Педагогика / 3. Методические основы воспитательного процесса

Шастова І.В

Освітній центр «Грінлі»

Етапність навчання шестирічних першокласників техніки читання англійською мовою

Навчання техніки читання (ТЧ) іноземною мовою (ІМ) є одним з основних завдань початкової школи (ПШ), оскільки набуті знання та навички становлять необхідну передумову навчання читання. Це підтверджується вимогами чинної Програми з ІМ, в якій зазначається, що в 1 класі розглядається як основний у формуванні звуко-буквених співвідношень: з-поміж годин, відведених для вивчення ІМ біля 55% часу відводиться саме на засвоєння відношень між звуками та буквами [16, c.5].

Дослідники висвітлювали різні аспекти щодо навчання ТЧ: можливість та необхідність навчання ТЧ учнів ПШ (Леонтьєв О. О., Тен Е. Г. та ін..); психологічні особливості читання (Зимня І. О., Калмикова З. І. та ін.); зв'язок між навичками та вміннями читати рідною та ІМ (Боховкіна В. В., Усов І. І. та ін.). Проте публікації, присвячені етапності оволодіння ТЧ ІМ, відсутні. Це можливо пояснити тим, що близько десяти років тому назад, особливостями навчання ТЧ АМ було те, що в рідній мові учнів ПШ вже мали сформоване вміння читати та існувала можливість здійснювати перенос деяких знань та навичок з рідної мови в ІМ. З огляду на це, питання послідовності формування вмінь читати не було необхідним для дослідження.

Проте у зв’язку з реформами в українській освіті, коли до школи пішли шестирічні учні (Закон про 12-річний термін [12]), навчання ТЧ почало здійснюватися в інших умовах: першокласники оволодівають ТЧ обох мов – рідної та іноземної – одночасно. Таким чином, збільшилася кількість часу для формування навичок читання, що мало б призвести до кращого опанування ТЧ. Не зважаючи на це, молодші школярі не демонструють більш вищий рівень сформованості ТЧ в ІМ, переходячи з ПШ до середньої. Однією з причин може бути те, що етапність у навчанні ТЧ не береться до уваги.

Переходячи до розгляду теми, необхідно зазначити, що на сучасному етапі українські методисти розглядаються послідовність формування мовленнєвої навички (і зокрема навички читання) за І.Б.Ітельсоном [9] або С.Ф.Шатіловим [23]. Інколи згадуються дослідження Т.Г.Єгорова [7]. Наприклад, у своїх працях І.О.Зимня [8, с. 240-243], О.В.Петренко [19, с. 52], Т.М. Шкварина [24, с. 12], О.О.Головенко [3, с. 290] та ін., посилаючись на І.Б.Ітельсона [9, с. 113], зазначають щодо 4-х етапів формування навички: 1) ознайомчий; 2) підготовчий (аналітичний); 3) стандартизуючий (синтетичний); 4) варіюючий (ситуативний). Інші вчені використають ту ж саму термінологію, проте або не посилаються на дослідження вищеназваного вченого (наприклад Дідківський В.А. [6, с. 1]) або згадують працю І.О.Зимної [8] (наприклад Денисенко М.В. [5, с. 15]). Стисло зазначимо щодо цих етапів.

Під час початкового етапу відбувається ознайомлення учнів з прийомами виконання дії, під час підготовчого – оволодіння учнями деякими окремими елементами дій, на стандартизуючому – оволодіння сполученнями і поєднання елементів дії. Під час варіюючого етапу відбувається оволодіння мимовільним, безпомилковим регулюванням характеру дії і здійснюється перенос уваги учнів з форми на зміст об’єкту сприймання за рахунок згорнення автоматизованої дії.

Київська методична школа здебільшого розглядає процес формування навичок за С.П.Шатіловим. Наприклад, у своїх працях Н.К.Скляренко [14, с. 63-64], А.О.Анісімова [1, с. 117], А.М.Палієнко [17, с. 115], В.В.Шмідт [25, с. 143], Мірошник І. В. [15, с. 4], Юдіна О. В. [26, с. 11] та ін. зазначають щодо наступних етапів: 1) орієнтовно-підготовчий, 2) стереотипно-ситуативний (або стандартизуючий), 3) варіююче-ситуативний. Стисло зазначимо щодо особливостей цих етапів.

На першому етапі учні ознайомлюються з новим матеріалом, який пред’являється у певному контексті або ситуації, та виконують певні дії за зразком або правилом. На другому етапі відбувається автоматизація дій учнів з новим мовним матеріалом у подібних ситуаціях у подібних ситуаціях. На останньому етапі має місце подальша автоматизація дій учнів на більш вищому рівні.

