Мусінькевич О

Мусінькевич О. М., Коваль Л. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Останнім часом приділяється значна увага використанню об’єктів нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства як потенційного джерела отримання економічних вигод.

Внаслідок швидкого розвитку ринкових відносин, стрімкості та масштабності технологічних змін неможливо забезпечити конкурентоспроможність компаній лише за рахунок використання матеріальних та фінансових ресурсів, які стають загальнодоступними для більшості економічних суб’єктів. Сьогодні навіть підприємець-початківець розуміє необхідність поєднання у бізнесі матеріальної (основних засобів і оборотних фондів) та нематеріальної (фірмові найменування, ліцензії, торгові марки, ноу-хау та ін.) складових [1].

Нематеріальні активи повинні використовуватись для підвищення доходності підприємства, що володіє цими активами. Тому виникає потреба швидкого розвитку облікового аналітичного забезпечення управління нематеріальними активами.

Проблемам обліку нематеріальних активів присвячували свої дослідження такі вчені: Н.М. Балакірєва, І.А. Бігдан, В.Б. Гурко, А.В. Казін, І.І. Криштопа, С.Ф. Легенчук, Н.М. Малюга, О.В. Михайлов, Т.В. Польова, В.С. Ржаніцина, Сунь Лінь, Н.А. Трофімова, А.А. Турченко, С.В. Шульга та ін. Але проблема обліку нематеріальних активів містить ще багато невирішених питань в теорії обліку, що знижує можливості практики.

За визначенням Коблянської О.І., термін «нематеріальні активи» охоплює будь-які (їх коло залишається невичерпним) безтілесні об’єкти цивільного обігу, що можуть бути капіталізовані підприємством, організацією, установою. Бутинець Ф.Ф. підкреслює те, що особливістю нематеріальних активів, є відсутність фізичної субстанції [1].

Метою є дослідження проблем обліку нематеріальних активів на підприємствах і розробка пропозицій стосовно шляхів удосконалення даного питання.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 "Нематеріальні активи". Згідно із цим положенням, нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року або одного операційного циклу для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [3].

Занизькі показники частки нематеріальних активів зумовлені, насамперед, недосконалою методикою їх обліку та проблемами у вітчизняній правовій базі. До основних проблем належать такі:

- законодавство у сфері обліку звужує склад нематеріальних активів (НА), зокрема, зараховуючи витрати зі створення багатьох НА до витрат звітного періоду, а методика обліку деяких об'єктів інтелектуальної власності взагалі відсутня [3];

- поряд з існуванням НА, якими підприємство користується або на правах власності, або на ліцензійній основі (як позикові), методичний підхід до відображення обох груп НА у звітності однаковий, що призводить до збільшення вартості майна та не дозволяє об'єктивно оцінити активи тим користувачам, які не можуть отримати додаткової інформації [2];

- часто облікова вартість НА нижче ринкової, що призводить до заниження вартості майна підприємства, оскільки в обліку, як правило, використовується витратний підхід. Наприклад, вартість реєстрації торгової марки на момент формування НА та через тривалий період часу буде вміщувати лише частину понесених витрат, що значно відрізняється від ринкової ціни, оскільки з часом, як правило, вартість зареєстрованої торгової марки зростає [2];

- існує неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику обліку НА;

- відсутня єдина обґрунтована методика оцінки НА, що унеможливлює розрахунок точних даних у рамках чинної системи обліку.

Враховуючи проаналізовані проблеми обліку та законодавчої бази щодо нематеріальних активів, можна запропонувати такі шляхи їх вирішення:

- внесення поправок до системи бухгалтерського обліку з удосконаленням таких пунктів як: сутності реєстрації торгової марки, авторського права, патентування винаходу і т.п., що дасть змогу бухгалтеру краще розібратися у сутності даних об'єктів інтелектуальної власності та оволодіти навичками правильної постановки їх на облік і відображення у звітності підприємства;

- внесення змін до правової бази, пов’язаних з методикою постановки на облік і відображення НА у звітності підприємства. Оскільки сьогодні юристи вивчають питання, які стосуються реєстрації торгової марки, патентування винаходу, авторського права і т.п., тільки з позиції отримання правової охорони та захисту, внесення поправок у законодавство повинно сконцентрувати увагу фахівців на методиці обліку НА [5];

- узгодження законодавчого регулювання НА, розроблення методик контролю за формуванням і використанням НА, що допоможе отримати бажаний ефект від їх використання;

- системний та обґрунтований підхід у визначенні вартості нематеріальних активів.

- виділення процесу управління інтелектуальними активами як самостійної функціональної підсистеми [4].

Усі розглянуті нами проблемні питання неодноразово піднімаються науковцями, однак вони не можуть дійти єдності в своїх поглядах. До того ж, одним питанням обліку нематеріальних активів приділяється достатньо уваги, інші ж залишаються маловивченими.

Чинне законодавство у сфері обліку значно звужує склад НА, оскільки незрозуміло, як обліковувати та до складу яких активів відносити окремі об’єкти (наприклад, об’єкти інтелектуальної власності). Категорія НА потребує подальших глибоких та всебічних досліджень, адже вони стали одним з принципово важливих об’єктів обліку вітчизняних підприємств. Незважаючи на інтеграцію світової економіки, сьогодні зберігаються національні відмінності в обліку НА, тому нагальною потребою є реформування бухгалтерського обліку та вдосконалення відповідної нормативної бази.

Отже, питання обліку нематеріальних активів є досить актуальним, оскільки нематеріальні активи надають підприємству довгострокові права або переваги.

Література

1. Коблянська, О. І. Фінансовий облік [Текст] : навч. Посібник. – 2-е вид., виправлене і доповнене. – К. : Знання, 2007. – 471с.;

2. Сирош Ю.В. Нематеріальні активи у структурі активів вітчизняних підприємств [Електронний ресурс] / Ю.В. Сирош. – Режим доступу:http://www.saleprice.com.ua/ua/pub/591.html.

3. В. Манкін, О. Рябенко. Проблема обліку нематеріальних активів в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza /analitic/index.php?ELEMENT_ID=62456.

4. Т. Банасько. Проблеми та перспективи дослідження нематеріальних активів в Україні. – Економіст. - № 2. – 2010. С. 30 – 33.

5. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2011 року № 372 (зі змінами та доповненнями).