Экономические науки / 3. Финансовые отношения

Ст. викладач Кравченко Т.О., студентка 5 курсу Ашиток О.В.

Криворізький Національний Університет

Актуальний стан розвитку корпоративного управління в Україні

Процес формування корпоративних структур у вітчизняній економіці має досить суперечливий та непослідовний характер. Особливості їх формування у перехідній економіці зумовлені, насамперед, двома групами обставин: по-перше, це стереотипи свідомості людей, що звикли до застарілої централізованої системи господарювання; по-друге, це наслідки та результати реалізації визначених державою цільових напрямів і методів проведення ринкової інтеграції та структурної перебудови економіки України [1].

Залежно від форм і методів можна умовно виділити три основних етапи приватизації в Україні [1]:

1) приватизація – це корпоратизація державних підприємств (1991-1994 рр.) (оренда державних підприємств трудовими колективами з наступним їх викупом та перетворенням на неподільне колективне підприємство чи акціонерне товариство закритого типу) ;

2) масова сертифікаційна приватизація (1995-1998 рр.) (корпоратизація державних підприємств із наступним відкритим продажем акцій через аукціони та комерційні й інвестиційні конкурси);

3) індивідуальна грошова приватизація (з 1999 р.) (масова безгрошова сертифікатна приватизація з рядом пільг для трудових колективів та керівників підприємств).

Сьогодні національний корпоративний сектор економіки України представлений такими його складовими:

– акціонерний – у вигляді первинних його елементів, зокрема, публічних і приватних акціонерних товариств, державних акціонерних компаній;

– похідний – інтеграційні формування (асоціації, корпорації, концерни, холдинги, дочірні підприємства та ін.);

– неакціонерний корпоративний сектор – включає інші господарські формування та підприємства, котрі підпадають під визначення корпоративних підприємств відповідно до вітчизняного законодавства [3].

Розглянемо динаміку розвитку корпоративного сектору в Україні, яка представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка розвитку корпоративного сектору в Україні за 2001-2011рр.

Види організаційно-правових форм	Рік, од.
	2001	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Акціонерні товариства, в т. ч.:	34189	33293	32398	31504	30560	29495	28018
- публічне						194	926
- приватне						172	1326
- відкрите	12089	11345	10895	10406	10058	9480	7962
- закрите	22100	21948	21503	21098	20502	19649	17804
Асоціації	2516	2751	2841	2953	3057	3125	3180
Корпорації	609	824	842	849	862	866	872
Консорціуми	57	80	84	84	89	92	92
Концерни	380	406	403	400	396	390	387
Об’єднання	2123	1971	1880	1774	1717	1634	1598

Динаміка розвитку акціонерних товариств в Україні засвідчила, що значна їх частка засновувалася як відкриті акціонерні товариства (приблизно 2/3 загальної чисельності), інша частка створювалася на засадах закритих акціонерних товариств. На теперішній час, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» від 2008 року, акціонерні товариства мають змінити свою організаційно-правову форму в межах таких типів товариств, як публічні та приватні. В загальному ж динаміка розвитку корпоративного сектору в Україні, свідчить про поступове зменшення кількості акціонерних товариств, концернів, об’єднань та зростання чисельності асоціацій, корпорацій, консорціумів.

Українська модель корпоративного управління перебуває у стадії формування і є перехідною конструкцією, в якій формально представлено елементи різних моделей. Йдеться про відносно розпорошену власність, що є ознакою аутсайдерської моделі, є стримувальним чинником становлення корпоративного управління як системи реалізації прав акціонерів [4].

Актуальним є питання вдосконалення системи корпоративного управління в Україні. За відсутності ефективної структури, що визначає взаємини ради директорів, виконавчого органу та акціонерів, українські компанії та економіка в цілому будуть постійно стримуватися в своєму розвитку нестачею капіталу.

Поліпшення рівня корпоративного управління є чинником підвищення інвестиційної привабливості та формування вторинного ринку цінних паперів. Тому, з метою підвищення рівня корпоративного управління в Україні є доцільним: перехід до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ІАS) та Міжнародних стандартів аудиту (ISA); запровадження єдиних принципів корпоративного управління; законодавче закріплення вимог щодо частки незалежних директорів у Наглядовій раді [2].

Література:

1. Головкова Л. С. Особливості формування та розвитку корпоративних структур в економіці України / Л. С. Головкова // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 7. – С. 60-68.

2. Грабко Є. В. Особливості сучасного етапу розвитку корпоративного управління в Україні / Є. В. Грабко ; Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної Академії Державного Управління при Президентові України [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.confcontact.com 2007may/8_grabko.htm.

3. Коваленко О. В. Розвиток корпоративно-інтегрованих агроформувань: зарубіжний досвід і українська практика / О. В. Коваленко // Економіка та управління. – 2011. – № 1. – С. 116-120.

4. Уманців Ю. Формування української моделі корпоративних відносин / Ю. Уманців [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dibpp/2009_8/N4- str10-13.pdf.