Ас. Крахіна В.А., Ялова Г.Ю.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури, Україна

Проблеми та перспективи розвитку іноземних інвестицій в Україні

 

Дослідження проблем інвестування економіки завжди знаходилося в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції обумовлюють основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного зростання. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності.

На жаль, на сьогоднішній день, про повномасштабну інвестиційну кризу в економіці України можна говорити як про вже здійснене явище. Рівень залучених іноземних інвестицій недостатній для задоволення регіональних потреб. Це обумовлює актуальність окресленої проблеми. Існує велика кількість наукових праць, конференцій та круглих столів з даної проблематики. В економічній науці проблема інвестування представлена в працях багатьох вчених, серед яких у першу чергу слід назвати Алферьева В.П., Барда BC, Борисенко О.М., Гудашева В.А., Ендовіцкого Д.А., Кейнса Дж., Кібірова А.Я., Милосердова В.В., Міндріна А.С., Петрикова А.В., Регуш В.В., Самуельсона Дж., Уїльямсона І., Фішера П., Хіцкова І.Ф., Хлистуна В.Н. та ін. Але незважаючи таку кількість досліджень з питань інвестування, невирішеними залишаються проблеми забезпечення достатнього рівня залучення інвестицій. У зв’язку з цим необхідним є поглиблене теоретичне дослідження активізації інвестиційної діяльності на мікро- і макрорівнях.

Інвестиції є однією з найважливіших економічних категорій, які відіграють важливу роль у розвитку регіонів та країни, що проявляється в забезпеченні простого і розширеного відтворення, структурних перетворень, максимізації прибутку і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем.

Сформована на сьогоднішній день в Україні модель інвестиційної діяльності характеризується недостатньою ефективністю. Ні фондовий ринок, ні банківська система не виконують в повному обсязі своїх функцій з акумулювання заощаджень та їх трансформації в інвестиції.

Для дослідження динаміки обсягів залучених прямих іноземних інвестицій розглянемо табл.1.

Таблиця 1.

Прямі іноземні інвестиції в економіку України з країн-інвесторів

Країна

Обсяги прямих іноземних інвестицій на початок року

На 31.12. 2011

1996

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Австрія

16,4

252,4

361,1

1439,5

1633,8

2067,4

2443,8

2605,2

2731,4

3423,1

Велика Британія

53,9

701,2

955,4

1174,8

1563,4

1975,5

2249,8

2307,5

2287,1

2508,2

США

183,3

1060,2

1190,6

1387,4

1396,8

1430,1

1464,6

1309,1

1158,1

1043,1

Нідерланди

46,5

459,9

637,2

919,5

1533,8

2508,8

3197,4

3954,5

4683,3

4822,8

Німеччина

156,9

451,6

653,7

5503,7

5578,1

5918,3

6393,0

6601,9

7083,0

7386,4

Кіпр

51,5

901,9

1101,4

635,9

3187,5

5946,4

7646,2

9005,3

10044,9

12645,5

Швеція

19,1

103,1

120,3

134,1

137,3

986,7

1262,8

1275,8

1710,6

1744,0

Віргінські Острови (Брит.)

5,0

367,5

582,2

736,5

806,2

1066,7

1294,0

1342,7

1451,5

1607,0

Російська Федерація

50,0

388,6

720,8

835,8

1002,1

1462,4

1847,2

2566,4

3403,2

3594,5

Усього

582,6

4686,4

6322,7

12767,2

16839

23362,3

27798,8

30968,4

34553,1

38774,6

 

Аналізуючи дані таблиці 1 можна зробити висновок, що обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну зростає. Станом на 31.12.2012р. їх обсяг складає 38774,6 млн.дол. США. Найкрупнішою країною-інвестором є Кіпр – обсяг інвестицій складає 12645,5 млн.дол. США. Друге місце за обсягом наданих інвестицій посідає Німеччина, третє – Нідерланди.

Загалом, рівень інвестування з кожним роком зростає, але є випадки коли  рівень інвестування падає нижче попереднього року. Це свідчить про високий рівень ризику через нестабільність вітчизняної економіки, відсутність скоординованої, чітко проробленої і грамотної інвестиційної політики Української держави.

Кількість країн світу, які інвестують у економіку України, на 1 січня 1996 року становила 94 країни, на кінець 2011 року – 128. Це говорить про підвищення зацікавленості іноземних інвесторів в інвестиційних можливостях України.

Отже, надходження інвестицій в Україну зростає, але наявний приріст невеликий, тому не здійснює відповідного впливу на економіку, а наслідки економічної кризи можуть знівелювати вже отримані на цей момент результати.

Особливості поточного етапу формування інвестиційного клімату України характеризують неефективність державного регулювання та діяльності інвестиційних інститутів, висока ризикованість і невідповідність ринкового середовища сучасним вимогам. Через це, основними напрямками покращення інвестиційного клімату України повинні бути:

- формування позитивного інвестиційного іміджу через незмінність та прозорість законодавства, гарантування захисту інтересів інвесторів і позитивних довгострокових очікувань;

- сприяння розвитку інвестиційної інфраструктури;

- покращення інформаційного забезпечення інвесторів про потенційні можливості інвестування;

- поліпшення відтворювальної структури капіталовкладень;

- збільшення обсягів капітальних вкладень на будівництво соціальної інфраструктури;

- досягнення збалансованості інвестиційного циклу;

- сприяння розвитку вітчизняного фондового ринку і ринку цінних паперів;

- забезпечення дотримання пріоритетів української економіки та іноземних інвесторів;

- зменшення бюрократичних перешкод і подолання корупції;

- забезпечення економічних свобод і зниження рівня злочинності у суспільстві.

Важливим також є нарощування двостороннього співробітництва з сусідніми державами, активізація та поглиблення взаємодії з такими економічно могутніми і політично впливовими країнами, як Німеччина, Великобританія, Італія, Канада, Китай, Франція і Японія. Від фінансової та інвестиційної підтримки саме цих держав суттєвим чином залежить і вирішення проблем, пов'язаних з розвитком малого і середнього бізнесу.

Таким чином, для вирішення проблем залучення іноземних інвестицій в Україну необхідна розробка нової інвестиційної політики держави та сприяння її розвитку, пошук нестандартних форм інвестування та джерел інвестиційної діяльності.

Література

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1560-ХП.

2. Указ Президента України «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 12.07.2002 р. № 512.

3. Солдатенко О.В. Правове забезпечення іноземних інвестицій // Фінанси України. - № 16. - 2008. - С. 108-112.

4. Основи стійкого розвитку. Навчальний посібник. – Суми: «Університетська книга», 2009.- 415 с.

5. Романенко В, В. Особливості забезпечення інвестиційного розвитку регіонів України // Регіональні перспективи. - 2010. - № 6 (25). - С. 45-47.

6. Офіційний сайт Держкомстат України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua/.