Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

 

Аспірант Земліна Ю.В.

Київський університет туризму, економіки і права, Україна

Дидактичні засади формування професійної готовності майбутніх фахівців з туризму

 

Професійна освіта ґрунтується на теоретичних знаннях, одержуваних в процесі навчання, під час практичної підготовки студентів, що дозволяє закріпити отримані студентами знання й ознайомитися з діяльністю туристичних організацій, придбати необхідні уміння і навики.

Одна із головних особливостей підготовки студентів у вищій школі – її зв'язок з життям, з конкретними особливостями майбутньої практичної діяльності. Відомо, що практична підготовка студентів започатковується в процесі теоретичного навчання, коли проводяться лабораторно-практичні заняття, вирішуються завдання певного виробничого змісту. Традиційно в професійній педагогіці термін «практична підготовка» використовується для визначення характеру навчання, як складової частини професійної освіти, що відображає закономірності, зміст, методи і форми організації процесу формування умінь і навичок, який спрямований на формування здатності студентів до кваліфікованої виробничої діяльності за обраною спеціальністю.

У загальному вигляді можна визначити такі послідовні етапи практичної підготовки:

· лабораторні, практичні заняття, на яких починається формування первинних навичок (із спеціальних дисциплін);

· навчальна практика (екскурсійна, ознайомлювальна, мовна та ін.) – завданням якої є ознайомлення студентів із специфікою майбутньої спеціальності, отримання первинних професійних умінь і навичок із загально-професійних і спеціальних дисциплін, в окремих випадках – оволодіння робітничою професією з числа масових спеціальностей відповідної галузі;

· виробнича (технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, лікувальна, економічна, юридична, організаційно-управлінська, обліково-аналітична та ін., а також науково-дослідна та переддипломна) – метою якої є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення певного циклу теоретичних дисциплін, практичних навичок зі спеціальності, а також збір фактичного матеріалу для виконання курсових проектів (робіт). Переддипломна практика студентів (як різновид виробничої практики) є завершальним етапом навчання і проводиться на випускному курсі з метою узагальнення і вдосконалення здобутих ними знань, практичних умінь та навичок, оволодіння професійним досвідом та готовності їх до самостійної трудової діяльності, а також збору матеріалів для дипломного проектування.

Одним з основних компонентів підготовки студентів в туристичному вузі є система практик, як складова частина основної освітньої програми вищої професійної освіти, в ході якої студенти удосконалюють свої професійні уміння й навички, одержані під час навчання. Види практики, що взаємно доповнюють та змінюють один одного, утворюють цілісний процес, спрямований на формування професіонала.

Більшість авторів, досліджуючи проблему професійної освіти, вважає, що однією з головних ланок підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців є вдосконалення їх практичного навчання.

Мета практики – формування й підготовка фахівця до професійної діяльності на базі одержаних теоретичних знань.

Практична підготовка здійснюється за принципами дидактики і включає в себе: зміст навчання, принципи, методи та форми організації навчання.

Дидактика – це галузь педагогіки, що розробляє теорію навчання та освіти.

Дидактичні закономірності знайшли своє конкретне втілення в основних положеннях, що отримали назву принципів.

Дидактичні принципи – це система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність.

До головних принципів навчання належать:

·        єдність навчання і виховання;

·        планування і системності (систематичності);

·        органічний зв'язок теорії з практикою життя;

·        свідомість і активність студентів;

·        самостійність студентів у навчанні;

·        наочності;

·        свідомого і міцного оволодіння знаннями, уміннями і навичками;

·        міцності знань, умінь і навичок;

·        індивідуальність і диференційований підхід;

·        опори на чуттєво-наочне і емоційне в навчанні;

·        оптимізація навчально-виховного процесу;

·        нетрадиційності системи навчання.

Кожен із названих принципів виступає як необхідний елемент в системі практичної підготовки, забезпечуючи її цілісність і повноцінність, є самостійним, не замінюється і не поглинається іншими принципами. Разом з тим, всі вони відрізняються взаємозв’язком і взаємопроникненням, тобто жоден з них не може бути реалізованим у повному обсязі без участі інших.

