Філологічні науки/1. Методика викладання мови і літератури

Матюха Г.В., Романчук Н.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

сПОСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ГРАМАТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНЯМи ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Актуальність теми наукового дослідження визначається значущістю граматики у засвоєнні будь-якої іноземної мови. Мабуть, жоден з аспектів навчання мов не був упродовж багатьох років предметом настільки інтенсивних обговорень і дискусій, як граматика. На підставі засвоєних граматичних явищ учні спроможні швидко і безпомилково оформляти свої думки засобами іноземної мови, що вивчається. Кожен учень зможе легко вживати у власних висловлюваннях вивчений матеріал тоді, коли міцно засвоїть кожну граматичну одиницю. Засвоєння забезпечується через набуття відповідних лінгвістичних (граматичних) знань шляхом формування лінгвістичних навичок і розвитку відповідних лінгвістичних умінь.

Першорядна значущість цієї проблеми привертала увагу багатьох учених (О. Вєтохов, Г. Воронцова, Р. Мартинова, Н. Скляренко, В. Цетлин, та ін.), дослідження яких були присвячені визначенню змісту навчання граматичного матеріалу та пошуку раціональних й ефективних методів викладання.

Аналіз сучасних підручників з англійської мови для основної школи авторів Л.Біркун, О. Карп’юк, А. Несвіт, В. Плахотника та інших довів, що матеріали з вивчення граматичних структур і форм пропонуються у всіх рекомендованих Міністерством Освіти і Науки України підручниках. Проте їх кількість, переважно з причини обмеженості підручників у об’ємі, є недостатньою і передбачає, як правило, виконання окремих вправ у вигляді домашніх завдань. Нажаль недостатньо уваги приділяється авторами підручників ігровим вправам з вивчення граматичних феноменів. Пояснення граматичного матеріалу відбувається у вигляді таблиці, яка пропонує використання певної граматичної одиниці у реченнях або словосполученнях.

Граматичний елемент, що вивчається традиційно виділений жирним шрифтом, що передбачає аналіз учнем запропонованих прикладів і самостійне використання за зразком. Накопичення школярем граматичних знань таким чином призводить до того, що у нього в пам’яті не зберігаються всі зазначені форми і структури у вигляді прикладів-речень. Тому, таке вивчення граматичного матеріалу супроводжується труднощами у його безпомилковому відтворенні. Доречним, на нашу думку, є свідоме використання в навчанні граматичного матеріалу структур і моделей, які учень зможе запам’ятати набагато краще і, в свою чергу, швидко згадати і відтворити у власному мовленні.

Граматика розумілася по-різному, вона грала і продовжує грати неоднакову роль не тільки при навчанні рідної або іноземних мов, але і взагалі в системі освіти окремих країн світу.

Граматикою вважають систему об’єктивно діючих правил утворення словоформ і словосполучень у реченні. Граматика посідає центральне місце в шкільному курсі вивчення мови. Її засвоєння допомагає учням опанувати граматичною будовою мови (словозміною, словосполученнями і реченнями), на яку в свою чергу спираються практичні мовленнєві вміння й мовні навички [1, с.123].

Граматичні навички мовлення повинні характеризуватися такими ознаками, як автоматизованість, гнучкість та стійкість та мають формуватися поетапно.

У визначенні етапів формування граматичної компетенції потрібно спиратися етапи формування мовленнєвої граматичної навички. Першим етапом є орієнтовно-підготовчий. На цьому етапі відбувається ознайомлення учнів з новим граматичним явищем – граматичною структурою. Цей етап передбачає або первинне виконання мовленнєвої граматичної дії за зразком, якщо вона елементарна, або первинне виконання окремих операцій, що входять до складу граматичної дії на ґрунті усвідомлення способів їх виконання. Другий, стереотипно-ситуативному етап, спрямований на автоматизацію дій учнів з новими граматичними структурами на рівні фрази. На третьому, варіюючи-ситуативному етапі, продовжується автоматизація дій учнів з новими граматичними структурами на рівні надфразової єдності і тексту.

Говорячи про знання як компонент граматичної компетенції , слід, перш за все, вирішити питання, яка граматика мається на увазі. Існує так звана лінгвістична (або аналітична, формальна) граматика. Це науковий лінгвістичний опис системи правил певної мови. Педагогічна (або навчальна) граматика являє собою перероблені правила лінгвістичної граматики, пристосовані для навчання мови.

Педагогічна граматика завжди контрастивна, адже враховує вплив рідної мови. Навчальний матеріал до неї відбирається за суто методичними критеріями: нормативності, вживаності, відповідності потребам спілкування.

Запропонований матеріал організовується циклічно й концентрично, передбачаються фази систематизації і повторення. Уточнюючи поняття «педагогічна граматика», дослідники (Г. Хельбіг, Л. М. Черноватий, R. Dirven) визначають її як орієнований на вчителя і учня опис або спосіб пред’явлення правил іноземної мови з метою забезпечення процесу його засвоєння, а також управління цим процесом [4, с.29].