Застосування цих двох концепцій щодо формування навичок є сумнівним відносно формування навичок ТЧ. Передусім через те, що розглядається процес засвоєння мовного матеріалу, а навчання ТЧ передбачає читання різних одиниць тексту (слів, словосполучень, речень та груп речень) та літер. З іншого боку, Н.К.Скляренко зазначає, що ця етапність стосується саме граматичних, лексичних та фонетичних навичок [17, с. 63]. Також не враховуються нові умови формування навичок ТЧ в ІМ, коли не існує можливості здійснювати позитивний перенос знань та навичок з рідної мови.

Варто зауважити, що деякі дослідники, наприклад О.В.Тарасова, О.М. Шахнарович [21, с. 196] посилаються на праці Т.Г.Єгорова [7], який досліджував психологічні особливості оволодіння навичкою читання рідною мовою. Про доцільність врахування досвіду навчання саме рідною мовою свідчить обґрунтування О.В.Коледінової [10, с. 44], О.О.Паршикової [18, с. 47] та А.Пельтцер-Карпф [27, с. 5], які доводять результатами відповідних досліджень, що механізми читання є однакові для будь-якої мови і процес формування навичок читання проходить однакові етапи. Таким чином, існує можливість, що деякі етапи не враховувалися раніше (особливо за умови, що раніше існувала можливість позитивного переносу знань та навичок). Отже, розглянемо дослідження Т.Г.Єгорова стосовно послідовності формування навички читання.

Досліджуючи психологічні особливості читання, вчений виокремив три основних етапи: 1) аналітичний, 2) синтетичний та 3) етап автоматизації [7]. В межах першого етапу Т.Г.Єгоров розрізнює два підетапи: оволодіння звуко-буквеними відповідностями та складове читання. Другий етап, на думку вченого, також включає два підетапи: становлення синтетичних прийомів читання та синтетичне читання. В межах кожного етапу Т.Г.Єгоров зазначає щодо їх особливостей, труднощів, завдань та прийомів щодо оволодіння навичкою читання.

На думку вченого, задачі підетапу оволодіння звуко-буквеними позначеннями включають: отримання знань про фонеми, навички поділяти слова на склади, виокремлювати фонеми зі слів та складів, формування фонематичного аналізу та синтезу, диференціації звуків, розрізнення та засвоєння образу літери та співвіднесення його зі звуком мови, зливання звукобукв у склади та слова з розумінням прочитаного. Матеріалом для навчання на цьому етапі є звук та буква, а також встановлення спочатку звуко-буквених, а потім буквено-звукових співвідношень [7].

Під час підетапу складового читання впізнавання літер та злиття звуків у склади здійснюється без складнощів. Одиницею читання є склад. Спосіб читання на цьому ступені ще є аналітичним, оскільки учні читають слова за його складовими (складами), об’єднуючи їх у ціле, і лише потім розуміють прочитане.

Синтетичний етап є перехідним від аналітичних до синтетичних прийомів читання. На цьому етапі прості та знайомі слова читаються без складнощів, а незнайомі та складні читаються за складами. Під час цього етапу має місце мовна здогадка.

Етап автоматизації характеризується тим, що учень читає цілими словам та групами слів. Технічний бік процесу читання не викликає складнощів. Головне завдання на цьому етапі – розуміння прочитаного.

Варто зауважити, що на термінології цього вченого базуються інші дослідження, як суто теоретичного, так і практичного характеру. Р.І.Лалаєва [13] висвітлила порушення процесу оволодіння читання молодшими школярами; Н.С.Старжинська [22] приділила увагу формуванню синтетичного читання у дітей 6 років, О.В.Компаній [11] дослідила навички читання учнів початкових класів. На основі розробок Т.Г.Єгорова створено букварі.

З огляду на це, досліджуючи навчання ТЧ, є доцільним спиратися на термінологію Т.Г.Єгорова, через те, що: 1) автор розглядає специфіку формування власне навички читання, 2) вчений обґрунтовує свою думку фундаментальними дослідженнями, 3) ефективність його концепцеції доведено тривалим успішним впровадженням у навчальному процессі.

Варто зазначити, що у методиці викладання української мови, зазначені вище назви етапів не використовуються. Методистами [2, 4, 20] вживаються назви періодів формування навички читання: добукварного, букварного та після букварного, які побудовано згідно із етапами оволодіння ТЧ.

Добукварний період повністю включає в себе підетап оволодіння звуко-буквеними відповідностями, букварний – частину підетапу оволодіння звуко-буквеними відповідностями, підетап складового читання та синтетичний етап. Добукарний період відповідає етапу автоматизації.

Варто зазначити, що назви цих періодів базуються на тому, що учні навчаються читати рідною мовою за букварем. Використання цих термінів у методиці викладання ІМ є недоречним. Зважаючи на те, що у своєму дослідженні М.В.Денисенко використала термін «алфавітний період» [5, с. 82], і це передає той самий зміст, що і «букварний період», ми вважаємо за доцільне змінити назви на доалфавітний, алфавітний, післяалфавітний та надалі використовувати їх у своїх дослідженнях.

Таким чином, нами було здійснено огляд етапності формування ТЧ, уточнено термінологію та визначено, якої термінології ми будемо дотримуватися у подальших дослідженнях.

