асист. Откаленко О.М., Карташова М.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Аналіз бухгалтерського балансу: проблеми, особливості та методика його проведення

За останні роки у зв’язку з реформуванням вітчизняного бухгалтерського обліку на засадах міжнародної гармонізації та стандартизації до балансу та інших форм фінансової звітності було внесено значні зміни. Під впливом цих змін та нових вимог і завдань фінансового менеджменту були переглянуті деякі аспекти методики аналізу фінансової звітності підприємств. При цьому виникли деякі проблеми, пов’язані з адаптацією зарубіжних і традиційних вітчизняних методик фінансового аналізу до нових умов.

Реформування бухгалтерського обліку та прийняття національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку призвело до вдосконалення форм і змісту фінансової звітності в Україні. Зокрема було підвищено аналітичні якості звітної форми №1 «Баланс», що забезпечило розширення можливостей щодо поліпшення прийняття управлінських рішень. Однак питання щодо змісту показників балансу, групування його статей, послідовності та структурованості подання інформації для аналізу фінансового стану підприємства залишаються актуальними для практичних потреб різних груп користувачів інформації фінансової звітності.

Питання формування, методики складання та аналізу фінансової звітності, зокрема балансу, досліджуються у працях вітчизняних науковців і фахівців у галузі обліку і економічного аналізу, зокрема Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, В.М. Жука, В.П. Завгороднього, Г.Г. Кірейцева, М.В. Кужельного, Г.Я. Козака, А.М. Кузьминського, Г.М. Мельничука, Є.В. Мниха, В.М. Пархоменко, В.К. Савчука, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка, А.Д. Шеремета та інших. Водночас ще не вирішені в достатній мірі питання методології та практичного застосування Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також потребує удосконалення й існуюча система аналізу фінансового стану підприємств для забезпечення користувачів достовірною інформацією щодо оцінки якості управління.

Аналіз фінансового стану підприємства значною мірою залежить від структури бухгалтерського балансу, його інформаційної місткості та потреб менеджменту. Зміст і форма балансу, вимоги до розкриття його статей регламентуються П(С)БО 2, яке поширюється на баланси підприємств усіх форм власності крім банків і бюджетних установ. Баланс надає користувачам інформацію про наявні у підприємства активи, зобов’язання та капітал, тобто є структурованим відображенням фінансового стану підприємства.

Методика аналізу фінансового стану підприємства на підставі аналізу балансу різноманітна в залежності від суб’єктів аналізу (користувачів інформації) та їх мети. Основною метою внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є своєчасність виявлення і ліквідація недоліків у фінансово-господарській діяльності підприємства та визначення резервів покращення його фінансового стану. Мета зовнішнього аналізу фінансового стану підприємства – розрахувати можливості корисно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати їх [1].

Перший етап аналізу балансу передбачає його економічне читання, яке зводиться до перегляду статей активу і пасиву у їх взаємозв’язку, що дає можливість користувачам звітності скласти загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. У процесі читання абсолютних показників балансу зазначають позитивні і негативні зміни, що в ньому відбулися за звітний період. Передусім, звертають увагу на наявність так званих "нездорових" статей і негативних змін у балансі, які свідчать: про незадовільну роботу підприємства у звітному періоді і про погіршення фінансового стану підприємства (при цьому звертається увага на наявність сум непокритого збитку звітного року); про певні недоліки в роботі підприємства за звітний період, а саме статті «розрахунки з дебіторами і кредиторами за товари, роботи, послуги», які включають невиправдану дебіторську і кредиторську заборгованість та її зростання в динаміці.

