Филологические науки / 3.Теоретические и методологические проблемы  исследования языка

К.ф.н. Климович С.М.

Херсонський державний університет, Україна

Атрибутивні аброморфеми препозитивного типу у власне-аброморфемних абревіатурах

Власне-аброморфемні абревіатури утворюються внаслідок скорочення не лише залежного, але й стрижневого слова мотивувального словосполучення. Абревіатури цього структурного типу стали невід’ємною частиною лексики сучасної української мови. Спостережено, що аброморфемно-словесні і власне-аброморфемні утворення іноді функціонують паралельно, як своєрідні варіанти, пор. автопром і автопромисловість, держдеп і держдепартамент, партком і парткомітет, спецбуд і спецбудівництво. Багато з них вживається як стилістичні синоніми.

Поширена в лінгвістиці назва «складові абревіатури» є досить умовною, бо для утворення цих абревіатур беруть не склади у власному розумінні цього слова (хоч і це можливо), а усічені основи, що, на думку Д. Алексєєва, ізольовано представляють певний позаслівний «абревіатурний» склад [1, с.202]. Щоправда, типова абревіатурна морфема (як препозитивна, так і постпозитивна) складається з одного трифонемного закритого складу, напр.: каб-, ком-, лег-, літ-, мед-, нар-, пед-, тер-, фаб-; -деп, -див, -кор, -ред, -фін.

Лексика сучасної української мови поповнилася значною кількістю власне-аброморфемних абревіатур, у яких зазвичай препозитивні складники відіграють роль аброморфем-класифікаторів, що визначають профіль означуваного компонента мотивувального словосполучення, а постпозитивні — аброморфем-ідентифікаторів, які виконують роль базового компонента складноскороченого слова. Пор.: райком > районний комітет; проммаш > промислове машинобудування, сільмаш > сільськогосподарське машинобудування; міськупр > міське управління, спецупр > спеціалізоване управління.

Теоретично всі препозитивні відприкметникові аброморфеми, які вживаються в утвореннях аброморфемно-словесного типу, можуть використовуватися для конструювання власне-аброморфемних абревіатур, проте на практиці вживається лише 26,3% від загальної кількості атрибутивних препозитивних абревіатурних морфем.

У власне-аброморфемних абревіатурах інше співвідношення питомих та запозичених аброморфем порівняно з аброморфемно-словесними абревіатурами. Якщо в них питомі аброморфеми становлять 28%, то у власне-аброморфемних утвореннях зафіксовано 50% питомих (напр.: вод-, дерев-, зелен-, ліс-, міськ-, пром-, риб-, страйк-, торг-, юн- і под.) і 50% запозичених абревіатурних морфем. Серед них 16,7% — це абревіатурні морфеми грецького походження (авто-₂, атом-, іст-, мех-, пед-, теле-₁, фарм-, фіз-, філ-₁, філ-₂ та ін.), 14,4% — латинського (зен-, літ-, мед-, спец-, транс-, фаб-, юр- і под.), 8,9% — французького (газ-, інд-, комун-, меб-, рев- та ін.), 6,7% — німецького (груп-, кур-, шахт-, штраф-, цех- і под.), 3,3% припадає на запозичення з інших мов (влас-, лік-, тютюн-). Збільшення кількості питомих аброморфем ми пов’язуємо зі специфікою утворень аналізованого типу, у яких скорочення зазнають не тільки слова-означення, а й означувані ними поняття.

У сучасній українській літературній мові функціонує порівняно небагато постпозитивних субстантивних аброморфем (усього 10,4% від загальної кількості аброморфем), які є невід’ємним складником усіх власне-аброморфемних абревіатур. Це призводить до зменшення можливих варіантів сполучуваності та обмеження продуктивності атрибутивних препозитивних аброморфем у межах аброутворень власне-аброморфемного типу.

Найуживанішими питомими атрибутивними абревіатурними морфемами препозитивного типу є міськ-, пром-, буд-, військ-.

УОС фіксує лише дві власне-аброморфемні абревіатури зі складником міськ- (міськвиконком і міськком), хоча сучасні публіцистичні тексти демонструють велику продуктивність цієї аброморфеми, пор.: міськбуд, міськгосп, міськдеп, міськенерго, міськкомунгосп, міськпостач, міськпром, міськторг, міськтранс, міськупр, напр.: Міськдепи та нардепи від фракції «Наша Україна» стверджують, що у нас найдемократичніший регіон (Львівська газета, 12.01.2009); Організовано роботу комісії, до складу якої увійшли представники міськомунгоспу, санітарних служб, ДАІ, МНС, міськтрансу (Вісті Придніпров’я, 07.09.2011). До цього переліку аброутворень також додаються нові власні назви, утворені внаслідок додавання до вже наявних власне-аброморфемних абревіатур складників, що характеризують їх за територіальною належністю, пор.: Уряд пропонує вилучити з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, підприємство «Київміськтранс» (Львівська газета, 17.08.2010); Після тривалого обговорення ухвалено рішення про створення робочої групи із представників міської влади й «Миколаївміськенерго» (Миколаївський час, 22.12.2011).

