Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Кирилюк Л.Л.

Научний руководитель: к.е.н., профессор Криковцева Н.А.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЧНОГО НАБОРУ ТОВ «ТМ ОБЖОРА»

З переходом до ринкових відносин для свого динамічного розвитку усі підприємства повинні будувати та діяти згідно своєї стратегії. Але перш ніж обрати стратегію, підприємство повинно визначитися зі своїми цілями та пріоритетами. Також для підвищення загальної ефективності своєї діяльності керівництву доцільно розробити стратегічний набір підприємства, який буде сприяти одержанню конкурентних переваг.

Завдяки дослідженню, яке проводилося на підприємстві ТОВ «ТМ Обжора» можна зробити наступні висновки:

- сильними сторонами підприємства є: бренд підприємства; місце розташування; власна матеріально-технічна база; наявність складських приміщень;

- слабкими сторонами підприємства є: підприємство має недостатньо фінансових ресурсів; не використовуються в достатньому ступені сучасні методи аналізу та прогнозування діяльності.

Місією ТОВ «ТМ Обжора» є: розширення та зміцнення зв'язків з національними та закордонними постачальниками, розробка ефективної закупівельної політики, заснованної на строгих комерційних і технічних вимогах обох партнерських сторін.

Генеральною метою підприємства є: зберігання позицій на ринку.

З обґрунтування цілей, як правило, починається робота над формуванням стратегії підприємства, оскільки заради їх досягнення воно формується, функціонує і розвивається як соціальна система.

Зазначимо стратегії на підставі стратегічного кубу: конкурентні стратегії даного підприємства – переслідувач. Стратегія конкурентного поводження переслідувача полягає в тому, що він не намагається атакувати лідера, однак чітко охороняє свою частину ринку. Переслідувач намагається утримати своїх клієнтів, хоча і не відмовляється від одержання своєї частини на ринку, які створилися знову.

Стратегія зростання ТОВ «ТМ Обжора» – внутрішнє зростання або стратегія концентрованого росту. Це стратегія, яка пов’язана зі зміною продукту чи ринку. Підприємство намагається поліпшити продукт, не змінюючи при цьому галузі. Що стосується ринку, то підприємство веде пошук можливостей поліпшення свого положення на існуючому ринку.

Ділова стратегія підприємства розроблялась на підставі матричного аналізу (портфельної матриці БКГ, матриці McKinsey, матриці Shell/DPM, матриці ADL/LC).

Матричний підхід став основою стратегічного аналізу підприємства, тому використання його інструментарію набуває все більшого поширення у підприємницькій діяльності.

Завдяки матричному аналізу можна зробити наступний висновок: характерною діловою стратегією для підприємства буде збереження своїх позицій, отриманий прибуток направляти на самофінансування.

Функціональними стратегіями даного підприємства є:

- маркетингова стратегія: стратегія просування товару на ринок. Завдання її полягає у плануванні і реалізації системи заходів з метою забезпечення оптимальних обсягів збуту товарів, підвищення попиту на них. Стратегія просування товару на ринок – сукупність дій, спрямованих на забезпечення товару вигідної позиції на ринку. Досягти цього можна завдяки ефективній рекламі, гнучкій системі цін, спеціальному сервісу, рекламному розпродажу;

- фінансова стратегія: стратегія накопичення та споживання зводиться до прогнозування й обґрунтування оптимального співвідношення між частками доходу, використовуваного на формування цих двох спеціальних фондів відтворювального спрямування. Необхідність цього зумовлюється тим, що вагоміша частка накопичення звичайно спричиняє більш швидкі темпи зростання обсягів продажу товарів і прибутку. Водночас недостатня частка витрат на споживання може певною мірою погіршити економічний стан підприємства;

- стратегія управління персоналом полягає у визначенні системи добробуту, відбору, розвитку кадрів; планування, організування, контролю діяльності підприємства загалом і його підрозділів. До стратегії управління персоналом відносять: стратегію винагород і мотивації (формування корпоративних цінностей, оцінювання персонального внеску в загальні результати, впровадження нематеріальних важелів мотивації); стратегію управління персоналом (план добору, найму, навчання, перекваліфікації, стимулювання працівників відповідно до потреб, зумовлених організаційними змінами).

Сформований „стратегічний набір” підприємства – це своєрідний перелік найефективніших способів досягнення цілей на даному етапі розвитку підприємства. Але щоб знати, на якому етапі розвитку перебуває підприємство, наскільки воно наблизилося до мети чи відійшло від неї, необхідно застосувати стратегічний контроль.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Василенко Л.П. Менеджмент устойчивого развития предприятия. – К., 2005. – с.256

2. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие. – К.: Знание-пресс, 2002.

3. Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2003.

4. Круглова Н.Ю., Круглов М.М., Стратегический менеджмент: Учеб. для вузов. – М.: изд. РДЛ, 2003.

5. Клівець П.Г. Стратегія підприємства : Навчальний посібник. – К., 2007.

6. Хомяков М.В.. Менеджмент підприємств. – К., 2005. – с.324.

7. Белошапка А.И. Стратегия достижения целей в бизнесе: теорія и практика. – Д.: Пороги, 2003.