Экономические науки/8. Метемтические методи
в экономике
к.е.н. Квіта
Г.М.
Київський
національний університет технологій та дизайну
Аналіз сучасних методів
економічної кібернетики та їх реалізація в програмних засобах
В сучасних економічних умовах господарювання
України формування фундаментальних засад розвитку підприємств є актуальним
завданням. У цьому аспекті виникає
необхідність використання
інструментарію, який органічно поєднує математичні методи для вирішення
економічних проблем з метою отримання кількісних оцінок і моделей у процесі
прийняття управлінських рішень. Зазначений інструментарій є вирішенням певного
класу задач з економічної кібернетики, зокрема економіко-математичного
модулювання (ЕММ). Науковою основою ЕММ є основні положення діалектики,
економіки, теорії складних систем, закони математики.
Вирішенням зазначених раніше завдань
займається економічна кібернетика, інструментальна спрямованість якої орієнтує
її на знання передових позицій у запозиченні, адаптації й застосуванні нових
кількісних методів, що розроблюються в інших галузях знань. Невипадково, саме
економічна кібернетика є форпостом впровадження методів прогнозування й
математичного моделювання, що прийшли з математики, нейронних мереж і теорії
інформації, породжених технічними науками, теорії адаптації й генетичних
алгоритмів, прабатьками яких стали біологія й медицина. В активі власних
методів економічної кібернетики важливе місце займають системний і
системно–діяльнісний підхід, загальна теорія систем–спадщина загальної теорії
кібернетики, застосована до нового класу об'єктів - економічних систем, а також
економіко-математичне моделювання, економетрія, економічне прогнозування, як
самостійний вид людської діяльності. Вагомий внесок у розвиток економічної
кібернетики внесли праці цілої низки відомих вчених: Глушков В., Вінер Н., Бір
С., Немчинов В., Ланг О., Гриневський Г. та ін. Класичним підходом до ідей кібернетики є загальна теорія систем та
системний аналіз, тобто науковий напрямок, відомий як синергетика.
Яка акцентує увагу на узгодженості, взаємодії частин системи у процесі
утворення її структури як єдиного цілого [1].
На сучасному етапі розвитку економічної кібернетики постають проблеми
нелінійності, складності, неврівноваженості. Широко розвиваються такі напрями
як: теорія складності, теорія динамічних (складних) систем, теорія хаосу,
нелінійна динаміка. Фундаментальні результати в цих галузях здобули Хакен Г.,
Пригожин І., Мандельброт Б., Мойсєєв М., Курдюмов С., Малинецький Г.,
Самарський О., Тихонов О., Том Р. та інші. [2]
В імітаційних
моделях значення змінних рішень є входом моделі – вихідним результатом процесу
імітації моделі буде значення цільової функції, яке відповідає даним вхідним
значенням змінних рішень.
Взагалі програми
імітаційного моделювання бувають універсальними і спеціалізованими. До
універсального програмного забезпечення відносяться язики програмування, які
дозволяють будувати власні моделі. Прикладами універсальних язиків моделювання
є SLAM II, SIMSCRIPT II.5, SIMAN, GPSS/H, GPSS/PC, PC-MODEL, RESQ, додаток Simulink до пакету MatLab та інші. Спеціалізоване програмне забезпечення, наприклад MAP/1 та SIMFACTORY,
використовується для моделювання конкретних виробничих систем. Наприклад, в
спеціалізованому програмному забезпеченні для моделювання виробництва є засоби,
які дозволяють вказувати кількість робочих центрів, їх опис, інтенсивність
надходження, час обробки, розміри партій, об’єм незавершеного виробництва,
наявні ресурси та інше. Крім того, такі програми дозволяють аналітику
спостерігати виробничий процес у анімаційному представленні і слідкувати в
процесі моделювання за кількісними показниками і потоками в системі [3].
Крім описаних раніше оптимізаційних
моделей та моделей імітаційного модулювання до економіко-математичних моделей
відносять моделі та методи прогнозування. Основне призначення цього типу
моделей це надати досліднику інформацію про стан об’єкта дослідження в
майбутньому.
В сучасних умовах в процесі розробки прогнозів важливого значення набуває
подальший розвиток і вдосконалення методології прогнозування. Методологією
називається вчення про методи наукового пізнання і практичне перетворення
дійсності. Методологія як загальне вчення про методи не зводиться до простого
об’єднання спеціальних і універсальних методів дослідження. Вона вивчає, перш
за все, можливості і межі використання цих методів в процесі пізнання і
досягнення істини. Обґрунтованість і надійність прогнозів забезпечується, в
першу чергу, розвитком методологічного апарату, досягненнями теорії
прогнозування. Проникнення математичного апарату в економічне прогнозування
сприяє значному розширенню і вдосконаленню методологічного апарату. Для
створення якісного прогнозу важливим є вибір моделі прогнозування, яка є
основою деякого методу прогнозування.
Отже, були розглянуті моделі та методи
економічної кібернетики, які поділяються на оптимізаційні та моделі імітаційного моделювання і прогнозування. Описані програмні засоби, які призначені для реалізації
оптимізаційних моделей та прогнозування. Особлива увага приділена адаптивним
методам прогнозування, що забезпечують постійну коректировку екстраполяційної
формули у відповідності з новими даними про фактичне значення показника який
прогнозується.
Література:
1. Лысенко Ю.Г., Егоров П.В., Овечко
Г.С., Тимохин В.Н. Экономическая кибернетика: Учебное пособие; изд. 2-е / Под.
ред. д-ра экон. наук, проф. Ю.Г.Лысенко, Донецкий национальный университет . –
Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004. – 516 с.
2. Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Економічна кібернетика: Навч.
посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 231 с.
3. Кібернетичне моделювання: Опорний конспект лекцій/ Укл. В. Я. Рубан, К. О.
Шіковець, Г. М. Квіта і ін.. – К.:
КНУТД, 2005. – 43 с.