Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент

Скриньковський Руслан М.

Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

асистент, кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Лук’янович Артем С.

Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

студент 1-го курсу, навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

ЗАКОНИ І ЗАКОНОМІРНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ

Менеджмент – система управління сучасним виробництвом з використанням наукових методів. Подане поняття виникло у США на поч. ХХ ст., коли Ф.Тейлор (амер. інженер-дослідник) запропонував розглядати підприємництво не тільки як практичну діяльність, а й як своєрідне мистецтво господарювання та науку. Сутність менеджменту має декілька значень:

1) вид професійної діяльності, орієнтований на практичне використання влади;

2) керування підприємницькою (бізнесовою) структурою;

3) цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей;

4) організація ефективної роботи підлеглих;

5) адміністрація, орган (група менеджерів), що здійснює управління;

6) організація ефективної роботи підлеглих працівників

та ін. [1, с. 328; 2, с. 4 – 5; 3, с. 9, 349].

Закон – необхідне, суттєве, стале співвідношення, внутрішній зв’язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток [4, с. 193].

Закони менеджменту – 1) сталі та незаперечні норми управління організаціями, тобто групами людей, діяльність яких свідомо, керовано або спонтанно координується для досягнення певної мети [3, с. 346]; 2) носять об’єктивний характер, оскільки не залежать від волі людини, а навпаки – визначають її діяльність. Відсутність їх урахування при прийнятті управлінського рішення призводить до нестабільності та неузгодженості функціонування керуючої та керованої систем організації [5].

В управлінській діяльності керуються наступними законами менеджменту (загальними), що представлені на рис. 1 [2, с. 26 – 27; 3, с. 10; 5].

Закономірність – повторюваність, послідовність та порядок у масових процесах. Їй властивий детермінований та статистичний характер. Закономірність – поняття, пов’язане з поняттям закону. Науковий закон відображає об’єктивні закономірності, які закладені в основі спостережуваних явищ [4, с. 74 – 75].

Таким чином, враховуючи думку [2, с. 27], можна стверджувати, що закономірностями менеджменту є зв’язки (об’єктивні, стійкі, загальні та повторювальні) між явищами, процесами, категоріями менеджменту. А відповідно до цього, в менеджменті можна виділити закономірності процесу, функцій та методів менеджменту, систем організації (керуючої та керованої), управлінських рішень, середовища організації (зовнішнього та внутрішнього), розвитку менеджменту та ін.

Результатом ефективної системи процесно-орієнтованого управління є загальне підвищення продуктивності та ефективності підприємства.

Рецензент:

Процюк Т.Б., к.е.н., ст. викл. каф. економіко-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ (м. Київ).

Список використаних джерел:

1. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г.Загородній, Г.Л.Вознюк. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 714 с.

2. Кузьмін О.Є. Менеджмент: [навч. посібн.] / О.Є.Кузьмін, Н.Т.Мала, О.Г.Мельник, О.Р.Саніна; Нац. ун-т “Львівcька політехніка”. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2012. – 240 с.

3. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл.] / О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник; Нац. ун-т “Львівська політехніка”. – [3-тє вид., доп. і перероб.]. – Львів: Нац. ун-т “Львівська політехніка” (Інф.-видавнич. центр “ІНТЕЛЕКТ +” Ін-ту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2007. – 384 с.

4. Гайдучок В.М. Теорія і технологія наукових досліджень: [навч. посібн.] / В.. Гайдучок, Б.І. Затхей, М.К. Лінник. – Львів: Афіша, 2006. – 232 с.

5. Законы и закономерности менеджмента [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://inform.od.ua/articles/examen/zakoni.htm