Велегура Ю.Г.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Нормативно-правові аспекти організації бюджетного процесу на підприємстві

За довгі роки апробації й використання бюджетування у західній практиці утворилася так звана класична схема складання основного бюджету підприємства. Вітчизняні підприємства, намагаючись запозичити західний досвід, зустрілися з деякими труднощами застосування класичної схеми в українських умовах господарювання. Ці труднощі спричинені прихильністю підприємств до застарілих методик планування і технологічними особливостями класичної схеми бюджетування, які загалом багато в чому взаємозалежні. [1, c. 120].

У сучасних умовах господарювання під бюджетуванням слід розуміти планування діяльності підприємства шляхом розробки системи взаємопов’язаних бюджетів, комплексно орієнтованих на ринкові потреби і покликаних забезпечити стійкий фінансовий стан і поступальний розвиток підприємства відповідно до його головної місії та статутних завдань. Особливості зарубіжних концепцій бюджетування можуть застосовуватися в рамках ринкової концепції, яка формується у нашій країні, але при розробці вітчизняної концепції бюджетування необхідно враховувати національні традиції менеджменту, що, на нашу думку, унеможливлює сліпе копіювання зарубіжного досвіду. Адже складання бюджетів для підприємств нашої країни не є принципово новим явищем. Зокрема, саме поняття «бюджет» у вітчизняних економістів частіше асоціюється з управлінням фінансами в основному на макрорівні.

До речі, бюджетування в Україні законодавчо не регламентується, але це положення не стосується державних підприємств. На державних підприємствах поточне фінансове планування запроваджене як обов’язкове, починаючи з 2000 р. відповідно до Закону України від 21.09.2000 р. «Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про підприємства в Україні». Зазначеним законодавчим актом передбачено, що державне підприємство, крім казенного, самостійно складає річний фінансовий план, який затверджується 1 липня року (що передує плановому) органом, уповноваженим управляти певним державним майном. Згідно з цим Законом, підприємства інших форм власності розробляють і затверджують фінансові плани у порядку та строки, визначені їхнім власником (власниками).

Отже, для державних підприємств складання фінансових планів є обов’язковою процедурою. Недержавні ж підприємства в галузі фінансового планування самостійні і складають свої фінансові плани відповідно до своїх потреб. Також Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. підприємство самостійно розробляє систему й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. Це законодавче положення надає українським підприємствам самостійності у створенні системи управлінського обліку, який є основною інформаційною базою для бюджетування підприємств.

Не встановлюють законодавчих обмежень на шляху до створення системи бюджетування на українських підприємствах і національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Слід зазначити, що система бухгалтерського та управлінського обліку й бюджетування повинна будуватися на основі єдиних принципів. Проте, для цілей бюджетування може бути розроблена внутрішня облікова політика підприємства, яка одночасно враховуватиме всі вимоги. Таке бюджетування особливо цікаве для новостворених підприємств чи їхніх об’єднань. Адже із самого початку діяльності підприємства за допомогою бюджетування можна уявляти перспективи розвитку підприємства, необхідні обсяги фінансових інвестицій та передбачити прогнозовані фінансові показники. Бюджетування є водночас і інструментом антикризового управління підприємством, оскільки за його допомогою мобілізується весь його потенціал на подолання кризових явищ заради підвищення конкурентних позицій.

Таким чином, з урахуванням вищесказаного можна зробити висновок про те, що вітчизняні недержавні підприємства мають необмежені законодавством України права щодо запровадження бюджетування у своїй системі управління. Проте, такі бюджети в умовах нестабільної економіки мають коригуватися, що досягається за допомогою гнучкого бюджетування.

Література:

1. Хорнгрен Ч., Фостер Дж., Датар Ш. Управленческий учт / Пер.с англ. / Ч. Хорнгрен, Дж. Фостер, Ш. Датар. – СПб: Питер, 2007. – 1008 с.