Перспективними напрямками дослідження може виступати створення підсистеми вправ для навчання шестирічних першокласників, яка буде базуватися на визначеній нами послідовності у формування ТЧ в ІМ.

Література

1. Анісімова А. О. Вправи для формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Rgf/2010_897/Anisimov.pdf.

2. Вашуленко М.С. Методичне підгрунтя професійної мовно-мовленнєвої підготовки майбутніх учителів початкових класів : [Електронний ресурс] – Режим доступу :http://www.nbuv.gov.ua/portal/2011_17/V17_3_9.pdf.

3. Головенко Е. А. К вопросу об интенсификации процесса формирования слухопроизносительных навыков на начальном этапе обучения русскому языку как иностранному // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології – 2009. - № 1 – С. 289-299.

4. Демидчик Г. Пропедевтика роботи зі службовими словами у процесі навчання грамоти: [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/psp/2008_8/5_10.pdf.

5. Денисенко М. В. Навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Денисенко Марина Володимирівна. — К., 2004. — 217 с.

6. Дідковський В. А. Сучасні підходи до професійно орієнтованої фізичної підготовки майбутніх офіцерів : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Juptp/2011_2/didkovsk.htm.

7. Егоров Т. Г. Психология овладения навыком чтения. / Егоров Т. Г. – М. : Каро, 1953. – 304 с.

8. Зимняя И. А. Педагогическая психология / Зимняя И. А. – М. : Логос, 2002. – 384 с.

9. Ительсон Л. Б. Учебная деятельность, ее источники, структура и условия / Ительсон Л. Б. – М., 1981. – 364 с. Коледінова А. В. Формирование механизмов чтения на английском языке в школе : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Колединова Анна Васильевна. – М., 1999. – 190 с.

10. Компаній О. В. Навички читання учнів початкової класів як педагогічна проблема / Педагогічний альманах. – Вип. 14. – 2012. С. 52-56.

11. Концепція 12-річної загальної середньої освіти (проект) // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 2000. – № 21. - С. 10-31.

12. Лалаева Р. И. Нарушение процесса овладения чтением у школьников: Учеб. пособие для студентов дефектол. фак. пед. ин-тов.- М.: Просвещение, 1983.- 136 с.

13. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : підр. для студентів вищих навч. закл. / [C. Ю. Ніколаєва, О. Б. Бігич, Н. О. Бражник та ін.]; автор. кол. С. Ю. Ніколаєва. - [2-е вид.] – К. : Ленвіт, 2002. – 328 с.

14. Мірошник І. В. Особливості етапу ознайомленя учнів початкової загальноосвітної школ із новим англомоним граматичним матеріалом: [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vknlu/Ptp/2010_18/Miroshnyk.pdf.

15. Навчальна програма з іноземних мов для початкової школи у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземної мови // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/images/files/our/inozemni_movu_pogliblene.doc.

16. Палієнко А. М. Особливості формування англомовної граматичної компетенції у студентів немовних факультеті вищих закладів освіти : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/ped/2011_196_2/N196p115.pdf.

17. Паршикова О. О. Теоретичні основи навчання іноземної мови учнів початкової загальноосвітньої школи : дис. ... докт. пед. наук : спец. 13.00.02 / Паршикова Олена Олексіївна. – К., 2010. – 469 с.

18. Петренко О. В. Мета та зміст формування англомовної адитивної компетенції у студентів магістратури технічних спеціальностей // Вісник КНЛУ. – 2011. – Вип. 20 – С. ? - ?

19. Повхан К. Особливості навчання української грамоти учнів-угорців : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/umlsh/2009_8/Povhan.pdf.

20. Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. / под редакцией Ю. А. Жлуктенко, А. А. Леонтьева. – К. : «Вища школа», 1979. – 248 с.

21. Старжинская Н.С. Формирование синтетического чтения у детей 6 лет : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.voppsy.ru/issues/1988/885/885054.htm.

22. Шатилов С. Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе. – М. : Просвещение, 1986. – С. 29-31.

23. Шкварина Т. М. Навчально-методичний комплекс як засіб формування професійної компетенції вчителя іноземної мови дошкільної ланки освіти // Науковий вісних Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. – 2009. – № 3 – С. 11 – 17.

24. Шмідт В. В. Етапи формування іношомовної лексичної компетенції студентів немоних спеціальностей : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_G/Npchdu/Pedagogics/26.pdf.

25. Юдіна О. В. Експериментальна перевірка ефективності методики навчання майбутніх менеджерів міжкультурного спілкування німецькою мовою : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tpkov/2009_39/17.pdf.

26. Peltzer-Karpf A. Vier Jahre Vienna Bilingual Schooling: Eine Langzeitstudie / A. Peltzer-Karpf, R. Zangle // ZOOM Fremdsprachenlernen in der Grundschule. – 1997. – Extraheft 1. – 93 S.