Економічні науки/ 4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки.

Чорнуха І.В.

Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Україна

Інвестиційне конкурентне середовище діяльності будівельних підприємств

Функціонування будь-якого підприємства відбувається не відособлено, а у постійній взаємодії з іншими ринковими суб’єктами, визначається впливом ряду факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, структурними і поведінковими показниками, що характеризують ступінь конкурентності ринку та формують собою середовище його діяльності. Конкурентне середовище – це сукупність якісних і кількісних показників, що характеризують стан розвитку конкуренції.

Сфера капітального будівництва, є досить капіталомісткою, її розвиток і успішне функціонування потребує значних фінансових ресурсів. Використовувані підприємством у процесі діяльності різноманітні інвестиційні ресурси, товари й інструменти як об’єкт купівлі-продажу формують особливий вид ринку – "інвестиційний ринок", який характеризується попитом, пропозицією і ціною, а також сукупністю визначених суб’єктів ринкових відносин.

Інвестиційний ринок – це сукупність економічних відносин, які складаються між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг, а також об’єктами інвестування в усіх його формах [1].

Таким чином, конкурентне середовище, що формується на інвестиційному ринку можна визначити, як інвестиційне конкурентне середовище, що являє собою сукупність правових, економічних та інституціональних умов, в яких суб’єкти інвестиційних відносин ведуть конкурентну боротьбу за інвестиції та вагому частку ринку.

Ефективність проведення інноваційно-інвестиційних процесів на макрорівні залежить від умов макросередовища, а точніше, від інвестиційно-інноваційного клімату країни. Інвестиційним кліматом називають сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціокультурних, організаційно-правових і географічних чинників, властивих тій або іншій країні, визначають привабливість її для іноземного інвестора [2, с. 72].

Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надходжень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижується частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5-10 %). Крім цього, на інвестиційний клімат нашої держави суттєвий вплив мають ряд інших негативних факторів, серед яких можна виділити наявність прихованого безробіття, слабкий соціальний захист громадян, високий рівень злочинності, слабка дисципліна виконання законодавчих актів та ін [3].

До середовища безпосереднього оточення відносять ту частину зовнішнього середовища, з якою підприємство конкретно й безпосередньо взаємодіє.

Найбільш визнаною, класичною моделлю діагностики основних чинників конкуренції, що впливають на ринок та визначення характеру конкурентної боротьби є модель, запропонована М.Портером (1980 р.) згідно якої конкурентне середовище формується під впливом таких п’яти конкурентних сил, як:

- суперництво між існуючими конкурентами – продавцями однієї галузі;

- конкуренція, яку створюють товари-замінники, що виробляються підприємствами інших галузей;

- потенційна загроза появи в галузі нових фірм-конкурентів;

- економічні та торгівельні можливості постачальників;

- економічні та купівельні можливості покупців продукції підприємства [4].

Зважаючи на особливості функціонування будівельної сфери пропонуємо власне бачення сил інвестиційного конкурентного середовища будівельних підприємств, що відіграють різну роль залежно від обставин (рис. 1).

Значення і сила впливу кожного з факторів інвестиційної конкуренції змінюється і визначає ціни, витрати, розміри капіталовкладень у виробництво, збут продукції і прибутковість бізнесу. Будівельні підприємства, намагаючись використати сприятливу для них ситуацію, знижують свій прибуток, тому що для підтримки конкурентних переваг доводиться збільшувати витрати (на рекламу, організацію збуту, НДДКР), або втрачати прибуток за рахунок зниження цін.

Рис. 1. Модель безпосереднього інвестиційного конкурентного середовища будівельних підприємств

Крім перерахованих у моделі М. Портера п’яти факторів, істотний вплив на формування конкурентних переваг та забезпечення конкурентоспроможності підприємства здійснює також і „шостий” чинник конкурентного середовища – державна політика в сфері регулювання конкуренції.

Проводячи конкурентну політику, держава переслідує мету створення конкурентних відносин на внутрішніх і міжнародних ринках, удосконалення правил конкуренції, її інституційного забезпечення.

З позицій інвестора інвестиційна привабливість розглядається як узагальнена характеристика переваг і недоліків об’єкта інвестування. При вивченні інвестиційної привабливості інвестором здійснюється суб’єктивна оцінка інвестиційної ситуації, що складається в тій чи іншій країні. Інвестиційна привабливість визначається досягненням компромісу інтересів між інвестором і реципієнтом інвестицій.

Рівень інвестиційної привабливості підвищується за швидкого досягнення консенсусу інтересів між суб’єктами інвестиційного процесу [5].

Важливим елементом оцінки конкурентного середовища є визначення майбутніх тенденцій його зміни.

Для проведення прогнозного аналізу потенційних інвесторів підприємницьким структурам необхідна інформація про змінність умов та чинників конкурентного інвестиційного середовища, тому важливим питанням є формування інформаційного забезпечення та можливості використання методів фундаментального і технічного аналізу [6].

Висновки. Відповідність або невідповідність суб’єкта ринкового суперництва умовам інвестиційного конкурентного середовища свідчить про рівень конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості, тобто характеризує реальні можливості економічного благополуччя. Наявність сильного конкурентного тиску, низький рівень платоспроможності населення виступають обмежувальними факторами для розвитку діяльності будівельних підприємств.

Конкурентно стійке підприємство має ряд переваг перед іншими підприємствами будівельного профілю для отримання кредитів, залучення інвестицій, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Чим вище стійкість підприємства, тим більше воно незалежно від несподіваної зміни ринкової кон’юнктури і, отже, тим менше ризик опинитися на краю банкрутства [7].

Для збільшення інвестиційних конкурентних можливостей будівельного сектору України необхідно розвивати соціальну і ринкову інфраструктуру; поліпшувати якість виробленої будівельної продукції та робіт; подолати невдалу інтеграцію науки та виробництва; використовувати нові технології.

Подальшим напрямом дослідження має стати вдосконалення методик оцінки факторів внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності будівельних підприємств.

Література:

1. Петкова Л. Муніципальні інвестиції та кредити: Навчальний посібник / Л. Петкова, В. Проскурін – Київ. – 2006. – 158 c.

2. Гурова В.О. Система моніторингу управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства / В.О.Гурова // Вісник донецького національного університету [сер.: економіка і право]. – 2010. – Вип.2. – Т.1. – С. 71-78.

3. Кравець А.В. Особливості фінансування житлового будівництва в Україні. / А.В. Кравець, В.М. Мельник, О.І. Бобик. // Економічний простір. – №40. – 2010. – С. 182.-188.

4. Портер М.Е. Стратегія конкуренції / М.Е. Портер – К.: Основи, 1998.–390 с., с.22

5. Носова О. В. Інвестиційна привабливість підприємства [Електронний ресурс] / О. В. Носова //Стратегічні пріоритети. – 2007. – №1(2). – С. 120-126. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/2/3-4-Nosova.pdf

6. Іванович І.Ю. Оптимізація інформаційного середовища інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств / І.Ю. Іванович // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – № 3. – Т. 2. – С. 228-235.

7. Єщенко П.С. Досвід фінансування житлового будівництва у зарубіжних країнах [Електронний ресурс] / П.С. Єщенко // Український діловий інформаційний каталог. – 2010. – Режим доступу: http://udik.com.ua/articles/article-222/