Экономические науки/7.Учет и аудит

Бородавко Т.В., Паламарчук Ю.М.; асист. Откаленко О.М.

Вінницький торговельно-економічний

інститут КНТЕУ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Еволюція розвитку суспільства, глобалізація світової економіки та як наслідок – виникнення нових економічних умов господарювання визначають потребу в достовірній обліково-звітній інформації про фактичний стан підприємства. Водночас достовірна обліково-звітна інформація слугує надійним підґрунтям для прийняття адекватних управлінських рішень її користувачами. Саме тому належне проведення інвентаризації на підприємстві є підтвердженням достовірності інформації, а отже, її вагомості для ефективного використання. Звідси особливого значення набуває питання дослідження інвентаризації як об’єкта обліку та організації цього процесу.

Питанням організації і методології інвентаризаційного процесу у різні часи займались як вітчизняні, так і зарубіжні вчені-економісти, зокрема О.Александров, С.Бардаш, В.Бондарь, І.Власова, Н.Грабова, Н.Дорош, М.Зуєв, Л.Крамаровський, В.Лінник, М.Лучко, Н.Малюга, Г.Мокрецова, О.Нестеренко, Н.Петренко, В.Сопко, Б.Усач, О.Шпінг та ін. Проте на сьогодні в науково-практичній літературі питання організації інвентаризаційного процесу не знайшло широкого відображення. Отже, це питання є актуальним для подальшого дослідження.

Однією з найважливіших вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є реальність і достовірність, тобто повна відповідність даних обліку фактичній наявності засобів. Для забезпечення достовірності даних бухобліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Більшість підприємств ставляться до інвентаризації досить формально. Однак, беручи до уваги норму п. 20.1.5 Податкового кодексу України [1] і вимоги Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 [2], є велика ймовірність, що така формальність може закінчитись для платника податків штрафними санкціями.

Нагадаємо, що інвентаризація – один з найважливіших елементів методу бухгалтерського обліку, яким забезпечуються перевірка і документальне підтвердження достовірності даних бухобліку про наявність, стан та оцінку матеріальних і нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, інвестицій, розрахунків, резервів і зобов’язань. За характером проведення інвентаризації бувають повними і вибірковими, плановими (передбачуваними) і раптовими.

Повні інвентаризації охоплюють об’єкти повністю (вид майна, місце зберігання, відповідальну особу).

Вибіркові інвентаризації мають на меті встановити стан і наявність окремих цінностей у місці зберігання. Наприклад, вибіркову інвентаризацію слід обов’язково провести за тими цінностями, за якими підприємством від постачальника отримано відмову задовольнити претензії щодо їх недовантаження або отримано такі претензії від покупців.

Строки планових інвентаризацій на підприємствах попередньо затверджуються, а підготовка до них полягає в проведенні комплексу підготовчих робіт з грузування, розкладання матеріальних цінностей у порядку, зручному для підрахунку, вимірювання та зважування.

Кожна раптова інвентаризація починається виконанням підготовчої роботи в присутності інвентаризаційної комісії. Підготовча робота полягає також у завершенні опрацювання документів щодо руху цінностей, визначенні їх залишків на початок інвентаризації.

Керівник організації повинен організувати проведення інвентаризації в найоптимальніші строки і з найменшими затратами – призначити кваліфікованих фахівців, виділити необхідну кількість робітників для переписування цінностей при зважуванні, вимірювання тощо [3].

Під час інвентаризації вирішується цілий ряд питань, а саме:

- виявляється фактична наявність основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

- установлюються лишки або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявляються ТМЦ, які частково втратили свою первісну якість, застарілі фасони або моделі, а також матеріальні цінності й нематеріальні активи, що не використовуються;

- проводиться перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- встановлюється реальність вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів [4].

Проблема практичного проведення процесу інвентаризації полягає в тому, що в Інструкції №69 відсутній порядок проведення інвентаризації: опис підготовчої, технологічної та результативних стадій, а головне – не передбачено відповідальності за порушення порядку проведення інвентаризації. Отже, в найліпшому випадку її проводять формально або взагалі не проводять, керуючись тим, що це справа власників і він діє на власний розсуд. Тому для того, щоб уникнути формальних результатів інвентаризації необхідно розробити внутрішній розпорядчий документ, який визначатиме відповідальність членів інвентаризаційної комісії за недотримання своїх повноважень у процесі проведення інвентаризації [5].

Ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язує кожне підприємство за результатами звітного року провести інвентаризацію активів та зобов’язань [6]. Отже, виходячи з того, що необхідність інвентаризації запроваджена саме Законом, керівництво підприємства обов’язок її проведення зазвичай покладає саме на бухгалтерську службу, що і свідчить про формальне ставлення до інвентаризації як управлінського рішення.

Отже, проведення інвентаризації на підприємстві потребує сучасного нормативно-правового регулювання, а саме упорядкування організації цього процесу. Проведення формальної процедури інвентаризації негативно впливає на якість і достовірність обліково-звітної інформації, що унеможливлює прийняття адекватних управлінських рішень на підприємстві.

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http: // zakon4.rada.gov.ua / laws / show / 2755-17.

2. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків [наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.94р.] – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http: // zakon2.rada.gov.ua / laws / show / z0728-98 / page.

3. Пархоменко В. Інвентаризація – інструмент забезпечення достовірності фінансової звітності / В. Пархоменко // Вісник податкової служби України. – 2012. - №43. – С. 20-29.

4. Ніколаєв С. Інвентаризація – 2012: що потрібно знати? / С. Ніколаєв // Справочник экономиста. – 2012. - № 11. – С. 67-76.

5. Безверхий К. Інвентаризація як об’єкт обліку і контролю обліково-звітної інформації: організаційно-методологічний аспект / К. Безверхий // Бухгалтерський облік і аудит.–2013.-№1.- С. 3-19.

6. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 р. № 996-XІV. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14.