавство. Нормативно-правова база повинна забезпечувати державну підтримку системи венчурного інвестування, в тому числі шляхом внесення відповідних змін та доповнень до митного і банківського законодавства, створення належних правових механізмів для розвитку вторинного фондового ринку, зокрема біржової торгівлі цінними паперами венчурних підприємств, системи електронних торгів тощо.

У зв’язку з наведеними вище факторами, найважливішими завданнями розвитку венчурного фінансування в Україні є забезпечення ефективної взаємодії між державою, наукою і бізнесом з орієнтацією на світові тенденції. Державне сприяння розвитку організованого ринку цінних паперів, формування венчурної культури, створення відповідної інфраструктури та підвищення державної підтримки венчурного бізнесу.

Література:

1. Шевченко О.М., Венчурний капітал – основа механізму фінансування національних інноваційних процесів // Інноваційна економіка. – 2012. - №4. – С. 52-56.

2. Офіційний сайт державного комітету статистики. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html

3. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень при президентові України. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/654/