Криванич М. В.

Науково-дослідний центр інтустріальних проблем розвитку НАНУ,

м. Харків, Україна

АНАЛІЗ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ІНЖИНІРІНГОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ»

Термін «конкурентоспроможність» є похідним від поняття «конкуренція» і має доволі широке застосування в сучасній економічній науці. Значну увагу конкуренції, як економічній категорії у своїх дослідженнях приділяли А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Міль, А. Маршал, Ф. Еджуорт, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, П. Хейне, М. Портер, Ф. Найт, К. Макконел, С. Брю, Й. Шумпетер, Ф.А. Хайек та ін.

По мірі розвитку економічних відносин економічної науки відбувалась трансформація уявлень про сутність конкуренції. При цьому слід зауважити, що бачення категорії «конкуренція» на різних історичних етапах розвитку економічної теорії залежало не тільки від реалій економічних відносин, але й аспектів її розгляду притаманних відповідній епосі.

Вітчизняні дослідники [1, 2] виділяють три основних підходи до розгляду категорії «конкуренція», що склалися у сучасній економічній науці. Перший підхід, характерний для класичної економічної теорії, розглядає конкуренцію як елемент ринкового механізму що дозволяє урівноважити попит і пропозицію. Другий підхід, характерний для вітчизняних вчених, визначає конкуренцію як змагання на ринку. Третій підхід розглядає конкуренцію як критерій, що визначає тип галузевого ринку.

В сучасній економічній теорії термін «конкурентоспроможність» використовується для визначення специфічної категорії, яка притаманна суб’єкту економічних відносин і в умовах конкуренції забезпечує або характеризує умови його успішного функціонування (існування). При цьому, більш конкретні трактування сутності «конкурентоспроможності», як економічної категорії, в теорії суттєво відрізняються [3]. Однією з найбільш прийнятних для в використання в даній роботі є класифікація трактування цього терміна, що наведена на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація конкурентоспроможністі [3]

Множина понять конкурентоспроможності та специфіка виду діяльності, в рамках даної роботи обумовлює необхідність обґрунтування і визначення авторського бачення сутності об’єкту дослідження – міжнародної конкурентоспроможності інжинірингової організації (в подальшому ІО).

Специфіка діяльності і форма організації ІО визначається сутністю інжинірингу, як виду діяльності. Так, в [4] визначається, що «Інжиніринг (англ. engineering, від лат. іngenium – винахідливість; вигадка; знання), одна з форм міжнародних комерційних зв’язків у сфері науки та техніки, основний напрям якого – надання послуг з доведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок до стадії виробництва», або відповідно до [5] «Інжиніринг. Комплекс інженерно-консультаційних послуг з проектування та спорудження різних об’єктів, які надаються на комерційній основі, а також сфера діяльності з надання таких послуг». Зважаючи на приведені визначення інжинірингу можна стверджувати, що на відміну від значної частини інших суб’єктів сфери знань, в основі предмету діяльності ІО знаходиться комерційний інтерес, а отже сама ІО за своєю організаційною формою є підприємством. Не зважаючи на специфічність профільної діяльності, ІО як підприємство, є повноцінним суб’єктом господарювання, тобто учасником економічних відносин, в т.ч. і ринкових.

Множина ринкових факторів які впливають на поведінку будь-якого з суб’єктів ринкових відносин залежить не тільки від специфіки галузевого ринку, а й від його побудови. Саме тип побудови галузевого ринку обумовлює умови здійснення ринкових відносин, які у свою чергу обумовлюють вимоги до господарської діяльності суб’єктів ринку, тому визначення типу побудови (класифікація) ринку коксового інжинірингу є необхідною умовою формалізації сутності конкурентоспроможності ІО.

В економічній теорії під класифікацією товарних ринків розуміється сукупність критеріїв які визначають типи побудови цих ринків. Сучасна економічна теорія виділяє дві основні системи класифікації типів ринків, а саме класифікацію за Штакельбергом та Чемберліном-Бэйном [6].

Запропонована у 1934 році відомим німецьким економістом Г. фон Штакелльбергом класифікація визначає такі типи побудови (табл. 2).

Таблиця 2

Типи побудови ринків за Штакельбергом [7]

Продавці	Покупці
	багато	декілька	один
Багато	Двостороння поліполія	Олігополія	Монополія
Декілька	Олігопсонія	Двостороння олігополія	Монополія, обмежена олігополією
Один	Монопсонія	Монопсонія, обмежена олігополією	Двостороння монополія

В 1950-60-х роках американські економісти Е. Чемберлін и Дж. Бейн [8] запропонували формалізовану класифікацію типів побудови ринків основану на інших ніж у Г. фон Штакелльберга критеріях. Так, Е. Чемберлін [9] запропонував застосовувати для класификації ринків два критерії: взаємозамінність товарів, яку представлено коефіцієнтом цінової перехресної еластичності попиту; взаємозалежність підприємств, що пропонують товари, яку представлено коефіцієнтом об’ємної перехресної еластичності. До двох, запропонованих Е. Чемберліном критеріям класифікації ринків, Дж. Бейн добавив третій – умову входу на ринок. Відповідно до цієї класифікації основними типами побудови ринків є: досконала конкуренція; монополістична конкуренція; однорідна олігополія; неоднорідна олігополія; монополія.