Одним із основних завдань практики є створення в рамках практики багатопрофільних і багатофункціональних напрямів для підготовки фахівців широкого профілю, що володіють навичками роботи на всіх ділянках туристичної організації; фахівців, які можуть бути гнучкими, універсальними, здатними уміло і професійно вирішувати виробничі завдання. Іншими завданнями є:

- закріплення знань, одержаних студентами в процесі навчання, на основі глибокого вивчення роботи туристичного підприємства, де студент проходить практику (вивчення організаційної структури підприємства і діючої в ньому системи управління, вивчення туристичного продукту, що розробляється і реалізується на даному підприємстві і т.п.);

- ознайомлення зі змістом основних робіт і досліджень, що здійснюються на підприємстві або в організації за місцем проходження практики;

- знайомство із специфікою роботи й нормативними документами, що регулюють діяльність туристичної організації;

- знайомство із взаємодією туристських організацій на ринку туристських послуг, а також з основними засобами реклами;

- оволодіння й уміле використання основних програмних засобів, уміння користуватися основними засобами телекомунікацій, уміти організувати свою працю й володіти комп'ютерними методами збору, зберігання й обробки (редагування) інформації, що використовуються у професійній діяльності;

- уміння науково аналізувати соціально-значущі проблеми й процеси в професійній діяльності;

- володіння соціально-психологічною культурою і уміння аналізувати особово-значущі проблеми.

Як бачимо, у процесі практики студенти набувають досвід організаторської, управлінської і виховної роботи.

Завдання практики можуть бути досягнуті при реалізації засобів спільної діяльності викладача і студента, за допомогою яких формуються професійні компетенції у студентів: практичні уміння і навички, професійна майстерність, здатність застосовувати отриманні знання в практичній роботі, виховуються навички моральної поведінки, розвиваються розумові і фізичні сили, творчі здібності. При цьому застосовуються оптимальні методи практичного навчання.

Вони класифікуються за:

Ø     Джерелом інформації

-         практичні (вправи в трудових діях, виробничі завдання, лабораторно-практичні роботи);

-         наочні (спостереження, показ, демонстрування, ілюстрації, екскурсії);

-         словесні (розповідь-пояснення, бесіда, інструктаж, виробничі семінари, робота з літературою).

Ø     Ступенем самостійності і творчої активності

-         репродуктивні;

-         проблемно-пошукові;

-         імітаційні.

Ø     Логічні

-         індуктивні;

-         дедуктивні;

-         аналіз, синтез, узагальнення, порівняння.

Ø     Ступенем контролю і самоконтролю

-         поточні спостереження;

-         усне та письмове опитування;

-         виконання і аналіз контрольних практичних завдань;

-         кваліфікаційні іспити, залік.

Аналізом досвіду організації практичної підготовки встановлено, що застосовується багато методів у чистому вигляді, однак у більшості випадків – у сполученні з іншими. Найпоширенішими є такі методи: розповідь-пояснення, бесіда, демонстрація, вправи, самостійна робота, навчальна екскурсія.

Педагогічна ефективність практики істотно підвищується при доповненні самостійної роботи студентів іншими формами навчальної роботи, такими як лекції, практичні семінари (workshop), тренінги, що проводяться безпосередньо на підприємстві з широким залученням фахівців виробництва.

Виробнича практика як вид навчального процесу підпорядковується загальним закономірностям педагогіки, але проводиться в умовах жорсткого регламенту роботи туристичного підприємства, тому потрібно знайти компроміс між вимогами туристського бізнесу і навчального процесу, провести дослідження щодо оптимальних варіантів організації практики студентів на підприємствах туристської галузі в умовах ринкових відносин.

Нормативно-методичною базою організації практичної підготовки студентів є Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (затверджене наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. №93 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 квітня 1993 р. за №35), Договори про творче співробітництво, партнерство, цільову комплексну підготовку та практику студентів з базовими підприємствами, наскрізні програми практик і т.д. Даний перелік документів, що регламентує організацію практичного навчання студентів, не є вичерпним і може доповнюватися з урахуванням специфіки вищого навчального закладу.

Київський університет туризму, економіки і права здійснює практичну підготовку фахівців згідно з довгостроковими Договорами про творче співробітництво, партнерство, цільову комплексну підготовку та практику студентів з такими провідними установами, організаціями і підприємствами України як: Міністерство юстиції України, Київське обласне управління юстиції, Київське міське управління юстиції, Київська міська державна адміністрація, Управління Державної судової адміністрації у м. Києві, Головне управління туризму, готельного господарства та курортів Київської міської державної адміністрації, ВАТ „Готель „Прем’єр Палац”, ЗАТ „Нові інженерінгові технології” Хаятт Рідженсі Київ”, ЗАТ “Президент-готель”, ВАТ „Готель „Дніпро”, ДП “Готельний комплекс „Національний”, ТОВ “Готельний комплекс “Русь”, ВАТ „Готель „Салют”, ВАТ “Готельний комплекс “Братислава”,  ДП „Готельний комплекс „Київ”, готель „Україна”, ВАТ „Туристичний комплекс „Пролісок”, ТОВ „Туристична фірма „САМ”, ТОВ „Туристична фірма „ТЕZ-tour”, АТ “Супутник-Україна” та інші.

