Медицина/7.Клиническаямедицина
Дігтяренко І.І.,
Углова О.Є., Павлова О.О.
Комунальний заклад
«Павлоградський пологовий будинок» Дніпропетровської обласної радИ
ГЕСТАЦІЙНИЙ ДІАБЕТ
Гестаційний
діабет (ГД) – це порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що
виникає під час вагітності і зникає після пологів. Зазвичай повна нормалізація
вуглеводного метаболізму настає протягом перших 2 тижнів після пологового
періоду, але зрідка затягується до 6 тижнів. Лише після закінчення цього
періоду можна з упевненістю стверджувати, що в жінки був гестаційний діабет, а
не маніфестація під час вагітності цукрового діабету типу 1 чи 2. Можливо
також, що порушення толерантності до глюкози мало місце й до вагітності, однак
було вперше виявлене під час вагітності. У будь-якому випадку порушення
вуглеводного метаболізму, що виникло чи вперше виявлене під час вагітності, має
позначатися як гестаційний діабет (ГД), і лише після пологів цей діагноз може
бути ретроспективно переглянутий.
Поширеність
ГД у популяції вагітних – 3%- таку цифру
названо Всесвітньою організацією охорони здоров’я в 1995 році, тобто не менш ніж троє жінок з кожних 100
вагітних переносять ГД. Дані пацієнтки відносяться до групи високого ризику щодо
розвитку в послідуючому житті цукрового діабету 2типу (ЦД 2).
Вагітність
– діабетогенний стан. Вагітності притаманні значні зміни вуглеводного
метаболізму. З одного боку, вони носять фізіологічно-адаптаційний характер і
спрямовані на забезпечення потреб плода, з іншого – «імітують» порушення,
характерні для цукрового діабету (більшою мірою 2 типу).
Американська діабетична асоціація рекомендує проводити
скринінг ГД, тобто обстежувати в терміні 24-28 тижнів усіх вагітних жінок. В
Україні згідно з наказом МОЗ N417 від 15.07.2011р. Про організацію
амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні обов'язковому
обстеженню на ГД підлягають усі вагітні жінки.
Вагітним, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять 2-годинний пероральний тест толерантності до
глюкози (ПТТГ) у терміні 24-28 тижнів.
Вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету,
ПТТГ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі
негативного результату ПТТГ повторюють у терміні 24-28 тижнів.
Чинники ризику гестаційного діабету:
-
цукровий діабет у родичів першого ступеня,
-
ожиріння,
-
гестаційний діабет під час попередньої (їх)
вагітності (ей),
-
макросомія попередньої дитини (маса новонародженого
понад 4000 г),
-
мертвонародження в анамнезі.
ПТТГ проводять у ранковий час після 8-годинного утримання від їжі за умови
відсутності гострих захворювань, травм чи оперативних втручань. Глікемію
визначають у плазмі венозної крові лабораторним методом (не за допомогою
експрес-аналізатора!).
Після забору крові натще вагітній дають випити упродовж 3-5 хвилин 75 г
глюкози, яку розчинено у 300 мл води (можна додати сік свіжого лимона).
Повторний забір крові здійснюють через 2 години. Упродовж цього часу вагітна
має перебувати у стані спокою, їй дозволяють пити негазовану воду, не
дозволяють їсти і палити.
Нормативи глікемії при проведенні ПТТГ такі (ВООЗ, 1999):
натще ≤5,5 ммоль/л (100
мг/дл),
через 2 години після навантаження <7,8 ммоль/л (140 мг/дл).
Тест вважається позитивним, якщо
глікемія натще та/або після навантаження перевищує нормативні показники
(відповідно >5,5 ммоль/л і ≥7,8 ммоль/л). У разі позитивного
результату ПТТГ слід повторити наступної доби.
Клініко-діагностична лабораторія КЗ
«Павлоградський пологовий будинок»ДОР» (рівень надання медичної допомоги –
другий) з січня 2012 року проводить дослідження ПТТГ у вагітних. З 426
вагітних, які були обстежені на ПТТГ в 2012 році, позитивні результати були
получені у 11, що підтверджує данні світової медичної статистики. Визначення концентрації глюкози проводять глюкозооксидазним
методом діагностикумом «Глюкоза–Ф», НВП«Філісіт-Діагностика»,
м.Дніпропетровськ
При
підтвердженні позитивного результату діагноз гестаційного діабету вважається
встановленим, і вагітну в подальшому спостерігають спільно акушер-гінеколог і
ендокринолог згідно з клінічним протоколом «Ведення вагітності у хворих на
гестаційний діабет» (наказ МОЗ України від 15.12.2003 р. №582) в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна
лікарня ім..І.І.Мєчнікова» (третій рівень надання медичної допомоги).
Ведення
пологів у хворих на ГД вимагає певного досвіду і високої кваліфікації
персоналу. Питання про термін і спосіб розродження в кожному випадку вирішують
індивідуально залежно від стану плода, зрілості шийки матки, наявності
акушерських ускладнень (прееклампсія та багатоводдя) і компенсації діабету.
Жінкам, у яких під час вагітності встановлено діагноз ГД, пропонується
виконати тест толерантності до глюкози через 6 тижнів після розродження. На
жаль, даної рекомендації дотримується тільки незначна частина породіль.
Саме тому активне виявлення ГД у вагітних відкриває
реальний шлях формування групи ризику з діабету серед жіночого населення і дає
можливість проведення цілеспрямованих профілактичних заходів.
Звичайно,
про хронічні захворювання краще дізнатися до вагітності, і тоді буде можливість
їх максимально компенсувати. Саме з цієї причини лікарі рекомендують планувати вагітність. У плані підготовки до
вагітності жінка пройде всі основні обстеження, в тому числі щодо виявлення
цукрового діабету. Якщо будуть виявлені порушення вуглеводного обміну, лікар
призначить лікування, дасть рекомендації, і майбутня вагітність буде успішною, а малюк народиться здоровим.
1. Медвідь B.I. Цукровий діабет у вагітних:
особливості проблеми в Україні // Ендокринологія. - 2003. - №1. - С.4-9.
2. Медвідь В.І., Викова Л.М. Цукровий діабет
і вагітність. - Київ:
ЗАТ "Індар", 2004. - 8 с.
3. Паньків
В.І. Цукровий діабет у практиці терапевта. - К., 2000.
4. Bellamy L., Casas J.P., Hingorani
A.D., Williams D. Type 2 diabetes
mellitus after gestational diabetes: a systematic review and
meta-analysis. Lancet. May 23, 2009;
373: 1773-1779.