В метрологічному аспекті класифікація є одним із способів вимірювання властивостей об’єктів, тому в цьому відношенні класифікація Чемберліна-Бейна є більш досконалою, оскільки має можливості кількісного відображення характеристик властивостей об’єктів. Однак, використання цієї переваги доцільно для аналізу товарних ринків і суттєво ускладнюється при аналізі таких специфічних ринків, як ринки інжинірингу. Основними специфічними особливостями ринку коксового інжинірингу, які унеможливлюють застосування класифікації Чемберліна-Бейна є [8]: закритість інформації про ціну і об’єми інжинірингових послуг; значна дискретність реалізації інжинірингових послуг у часі і просторі; значний вплив неринкових факторів на формування умов угод про надання інжинірингових послуг.

Зважаючи на вищенаведене, в даній роботі для складення характеристики ринку коксового інжинірингу було обрано класифікацію Штакельберга, оскільки для її проведення достатньо інформації о чисельності учасників ринку – продавців і покупців.

Специфічні послуги коксового інжинірингу надаються спеціалізованими організаціями, які і створюють цю галузь. Світова галузь коксового інжинірингу складається з 6 спеціалізованих ІО, які розташовані в різних країнах і надають послуги за місцем вимоги, тобто в країнах де розташовані коксохімічні заводи (виробництва). При цьому, більшість країн виробників коксу не мають коксохімічних ІО, що обумовлює міжнародний характер галузевих ринкових відносин.

Попит на ринку коксового інжинірингу виникає по мірі потреби компаній виробників коксу у реконструкції чи будівництві нових виробничих потужностей за новими проектами. Природно, що дана потреба виникає у виробників коксу не одночасно, і навіть не кожний рік, у різних компаній виробників коксу розташованих у різних країнах світу. Таким чином, на конкретний момент можливе виникнення тільки одного випадку попиту в одній країні. Тобто в конкретний період ринкові відносини на світовому ринку коксового інжинірингу концентруються в одній країні. При цьому, кількість продавців інжинірингових послуг може скорочуватись аж до одного, а кількість покупців обов’язково скорочується до одного. Отже, в момент виникнення попиту світовий ринок коксового інжинірингу концентрується в країні активного ринку будова якого може відповідати двом типам – монополії обмеженої олігополією або двосторонній монополії. При цьому слід зазначити що першому типу побудови ринку, як правило, притаманна жорстка конкуренція, а другому навпаки відсутність конкуренції.

Зважаючи на вищенаведене конкурентоспроможність коксохімічної ІО можна визначити: за територіально-географічною ознакою, як міжнародну; за масштабом, як підприємства; в часовому прояві – на певний проміжок в часі.

Вище наведені класифікаційні ознаки за своєї суті є основними характеристиками факторів формування конкурентоспроможності ІО, але окрім них суттєве значення мають і такі фактори, як: вимоги покупців до якості і ціни інжинірингових послуг; комерційна сутність діяльності ІО.

Таким чином, зважаючи на результати проведеного теоретичного аналізу можна визначити що, міжнародна конкурентоспроможність коксохімічної інжинірингової організації це її здатність надавати якісні спеціалізовані послуги за місцем (країною) вимоги що відповідають запитам місцевого споживача і перевершують аналогічні пропозиції конкурентів, при забезпеченні власного комерційного інтересу.

Литература:

1. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Підручник/ Ю.Б. Іванов, М.О. Кизим, О.М. Тищенко, О.Ю. Іванова, О.В. Ревенко, Т.М. Чечетова-Терашвілі. – Х: ВД «ІНЖЕК», 2010. – 320 с.

2. Балабанова І.В. Управління конкурентною раціональністю: монографія / І. В. Балабанова / Міністерство освіти і науки України, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – 538с.

3. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Підручник / Ю.Б. Іванов, М.О. Кизим, О.М. Тищенко, О.Ю. Іванова, О.В. Ревенко, Т.М. Чечетова-Терашвілі. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2010. – 320 с. (с. 35)

4. Современный толковый словарь изд. «Большая Советская Энциклопедия» http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-encycl-term-22610.htm

5. Словарь иностранных слов http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-encycl-term-22610.htm

6. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика. В 2-х томах. Институт "Экономическая школа", Санкт-Петербург, 2004

7. Stackelberg H. von. Marktform und Gleichgewicht. Wien ; Berlin. 1934

8. Bain J.: Chamberlin's Impact on Microeconomic Theory // Monopolistic Competition Theory : Studies and Impact / Ed. by R. Kuenne. New York, 1967

9. Chamberlin E. Measuring the Degree of Monopoly and Competition // Monopoly and Competition and Their Regulation / Ed. by E. Chemberlin. London, 1954. P. 264-265