ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛІНГУ ЛІКВІДНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Корнєєв Богдан

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Підприємства, які працюють у мовах ринку, несуть повну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед постачальниками, працівниками, контрагентами, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов’язання визначається його ліквідністю та платоспроможністю.

За останні роки питання ліквідності та платоспроможності підприємства розглядаються у роботах закордонних вчених: Брігхема Є.Ф., Роуза П.С., Ваховича Дж. М., Ерхардта М.С. та ін. В наукових колах України та Росії дослідження цього питання знайшло своє відображення в роботах Коробова М.Я., Єфимової О.В., Ковальова В.В., Костирко Р.А., та ін., а також в ділових періодичних виданнях: Бізнес, Кореспондент, Галицькі контракти.

Ліквідність підприємства – це більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Якщо ліквідність балансу характеризує якість управління активами, тобто можливість надходження грошових коштів лише за рахунок реалізації активів, то ліквідність підприємства залежить від іміджу даного підприємства, його інвестиційної привабливості, що дозволяє підприємству залучати додаткові кошти [1].

При проведені аналізу балансу підприємства, насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати. Більш детальний аналіз ліквідності проводиться за допомогою фінансових коефіцієнтів.

Перевагою методу фінансових коефіцієнтів є можливість узагальнення результатів на різних господарських об'єктах з метою подальшого їхнього порівняльного аналізу. Проте такий аналіз можливий за умов існування критеріальних норм (певного еталонного рівня) прийнятих коефіцієнтів. Однак на сьогодні існування такого еталонного рівня видається сумнівним. Це пов’язано передусім із складною економічною ситуацією в країні, яка спричиняє певні відхилення від звичайних норм поведінки суб’єктів господарювання в процесі управління грошовими коштами. Так унаслідок існування великої кількості податків і різного роду зборів, вітчизняні підприємства змушені демонструвати відсутність грошових коштів для податкової адміністрації, а інвестиції здійснювати поза балансом. Високий рівень інфляції спричиняє недоцільність утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, які знецінюються в першу чергу, та своєчасно гасити кредиторську заборгованість [2, 279].

Через це є неможливим використання досвіду країн з високим рівнем та стабільністю економічного розвитку. Отже, для адекватної оцінки платоспроможності та ліквідності потрібно адаптувати метод фінансових коефіцієнтів до особливостей вітчизняної економіки.

Проте, для досягнення результатів фінансового аналізу підприємства важливе місце посідає контролінг ліквідності. Підтримка постійної платоспроможності повинна здійснюватися разом з досягненням заданного рівня прибутковості. Підтримка ліквідності охоплює такі напрями діяльності фінансового контролінгу:

- поточне або ситуативне забезпечення ліквідності, орієнтоване тільки на фінансовий план. Сюди входять усі потоки платежів, усі надходження і виплати, що стосуються насамперед фінансування, інвестування і власного капіталу. Фінансовий контролінг повинен координувати базисні часткові та довготермінові інвестиційні плани;

- всі плановані надходження співвідносяться з виплатами. У будь-який момент часу, коли очікувані надходження стануть меншими від очікуваних виплат, може виникнути додаткова потреба в інвестиційних коштах. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства можливо внаслідок виявлення ліквідних резервів, не врахованих у плані, наприклад у вигляді запасу товарів або цінних паперів, виробничих і невиробничих фондів, які можна реалізувати або здати в оренду, та потрібно врахувати контролером у фінансовому плані;

- фінансовий контролінг повинен стежити за тим, щоб підприємство використовувало відповідні короткотермінові планові інструменти для досягнення ліквідності, тобто, щоб платоспроможність підприємства гарантувалася з мінімальними витратами [3, c. 333].

Таким чином, в сучасних умовах ринку на вітчизняних підприємствах застосування контролю у поєднанні з елементами контролінгу забезпечує синергічний ефект, тобто досягнення більш високих результатів.

Запровадження системи контролінгу на підприємствах дасть змогу підвищити рівень його ліквідності, зокрема, та фінансовий стан підприємства у цілому. Така система підвищує якість прийняття управлінських рішень, що позитивно впливає на ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Література

1. Костырко Р. А. Финансовый анализ: учебное пособие / Р. А. Костырко – Х.: Фактор, 2007. – 784 с.

2. Нестерова С. Адаптація аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств до сучасних умов господарювання / С .Нестерова, М. Стегней, В. Сідун // Економічний аналіз. - 2011. - Випуск 8. Частина 2. - С. 272-289.

3. Хома І. Б. Організація системи фінансового контролінгу на підприємстві / І. Б. Хома, І. В. Гринчук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.10, - С. 330-335