К. пед. н. Т.П. Приходько

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЛОЛОГІЧНОГО НАПРЯМУ

ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розуміння того, що таке моделювання, тільки оформлюється у педагогічній науці, але воно вже займає важливе місце поруч з такими методами пізнання, як спостереження та експеримент. На педагогічному моделюванні ґрунтується проектування освітніх процесів. Сполучення проектування і моделювання виводить педагогічне дослідження на рівень загальнонаукової методології. Оскільки відповідно до положень загальнонаукової теорії діяльності (О.М. Леонтьєв, В.В. Давидов, С.Л. Рубінштейн), будь-яка дія починається з постановки мети (цільовий компонент), що передбачає наявність образу бажаного результату, то для успішності формування професійної готовності майбутніх фахівців філологічного напряму до педагогічної діяльності необхідним є створення відповідної моделі.

Отже, розроблена нами концептуальна модель формування готовності майбутніх фахівців філологічного напряму до педагогічної діяльності представляє собою єдність таких компонентів: мотиваційного, змістовно-операційного, рефлексивно-оціночного та результативного.

Мотиваційний компонент об'єднує мотиви, адекватні цілям і завданням підготовки студентів до педагогічної роботи і стимулюючи їх до творчого оволодіння обраною професією вчителя. Саме ієрархія цінностей утворює ієрархію мотивів, які динамічно перетворюються в результаті зниження цінностей одних цілей та підвищення значущості інших. Студент, обираючи професію, проектує власну мотиваційну структуру на структуру факторів, пов’язаних з професійною діяльністю. У процесі освоєння професії відбувається трансформація структури мотиваційної сфери суб’єкта діяльності, причому зі зміною рівня професіоналізації відбувається зміна системи професійних мотивів.

Наступний, змістовно-операційний компонент, представляє собою систему професійно-педагогічних знань, володіння педагогічними технологіями, що становлять основу педагогічної діяльності. Щодо змісту змістовно-операційний компоненту, то він включає:

1) когнітивну складову - систему професійних знань;

2) конструктивну складову – сукупність професійних умінь і навичок;

3) особистісну складову - систему професійно значущих якостей фахівця, необхідних для ефективної реалізації професійно-педагогічної діяльності у вищій школі.

Третім етапом формування готовності студентів-філологів до майбутньої педагогічної діяльності є становлення рефлексивної складової. Професійне становлення фахівця зумовлене його готовністю до рефлексивної діяльності, зокрема до професійної рефлексії. Підготовка до рефлексивних дій як важлива особливість є обов’язковою в процесі професійного становлення майбутнього педагога, запорукою розвитку його професійних якостей, а також механізмом, який забезпечить у майбутньому неперервність професійного розвитку вчителя. С.Л.Рубінштейн вважав, що рефлексія забезпечує вихід із “повного поглинання безпосереднім процесом життя для вироблення відповідного ставлення до нього, зайняття позиції над ним, поза ним для судження про нього”.

Рефлексивно-оціночний компонент є вкрай важливим при підготовці майбутніх фахівців філологічного напряму до педагогічної діяльності, адже він забезпечує здатність майбутнього педагога усвідомлювати особливості взаємовідносин усіх суб’єктів навчального процесу всередині учбового закладу як системи; усвідомлювати рівень своєї професійної компетенції, включаючи рівень знань, а також комунікативних, методичних і загальнопедагогічних знань та вмінь; свідомо управляти і регулювати власну професійну поведінку в різних педагогічних ситуаціях, володіти прийомами самоконтролю; проводити самоаналіз професійних досягнень і оцінювати отримані результати; володіти прийомами виявлення динаміки змін і тенденцій; намічати перспективи власного професійного росту.

Результативний компонент концептуальної моделі формування готовності майбутніх філологів до педагогічної діяльності містить критерії та результат педагогічного впливу. Оскільки готовність фахівця до педагогічної діяльності є складним, системним явищем, то оцінка її сформованості передбачає визначення рівня розвиненості ціннісно-мотиваційного, змістовно-операційного та рефлексивно-оціночного та результативного компонентів у єдності всіх їх складових.

Основними критеріями сформованості готовності майбутніх філологів до педагогічної діяльності є: 1) рівень мотивації до педагогічної діяльності, мотивації професійного самовдосконалення; 2) рівень усвідомленості сутності професійно-педагогічної діяльності, когнітивних, конструктивних та особистісних вимог до вчителя іноземної мови; 3) рівень володіння базовими педагогічними вміннями; 4) розвиненість педагогічної рефлексивності.

Література:

1. Гура О.І. Вступ до спеціальності “Педагогіка вищої школи”: Навч. посібник: Вид. 2-ге, виправл. / Гура О.І. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. –188 с.

2. Жерносенко И.Ф. Повышение квалификации педагогических кадров/ под. ред. И.Ф.Жерносенка, М.Ю.Красовицкого, С.В.Крысюка. – Киев: Освита, 1992. – 190 с.

3. Щедровицкий Г.П. Рефлексия и ее проблемы / Г.П. Щедровицький.// Рефлексивные процессы и управление. Международный научно-практический междисциплинарный журнал. – 2001. – №1.– июль-декабрь. – Т.1. –– С. 47–54.