Гудзевич А.В., Ткачук О.М.

Вінницький державний педагогічний університет

ім. М.М. Коцюбинського, Україна

АНТРОПОГЕНІЗАЦІЯ ФІТОЦЕНОТИЧНОГО ПОКРИВУ МІСТА ВІННИЦІ

Вінниця – одне із найбільш озеленених міст України. Вигідне фізико-географічне положення обумовило значне біотичне та ландшафтне різноманіття. Проте, інтенсивна господарська діяльність спричинила незворотні зміни натуральних ландшафтів.Процес розростання міст супроводжується руйнуванням природного фітоценотичного покриву, заміною деревної рослинності трав’янистою, в тому числі рудеральною з невисокими фітомеліоративними властивостями.

Питання зміни рослинного покриву внаслідок антропогенної діяльності висвітлені у працях Горчаківського П.Л.[1], Ситника К.М.[4], над проблемами періодизації антропогенної трансформації рослинного покриву працювали Казанська Н.С., Ісаков Ю.А.[5] та ін. Детальна характеристика антропогенних ландшафтів міста Вінниці подана у працях Денисика Г.І.[3], Гудзевича А.В.[2],Яцентюка Ю.В.[6].

Процес господарського освоєння природних ресурсів території міста Вінниці був тривалим, складним та різноспрямованим. Він спричинив докорінні зміни гірських порід, рельєфу, мікрокліматичних особливостей, поверхневих і підземних вод, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу. Перетворення ландшафтних комплексів призвели до кардинальних змін первинного образу міської території. Простежується пряма залежність дискретності рослинного покриву від рівня антропогенізації місцезростань. Стабільність фітоценозу зменшується одночасно із ослабленням зв’язків між рослинними угрупованнями: континуальні взаємозв’язки спочатку переходять у континуально-дискретні (агроландшафтна антропогенізація), а потім у дискретні (урболандшафтна антропогенізація). Однак і на території міста залежно від ступеня урбанізації можна побачити рослинне покриття з вираженими континуальними зв’язками (парки, малоповерхова забудова, пустирі).

Натуральні ландшафти міста Вінниці були представлені грабово-дубовими лісами. Однак, упродовж останніх століть їх вирубували для забезпечення потреб господарства. Найбільш інтенсивного винищення зазнали цінні породи дуба. Це привело до зміни ярусності: із двохярусних фітоценозів до одноярусних грабових. Грабові ліси збереглися на півночі, північному заході та півдні міста.

Внаслідок будівництва і подальшого функціонування Сабарівського водосховища та ставків значних змін зазнала лучна рослинність у балках та річкових долинах, що призвело до збільшення площ осередків водно-болотної рослинності.

Для відновлення первинних ландшафтів Вінниці у межах її території були створені зелені насадження (парки, сквери, лісопарки, ботанічні сади, озеленені вулиці, бульвари, набережні, прилеглі території промислових підприємств і прибережні захисні смуги річок, а також зелені насадження житлових кварталів), загальною площею кілька тисяч гектарів.

На зелені насадження в містах покладаються великі надії щодо поліпшення екологічної ситуації, санітарної очистки компонентів довкілля, оздоровлення середовища, існування людини в місті. Стан зелених насаджень міста Вінниці, в цілому, задовільний.

Зелені насадження міста Вінниці за характером використання поділяють на:

· насадження загального користування (парки, сади житлових районів, сквери, лісопарки тощо), площею близько 900 га. Вони займають провідну роль у озелененні міста і є місцями масового відпочинку мешканців міста;

· насадження обмеженого користування (території шкільних ділянок, дитячих та спортивних закладів, промислових підприємств);

· насадження спеціального призначення (озеленені вулиці, охоронні зони, ботанічні сади тощо) [6].

Серед негативних наслідків «сучасної» антропогенізації природи чільне місце посідає зниження інформаційної цінності ландшафтів, що негативно впливає на психологічний стан людини, позначається на її життєвій активності та соціальній позиції. Не виключено, що зіпсоване, «глухоніме» навколишнє середовище вносить корективи і в національний менталітет. Тому проблеми створення та ефективного функціонування зелених насаджень повинні регулярно розглядатися органами місцевих рад та відповідних спеціалізованих установ міста.

Щоб запобігти скороченню площ зеленихнасаджень міста Вінниці та підтримати їх функціонування на належному рівні доцільно припинити відчуження лісових земель під споруди і промислові об’єкти, обмежити негативний вплив з боку промислових підприємств, продумати управління будівництвом розважальних об’єктів на території зеленої зони, інтенсифікація агротехнічних заходів.

Література:

1. Горчаковский П.Л. Тенденции антропогенных изменений растительного покрова Земли // Бот. журн. 1979. Т. 64. № 12.

2. Гудзевич А.В. Зелені «оазиси» Вінниці. – Вінниця: Логос, 2005. – 32с.

3. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля. – Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1998. – 184с.

4. Запольський А.К., СалюкА.1. Основи екології: Підручник / За ред. К.М. Ситника .-К.: Вища школа, 2001. - 358с.

5. Исаков Ю.А., Казанская Н.С. Классификация, география и антропогенная трансформация экосистем. - М: Наука. 1980

6. Яцентюк Ю.В. Природа міста Вінниці. – Вінниця: «Едельвейс і К», 2008. – 128с.