Паславський І

к.е.н. Шевчук Л.П.,Паславський І.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНЕТУ, Україна

Облік та аудит витрат на ремонт основних засобів

На сьогоднішній день в Україні залишається актуальною проблема зношеності основних фондів промислових підприємств, яка в цілому по Україні досягає близько 76 % у зв’язку з чим кожне підприємство прагне відновлювати початкові можливості об’єктів основних засобів. При цьому, труднощі можуть виникати як в процесі здійснення ремонту об’єктів основних засобів, так і при відображенні таких витрат у системі бухгалтерського обліку.

В економічній літературі питанням методики організації аудиту, інспектування та контролю витрат на ремонт основних засобів приділялась увага у працях Бутинець Ф.Ф. , Шера І.Ф., Рудановського О.П., Жданова А.І., Кириченко В.В., Леонтьєва В.І., Бондар М.І. Іонаса Б.Я., Вейла Р. та інших авторів, які започаткували теоретичне обґрунтування і подальшу розробку даної проблеми.

Метою дослідження є розробка пропозицій щодо вдосконалення обліку витрат на ремонт, модернізацію і реконструкцію основних засобів. З врахуванням мети, в статті поставлено та вирішено наступні завдання: розглянуто особливості обліку витрат на ремонт, модернізацію і реконструкцію основних засобів, виявлено недоліки та розроблено пропозиції щодо обліку витрат на ремонт, модернізацію і реконструкцію основних засобів з врахуванням положень Податкового кодексу України..

Основні засоби є важливим складовим елементом ресурсного потенціалу будь-якого підприємства. Перевірка фактичної наявності і стану, витрат на ремонт і поліпшення є ключовими завданнями аудиту та інспектування основних засобів в умовах обмеженості фінансових ресурсів.

Основні засоби складають велику групу в активах переважної більшості виробничих підприємств. Підтримання потрібного підприємству рівня технічної оснащеності виробництва забезпечується постійними ремонтами та оновлення основних засобів. Звісно в ході проведення аудиту та інспектування на практиці перевірка витрат на ремонт і оновлення основних засобів є одним із складових комплексу завдань. Тому, перш за все, перед тим, як розпочати перевірку, ревізору необхідно чітко визначитись із джерелами інформації. Їх варто розрізняти як джерела нормативно-правового характеру - Закони, постанови, інструкції, положення та документи які приймаються безпосередньо на самому підприємстві - наказ про облікову політику в частині обліку основних засобів (зокрема, в частині витрат на їх ремонт і оновлення.

Ревізія операцій з ремонту основних засобів починається з вивчення: змісту плану поточного ремонту як всього підприємства, так і його структурних підрозділів; обґрунтування нормативу затрат па проведення ремонту; аналізу його виконання в ревізованому періоді.

Під час контролю за основними засобами слід звертати увагу, чи відносяться витрати, пов’язані з завершеним капітальним ремонтом на збільшення балансової вартості основних фондів з подальшою їхньою амортизацією за встановленими нормами, чи не було випадків включення фактичних витрат на ремонтні роботи (особливо тоді, коли ремонт виконувався підрядним методом) безпосередньо у собівартість продукції. [1, с.16-18]

Як відомо, у разі модернізації, добудови, дообладнання тощо основного засобу його вартість збільшується. Але є дрібні ремонти, технічне обслуговування, які не впливають на його вартість, а йдуть на витрати періоду. Для того, щоб відстежувати такі витрати, вносяться дані (дата, сума, обсяг робіт) на кожен об’єкт основного засобу. Ці цифри не будуть впливати на вартість самого об’єкта, але, “розкривши” рядок основного засобу, можна побачити, як часто роблять такі ремонти. Це дає змогу оцінити доцільність відповідного основного засобу у господарській діяльності підприємства і прийняти достовірне рішення щодо необхідності його використання у виробництві.

Здійснюючи аудит та контроль витрат на ремонт основних засобів, потрібно визначити: чи ці об’єкти є власністю підприємства; якщо орендовані, то чи передбачено умовами договору про оренду ремонт. Первинні документи мають бути оформлені належним чином. Детально аналізуються дані інвентарних карток з показників: дати введення в експлуатацію, дати здійснення попереднього ремонту, терміни міжремонтних періодів, функціональне призначення об’єкта [4, с.38-44].

Контроль за незакінченим капітальним ремонтом обладнання і машин повинен бути спрямований на виявлення замовлень, що числяться незакінченими протягом тривалого часу. Як показують дослідження, нерідко такі замовлення є фіктивними, а списання матеріальних і трудових витрат не правочинними.

Тому пропонуємо складати кошторис на проведені ремонти та поліпшення, але фахівцям з обліку відомо, як важко працівникам бухгалтерій, на яких покладено обов'язки по веденню також і податкового обліку, отримати необхідні документи для списання використаних для ремонту матеріалів, щоб ідентифікувати їх з об'єктами основних засобів, а також списати зарплату працівників ремонтних груп на обслуговування чи ремонт основних засобів, що теж потребує більш чіткої класифікації, про що вже сказано вище. Отже, у разі неможливості складання кошторисів (можливо, при відсутності відповідної служби на підприємстві) з метою ідентифікації проведених ремонтів пооб'єктно можливо чітко вказувати на об'єкт ремонту в таких документах як: акт на списання матеріалів, вимогах на відпускання матеріалів зі складу та інших первинних документах, які можуть бути встановлені самим підприємством, котрі будуть складатися відповідальними за проведення ремонтів основних засобів особами та своєчасно подаватися до бухгалтерії для відбитку їх в бухгалтерському та податковому обліку [3, с.22].

Для достовірного визначення фінансових результатів підприємства, на формування яких впливають незавершені ремонтні роботи, запропоновано накопичення витрат, які виникли внаслідок ремонту, пов'язаного з поліпшенням об'єкта основного засобу, обліковувати на окремому синтетичному рахунку, до моменту оприбуткування поліпшення. Ці рекомендації дадуть можливість документально підтверджувати відповідними розрахунками прийняте рішення керівника про вплив проведених ремонтних робіт на первісно встановлені економічні вигоди основного засобу.

Для забезпечення ефективності інспектування за витратами на ремонт об'єктів основних засобів та сприяння досягнення його стратегічної мети необхідно детально аналізувати підприємницьке середовище (постачальників ресурсів, підрядчиків та підприємств, що надають послуги з ремонту), у якому відбувається перетворення матеріально-технічних ресурсів у загальний обсяг матеріальних витрат, як складової витрат у грошовому вираженні.

Сформульовані висновки і пропозиції сприятимуть ухваленню обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності проведення ремонтних робіт, спрямованих на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств.

Список використаних джерел

1. Кириченко В.В. Актуальні питання обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів // Економіка Вінниччини. - 2010. - № 2. - С. 16-18.

2. Леонтьєва В.І. Облік і контроль витрат з ремонту основних засобів : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.09 / Леонтьєва Валентина Іванівна; Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2008.. - 20 с.

3. Бондар М.І. Облік і аудит основних засобів (на матеріалах аграрних підприємств Київської обл.): автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.06.04. / М.І. Бондар. – К., 2009. – 22 с.

4. Рудановського О.П. Ремонт основных средств: документальное оформление и учет. // Бухгалтерский учет и аудит. - 2011. -№2.- С. 38-44.