Наступним етапом аналізу балансу є загальна оцінка фінансового стану підприємства та динаміка його розвитку. Найбільш повну і поглиблену інформацію про фінансовий стан підприємства та його динаміку можливо отримати за допомогою побудови на основі балансу підприємства порівняльного аналітичного балансу. Практична спрямованість аналітичного балансу пов’язана: по-перше, з оцінкою стану активів і оцінкою можливості підприємства розрахуватися зі своїми боргами, тобто чи зможе підприємство погасити борги і за рахунок яких активів; по-друге, з вирішенням за допомогою аналітичного балансу питання, чи вистачить реально активів, отриманих в рахунок сплати боргу, для погашення всіх зобов’язань підприємства; по-третє, з визначенням, які саме активи залишаться у підприємства, якщо воно сплатить всі свої борги, чи вистачить необоротних та оборотних активів для продовження його діяльності або підприємство стане потенційним банкрутом [2].

Для глибшого вивчення змін у балансі підприємства за звітний період проводять вертикальний і горизонтальний його аналіз. При цьому існує два підходи до подання інформації балансу: в аналітично узагальненому і неузагальненому вигляді. Обидва мають право на існування. Однак недоліком другого підходу є те, що за змінами великої кількості різноманітних статей важче побачити основні закономірності змін у балансі, які є визначальними для фінансового стану підприємства. В аналітично узагальненому (агрегованому) балансі ці закономірності виявляються чіткіше [3].

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можливо зіставляти зміну підсумку балансу зі зміною фінансових результатів діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 фінансової звітності «Звіт про фінансові результати». При цьому обов’язково враховують так зване «золоте правило» економічного розвитку підприємства:

Тп > Тчд > Та > 100 %

де: Тп – темп зростання прибутку підприємства за звітний період, %;

Тчд – темп зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції,

товарів, робіт, послуг, %;

Та –темп зростання активів (капіталу) підприємства за вказаний період, %.

Якщо вищезазначені умови виконуються, то це є свідченням того, що: обсяг реалізації продукції зростає більш високими темпами, ніж вкладений капітал, тобто ресурси підприємства використовуються ефективно; прибуток підприємства збільшується більш інтенсивно, ніж обсяг реалізації, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва і реалізації; економічний потенціал підприємства зростає, оскільки всі темпи зміни показників > 100 %.

Також, аналіз фінансового стану підприємства на підставі балансу з точки зору деталізації його процедури проводиться у два етапи: експрес-аналіз і поглиблений (повний) аналіз. Метою експрес-аналізу є виявлення слабких місць у фінансово-господарській діяльності підприємства та визначення шляхів для подальшого поглибленого аналізу фінансового стану підприємства. Поглиблений аналіз фінансового стану підприємства проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства і всіх характеристик фінансового стану у комплексі, а також можливостей розвитку суб’єкта господарювання на перспективу. Він доповнює, конкретизує і поширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від мети аналітика [4].

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що сучасна форма бухгалтерського балансу вітчизняних підприємств та методика його аналізу ще не повністю відповідають потребам фінансового менеджменту. Це порушує єдність методичної основи аналізу фінансового стану та призводить до викривлення його оцінок.

Удосконалення бухгалтерського балансу та методик розрахунку на його основі окремих аналітичних показників сприятиме однозначному трактуванню інструментів аналізу у рекомендаціях законодавчих органів та економічної літератури, що є необхідною умовою забезпечення адекватності оцінок фінансового стану суб’єктів господарювання. Подальше дослідження проблеми використання бухгалтерського балансу в аналізі повинно відбуватися в напрямі розробки і використання динамічних моделей фінансового стану підприємства, а також розвитку діагностики на основі моніторингу дотримання цих моделей.

Література:

1. Гринів Б. Проблеми бухгалтерського балансу: його використання в аналізі / Б. Гринів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - № 1. – С. 11-17

2. . Мовчарено В.В. Проблеми використання фінансової звітності в аналізі / В.В. Мовчарено // Проблеми трансформування ринкової економіки: Міжвідомчий наук. зб. Спецвипуск. Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”. – К., 2009. – С. 369-377.

3. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством /В.В. Сопко/Навч. посіб. — К. : КНЕУ, 2006. — 526 с.

4. Бухгалтерський фінансовий облік в Україні: навч. посібник/ В.М. Добровський, М.І. Бондар, Є.І.Свідерський та ін.; за ред.В.М. Добровського. – К.: А.С.К., 2009. – 976 с.