Практика студентів університету проводиться на базах цих та інших установ, організацій і підприємств, які забезпечують виконання програми практики для відповідних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Для проходження практики підбирають підприємства, які за об'єктивними критеріями відповідають призначенню та вимогам до баз практики: відповідність профілю підприємства спеціальності студентів; наявність умов для придбання навичок роботи за фахом; забезпечення кваліфікованим керівництвом; оснащеність підприємства сучасним устаткуванням (комп'ютери) і використанням сучасних технологій (комп'ютерні системи бронювання, сучасні технології обслуговування споживачів тощо); можливість підбору матеріалів в період практики для написання звіту, для курсового або дипломного проектування; проведення в період практики екскурсій і теоретичних занять співробітниками підприємства.

Виробнича практика пов'язана з навчальними дисциплінами. Цей зв'язок здійснюється через взаємодію системи знань і системи відповідних умінь. У процесі теоретичних і практичних занять в галузі обраної спеціальності, формуються професійні компетенції майбутнього фахівця. Свідоме застосування студентами теоретичних знань у виробничій діяльності слугує основою формування певних здатностей, умінь і навичок.

З цього виходить, що першою умовою успішного проведення виробничої практики є засвоєння студентами достатнього обсягу теоретичних знань, визначених програмами навчальних дисциплін. Саме це положення допомагає визначити раціональне місце практики в навчальному процесі.

Другою умовою успішного проведення виробничої практики є рівень сформованості у студентів до моменту їх виходу на практику первинних умінь за фахом, одержаних на практичних заняттях в процесі теоретичного навчання. Діяльність студента у виробничих умовах повинна бути чітко визначена, спланована викладачем-керівником практики від навчального закладу і погоджена з керівником практики від підприємства (фахівцем) завчасно, виходячи з вимог навчального процесу і можливостей бази практики.

Таким чином, система практик створює умови для збагачення життєвим досвідом, розширення соціальних контактів студентів, формування навичок самоврядування, навичок роботи в команді, ділових комунікацій в професійній сфері, знання основ ділового спілкування, тощо.

Практика дає змогу:

-                                 оволодіти необхідними знаннями щодо сучасних змін у державотворенні, уміннями і навичками прийняття та пошуку інноваційних шляхів виваженої раціональності у майбутній професійній діяльності;

-                                 виявити уміння та навички організаторської, управлінської діяльності щодо забезпечення трудової та технологічної дисципліни, створення безпечних умов праці;

-                                 приймати професійні рішення з урахуванням їх соціально-економічних та психологічних наслідків;

-                                 оволодіти уміннями та навичками застосування прогресивного досвіду з питань організації управління та визначення можливих обсягів, умов та сукупності наслідків його адаптації в трудовому колективі.

Саме в процесі практики студенти засвоюють певну систему норм, правил, соціальних ролей і цінностей, які надалі допоможуть реалізовуватися їм як членам суспільства.

 

Література

1. Педагогіка туризму. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів./За ред. проф. Федорченка В.К., проф. Фоменко Н.А., доц. Скрипник М.І., доц. Цехмістрової Г.С./ - К.: Видавничий Дім «Слово», 2004.

2. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: Навч. посіб./С.У.Гончаренко, П.М.Олійник, В.К.Федорченко та ін.; За ред. С.У.Гончаренка, П.М.Олійника. – К.: Вища шк.., 2003.

3. Подласый И.П. Исследование закономерностей дидактического процесса. – К., 1991.

4. Подласый И.П. Педагогика. – М.,1999.

5. Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2000.

6. Михайлова М. Н. Подготовка специалистов туристских предприятий к руководству производственной практикой студентов туристского вуза: автореф. дисс. … канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования»/Марина Николаевна Михайлова. – М., 2006. - 21 с.

7. Касаткина В.М. Профессиональная коммуникативная подготовка студентов туристского вуза к прохождению зарубежных практик и стажировок: автореф. дисс. … канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования»/Вера Михайловна Касаткина. – М., 2008. – 26 с.