Економічні науки / 7.Облік і аудит.

К.е.н. Винниченко Н.В.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи -НБУ», м. Суми

ВИМОГИ ДО КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСИТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

В умовах зростання ролі облікової інформації в управлінні підприємством підвищується вплив контролю, як невід’ємної складової забезпечення її достовірності. Значна кількість підприємств сьогодні намагається впровадити ефективну і економічну систему внутрішнього контролю, що в свою чергу потребує високого рівня підготовки персоналу, на якого будуть покладатися контрольні функції.

Оскільки в основі функціонування системи внутрішнього контролю є визначення законності і доцільності здійснюваних на підприємстві операцій, ефективності використання майна підприємства, грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей то, відповідно вимоги до якості підготовки осіб, на яких будуть покладені зазначені функції постійно зростає. Так, окрім глибоких знань законодавства та професійних знань обліку і аудиту працівники служби внутрішнього контролю мають володіти аналітичними здібностями, організаційними навиками та вміннями формувати висновки, а також володіти інформаційними технологіями. Крім того, серед особистих якостей повинні мати місце психологічна стійкість та вміння об’єктивно оцінювати ситуацію та неупереджено визначати недоліки і порушення, а також уважність та уміння формувати відповідну інформаційну базу для прийняття управлінських рішень. Окрім зазначених характеристик, у вітчизняній практиці на підприємствах висувається і ряд внутрішніх вимог до контролюючого персоналу. Так наприклад на посаду керівника служби внутрішнього контролю намагаються обирати саме сертифікованих аудиторів, хоча це не є обов’язковим. В довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників не визначено вимог до професії внутрішнього аудитора, при цьому серед схожих за змістом професій, які там зазначаються – є голова спостережної (наглядової) ради, головний ревізор, начальник контрольно-ревізійного відділу, бухгалтер ревізор, ревізор та ін. Всі ці професії окрім відповідної вищої освіти передбачають досвід роботи не менше двох років (в окремих випадках - рік), та на відміну від закордонної практики, не вимагають обов’язкового отримання диплому міжнародного зразка.

Найвищого рівня розвитку в Україні внутрішній аудит набув саме у фінансових, банківських установах та в державному секторі. Частково кваліфікаційні вимоги до внутрішніх аудиторів представлені в методичних рекомендаціях щодо проведення внутрішнього аудиту фінансових установ, відповідно до яких, служба внутрішнього аудиту комплектується професійно придатними кваліфікованими кадрами, які можуть виконувати покладені на них обов’язки [1]. Проте чіткості у розуміння вимог до працівників служби внутрішнього контролю дані методичні рекомендації не вносять, оскільки покладають питання їх визначення на самі фінансові установи шляхом їх затвердження положенням про службу внутрішнього аудиту.

В свою чергу, проект Закону України «Про державний внутрішній фінансовий контроль» ст. 13 визначає, що внутрішніми аудиторами можуть бути фізичні особи, які спроможні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні службові обов'язки та які не мають судимостей [2]. При цьому самі кваліфікаційні вимоги до внутрішніх аудиторів залишаються в даному нормативному акті також не визначні і покладаються на Міністерство фінансів України.

В проекті методичних рекомендацій, які були розроблені в 2010 році Національним центром обліку та аудиту Національної Академії статистики, обліку та аудиту та Всеукраїнською громадською професійною організацією «Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України» визначено, що кваліфікаційні вимоги мають бути визначені Положенням про службу внутрішнього аудиту, та можуть бути закріплені у відповідному внутрішньому стандарті [3]. До обов’язкових вимог пропонують відносити наявність національного кваліфікаційного сертифікату внутрішнього аудитора та щорічне обов’язкове підвищення кваліфікації. Окрім загальних вимог про рівень знань та освіту проект методичних рекомендацій, в якості додаткових вимог, висуває наявність одного з професійних сертифікатів чи дипломів CIA (Certified Internal Auditor), ACCA (Association of Certified Chartered Accountants), DipIFR (Diploma in International Financial Reporting), CIPA (Certified International Professional Accountant).

Таким чином, не зважаючи на недостатній рівень нормативного обґрунтування процесу формування кадрової складової системи внутрішнього контролю, останніми роками в законодавстві України відбуваються тенденції і спроби врегулювання окремих її моментів. Проте сьогодні цього не достатньо, а тому виникає потреба у розробці єдиних універсальних і комплексних підходів до формування системи внутрішнього контролю, в цілому, та її окремих складових, зокрема.

Літратура:

1. Методичні ркомендації щодо проведення внутрішнього аудиту фінансових установ : розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.09.2005. – №4660. – Режим доступу: http://www.dfp. gov.ua/ fileadmin/downloads/dsrnfu/Method_internal_audit.pdf

2. Проект Закону України «Про державний внутрішній фінансовий контроль» – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/51285; jsessionid= 9EDFB02B05DD07C203DF1B2FF707D323

3. Методичні рекомендації по організації внутрішнього аудиту у акціонерних товариствах: проект. – Режим доступу: http://uadocs.exdat.com/docs/index-277790.html?page=2#8893834