Метою застосування педагогічної граматики є перехід тих, хто навчається, до так званої «інтуїтивної граматики», яка визначається як імпліцитне знання структурної мови, тобто це знання, яке зазвичай не усвідомлюється, проте воно лежить в основі здібності того, хто говорить/ пише, породжувати граматично коректні висловлювання, або здібності того, хто слухає/ читає, розуміти їх [5, с.132].

В основній школі згідно з програмою (2005) головним завданням є оволодіння так званим активним граматичним матеріалом та формування на його основі рецептивних і репродуктивних граматичних навичок [3,с.95]. Звичайно, учні основної школи мають не лише імітувати вчителя, але й продовжувати свої власні висловлювання з конкретною граматичною структурою, а також розуміти їх у мовленні вчителя, інших учнів, і найголовніше - у мовленні носіїв мови, для чого слід активно застосовувати фоно-і відеофонограму.

Основним засобом навчання іноземної мови є начально-методичний комплекс. Допоміжні засоби навчання поділяють на технічні і нетехнічні. Всі вони мають широко використовуватися в навчальному процесі з метою залучення до сприймання всіх можливих психічних подразників учнів. Така робота сприятиме кращому запам’ятовуванню й відтворенню граматичного матеріалу, що вивчається.

До нетехнічних засобів можна віднести звичайну зображальну наочність-малюнки, без яких ніяк не обійтися, наприклад, у вправах для засвоєння граматичної структури. Зазвичай малюнки із зображенням дій використовують для ознайомлення учнів з новою граматичною структурою, для коментування учнями дій персонажа у відповідному часі. Проте рідко використовується такий цікавий прийом, як спроба учнів здогадатися про те, що роблять зображені на малюнку персонажі (їх слід назвати), якщо вчитель тримає малюнок в руках, не показуючи його учням. Учні по черзі ставлять загальні питання, аж поки не вгадають зображену дію. Якщо учні так і не здогадалися, то вони мають поставити спеціальне запитання, на яке вже відповідає вчитель, показуючи малюнок класу. Описаний прийом заохочує учнів до активної комунікативної діяльності, сприймається ними як гра.

До нетехнічних засобів навчання відноситься також і графічна наочність.

Для засвоєння граматичної структури та надання граматичних знань учням широко використовуються різноманітні таблиці, схеми, картки, ігри з картками (наприклад гра в лото з картками, в яких надано форми неправильних дієслів), вирішення «граматичних» кросвордів тощо [2]. Важким для учнів є засвоєння форм неправильних дієслів. З цією метою можна використовувати картки, на яких різними кольорами написані три форми дієслів. Дуже корисною може виявитися спеціальна таблиця, яка демонструє порядок слів у стверджувальних, заперечних і питальних реченнях. Серед технічних засобів формування граматичної навички слід виділити комп’ютерні програми, фонограми тощо. В інтерактивних фонограмах учень спілкується з механічним партнером, записаним на звуконосій голосом диктора. Інтерактивні фоновправи, як правило, мають, крім завдання-інструкції, три компоненти:1) репліку диктора (у певній ролі), 2) паузу, під час якої учень виконує завдання, 3)звуковий ключ, з яким учень може звірити правильність виконання завдання. Можливий і четвертий компонент, коли учень ставить запитання, на яке він має одержати відповідь.

Комп’ютерні програми дозволяють за короткий час виконати велику кількість тестових завдань, отримати результати та виявити помилки з метою їх подальшого опрацювання. Запропоновані довідки-правила полегшують школярам пошук причин зроблених помилок, допомагають в їх аналізі й подальшій ліквідації.

Таким чином, проведений теоретичний аналіз наукових джерел з теми дослідження дозволяє стверджувати, що граматика відіграє важливу роль в оволодінні іноземною мовою, проте граматичний матеріал, що підлягає засвоєнню, повинен бути достатнім для користування мовою як засобом спілкування в заданих програмою межах і реальним для засвоєння його в даних умовах.

Література:

1. Резник Р. В. Граматика английского языка для учащихся средней школы / Р. В. Резник. – М.: Просвещение, 2001. – 123с.

2. Скляренко Н. К. Навчання граматичних структур англійської мови в школі. Посібник для вчителів Н. К.Скляренко. - К.:Рад. школа,1982.-103с.

3. Старков А. П. Навчання англійської мови в середній школі. Методичний посібник / А. П. Старков. – К.: Радянська школа, 1979. – 95с.

4. Хельбиг Г. Грамматика в преподовании иностранных языков / Г. Хельбиг // Иностранные язики в школе. – 2005. - №3. - С. 28-29.

5. Черноватый Л.Н. Психолингвистические основы теории педагогической граматики / Л. Н. Черноватый. - Харьков: Основа, 2001. - 245с.