История / 1.

 Отечественная История

Стадник І.Ю.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Національно-культурні організації етнічних меншин: жіночий вимір

 

Пошук власної ідентичності в сучасному поліетнічному та поліконфесійному світі зумовлює з-поміж іншого і етнічну самоідентифікацію, усвідомлення власної приналежності до тієї чи іншої національності. Сучасна Україна, поставивши за мету розбудову цивілізованого громадянського суспільства, на законодавчому рівні закріпила права тих громадян держави, що проживаючи на її території не належать до титульного етносу. З-поміж інших представникам національних меншин державою гарантована і можливість створювати національно-культурні організації, які б об’єднували людей з метою здійснення різноманітних заходів, спрямованих на сприяння культурній консолідації, етнічному відродженню тієї чи іншої меншини, розвитку і популяризації національної духовної культури у всіх її проявах. Існування національно-культурних об’єднань дозволяє громадянам, що не належать до титульного етносу, найбільш повно реалізувати свої культурно-освітні потреби. Серед пріоритетних завдань цих об’єднань можна виокремити наступні: освітня діяльність, поглиблення знання мови власної національності, а в більшості випадків вивчення її; задоволення національно-культурних потреб членів товариства; забезпечення інформаційних запитів; збереження та поширення національно-культурних традицій, ремесел, звичаїв та народних обрядів; відновлення історичної справедливості (щодо депортованих народів); вивчення та популяризація історії етносу, їх ролі в розвитку країни, музейна робота; проведення фольклорно-мистецьких фестивалів; допомога тим, хто прагне виїхати на історичну батьківщину; захист громадянських, економічних та соціальних інтересів членів товариства; налагодження економічних та культурних зв’язків з історичною батьківщиною тощо. Однак внутрішній саморозвиток національно-культурних організацій, наявний гендерний дисбаланс у суспільстві та нагальні потреби сучасного світу призвели до необхідності виокремлення специфічної форми національно-культурної організації – жіночої. Це різні за цілями, завданнями, формою, напрямами діяльності, кількістю членів об’єднання, такі як міжнародна організація єврейських жінок «Проект Кешер», Херсонський регіональний центр курдських жінок «Амаргія», Міжнародний благодійний ромський жіночий фонд «Чіріклі», Харківська обласна організація «Міжнаціональна жіноча громада», Дніпропетровська обласна організація «Міжнаціональний жіночий центр», Українська незалежна рада єврейських жінок,  Всекримська громадська організація "Ліга кримськотатарських жінок" тощо.

Поява саме таких організацій дозволила поглянути на існуючі політичні, соціальні, культурні проблеми з точки зору жінок, їх інтересів, запропонувавши в свої уставних документах саме ті напрями діяльності, які мали змінити суспільство, зробивши його більш прийнятним для жінок. Наприклад Міжнародний благодійний ромський жіночий фонд «Чіріклі», з-поміж вже традиційних напрямів діяльності таких, як захист соціальних, освітніх, культурних прав ромів, створення сприятливих умов для збереження а розвитку культури, традицій, соціально – економічної та політичної позиції ромів, фінансова та благодійна підтримка соціально незахищених ромів, окремо наголошують на необхідності здійснювати благодійну допомогу спрямовану на захист ромських жінок, які потребують моральної, фінансової, соціальної та юридичної допомоги, підтримувати соціально незахищених ромів, зокрема багатодітні родини, вагітних жінок, одиноких матерів тощо [1]. «Проект Кешер» своїми цілями визначає  підтримку і розвиток мережі жіночих груп, сприяння утворенню міжнаціональних жіночих коаліцій, виявлення і підготовку жінок-лідерів для їх активної діяльності в житті громади та суспільства, допомогу жіночим групам стати значущим голосом в системі місцевих єврейських та жіночих організацій, сприяння жінкам у відродженні та розвитку їх єврейської самосвідомості тощо [2]. Громадська організації «Українська незалежна рада єврейських жінок»  з-поміж інших завдань визначає і сприяння задоволенню потреб єврейських жінок, підтримка обдарованих єврейських жінок та їх дітей; допомогу в отриманні освіти єврейськими жінками та їх дітьми; створення робочих місць для єврейських жінок та працевлаштування на робочі місця єврейських жінок; культурно-виховну роботу з єврейськими дівчатами-підлітками; сприяння оздоровленню єврейських жінок, дітей та підлітків; сприяння розвитку жіночого лідерства; сприяння запобіганню насильства над жінками, продажу жінок, порушенню їх прав, формування відносин на засадах рівноправ’я; захист громадянських прав єврейських жінок та членів їх сімей; сприяння підвищенню ролі єврейської жінки, що проживає в Україні, в суспільному житті України та інших держав;  сприяння в наведенні тісних контактів між єврейськими жінками України та інших країн, сприяння в поїздках з культурного обміну єврейських жінок України в інші країни та жінок інших країн в Україну тощо [3].

Ще одним кроком на шляху розвитку міжнаціонального жіночого руху стало проведення Міжнародних міжнаціональних жіночих семінарів, в рамках яких обговорювалися проблеми жіночого руху, відбувався обмін досвідом, проводилися заняття з толерантності, фандрейзингу, жіночого здоров’я, протистояння різним проявам насильства тощо [4]. Важливою в даному контексті стала також і ініціатива «Проекту Кешер», висловлена на Всеукраїнській конференції в Харкові, створити Всеукраїнську міжнаціональну жіночу організацію, з метою об’єднання жінок всіх національностей України для розвитку демократичного, толерантного суспільства на основі спільності інтересів і сумісного захисту законних національних, соціальних, культурних і творчих прав і свобод людини. Наслідком цієї ініціативи стало створення та реєстрація в 2007 році Всеукраїнської міжнаціональної жіночої конфедерації. Основними напрямами діяльності Конфедерації мали стати питання толерантності, Сніду, наркоманії, здоров′я жінок, положення дітей, а головне - рівень соціальної активності суспільства і змін [4].

Отже, створення та функціонування жіночих національно-культурних товариств дає можливість більш повною мірою вирішити завдання, що ставить перед жінками сучасний світ.

Література:

1. Міжнародний благодійний ромський жіночий фонд «Чіріклі» // XenoDocuments - Електронний ресурс. Доступний з: http://www.xenodocuments.org.ua/partners/chiricli

2. Проект «Кешер». Женская еврейская организация - Електронний ресурс. Доступний з: http://www.projectkesher.ru/about_project_kesher/mission/

3. Витяг зі статуту громадської організації «Українська незалежна рада єврейських жінок» // Персональный сайт Элеоноры Гройсман. - Електронний ресурс. Доступний з: http://www.groisman.com.ua/unrezh/osnovnye-napravleniya-deyatelnosti.

4. У міжнаціонального жіночого руху України тепер є свій голос // Жіночі організації України. - Електронний ресурс Доступний з: http://bereginya.donetsk.ua/diyalnist-zhinochyx-organizacij-ukrajiny/u-mizhnacionalnogo-zhinochogo-ruxu-ukrajiny-teper-ye-svij-golos/2.