Зберігає свою продуктивність препозитивна аброморфема пром-. Цікаво, що ССУМ (1988) зафіксував власне-аброморфемні утворення промбуд, промгосп, промторг, що регулярно вживаються і сьогодні, а УОС (2005) подає лише слова промколгосп і промрадгосп, які давно застаріли і практично не вживаються. Упродовж останніх десяти років пром- як аброморфема-класифікатор розвинула свою продуктивність в абревіатурах − назвах державних та приватних концернів, підприємств, товариств тощо, напр.: ПромАрт, Променерго, Промком, Промлаб, Проммаш, Проммет, Проммонтаж, Промпостач, Промтранс. Вони широко представлені в мові публіцистики, пор.: Оформити ЗАТ «Променерго» право довгострокової оренди на земельну ділянку (Хрещатик, 14.02.2011); Антимонопольний комітет України надав дозвіл Міністерству транспорту та зв’язку на створення державного концерну «Промтранс» (Київські відомості, 21.10.2009).

Мовна практика останніх десятиліть засвідчила зростання продуктивності атрибутивної аброморфеми препозитивного типу буд-. До слів будбат, будком (будівельний комітет), будфак, поданих у реєстрі ССУМ, додалися нові аброутворення будгосп, будком (будівельна компанія), будмаг, будмаш, будмонтаж, будпостач, будпром, будторг, будтранс, напр.: Корпорація «Будмонтаж» пропонує новий для міста формат азійських кварталів (Газета по-українськи, 11.03.2009); Лідер «Будпостач» у складному матчі з «Інтером» довів свої претензії на перше місце (Вгору, 14.12.2010).

Зростає кількість слів з аброморфемою військ-. УОС зареєстрував слова військком, військкор, військспец. У мові засобів масової інформації знаходимо власне-аброморфемні утворення військбуд, військгосп, військорг, військпром, військторг, військфак, напр.: Ще більш песимістично була налаштована бухгалтер військбуду (Молодіжне перехрестя, 31.12.2009); Фактично «Військторг» отримував від підприємницьких структур кошти лише за послуги зі зберігання продукції (Провінція, 12.07.2011).

До найбільш продуктивних запозичених атрибутивних аброморфем препозитивного типу належать авто-₂, спец-, комун-. За їх допомогою утворюються передусім власне-аброморфемні абревіатури − назви підприємств, організацій. Кількісно невелику групу становлять лексеми, пов’язані з різними галузями народного господарства, а іменники − назви осіб представлені поодинокими прикладами.

Аброморфема авто-₂, що співвідносна з прикметником автомобільний, нарощує свій словотвірний потенціал не тільки в аброморфемно-словесних, а й у власне-аброморфемних утвореннях. Це підтверджують неолексеми, що з’явилися в газетних, особливо рекламних, текстах, зокрема такі, як автобат, автобуд, автогосп, автоком, автолаб, автомаг, автопром, автопостач, автоспец, автоторг, автотранс, автоупр, пор.: ВАТ «Автолаб» спеціалізується на швидкому викупі старих автомобілів (Місто, 06.05.2009); Після тривалого полювання працівників райвідділу «автоспец» таки повернувся за ґрати (Запорізька Січ, 04.06.2011).

Зростає кількість власне-аброморфемних утворень з препозитивною атрибутивною аброморфемою спец-, що мотивується прикметником спеціалізований. Вона легко поєднується з багатьма субстантивними аброморфемами постпозитивного типу, напр.: спецбуд, спецгосп, спеценерго, спецком, спецлаб, спецмаг, спецпостач, спецпром, спецмонтаж, спецторг, спецтранс, спецупр тощо. Приклади їхнього вживання спостерігаємо в газетних публікаціях: Частина мешканців одержали свідоцтва на право власності своїх квартир, водночас і «Спецбуд» мав документи на право власності на цей же будинок (Рівне, 06.05.2010); У Києві вивозом сміття, у тому числі й будівельного, займається КП «Спецтранс» (Хрещатик, 09.05.2009).

Під впливом мовних та позамовних чинників в українській мові активізувалося вживання атрибутивної аброморфеми комун-. Характерно, що і в ССУМі, і в УОСі вона представлена лише в одній власне-аброморфемній абревіатурі комунгосп, хоч у цей період уживали й такі, як комунбуд, комунпром, комунтранс. Газети останніх років фіксують аброморфему комун- у цих же абревіатурах, але вже як у власних назвах, а також у поєднанні з постпозитивною аброморфемою -ком₃ (компанія), пор.: Підприємство «Комунбуд» виконує великий обсяг будівельно-монтажних робіт (Таврійський вісник, 12.04.2011); Членом спостережної ради є також Д. Моісеєнко, директор ТОВ «Комунком» (Західний кур’єр, 17.11.2009).

Аброморфеми-класифікатори продовжують засвідчувати аглютинативні тенденції в словотворі сучасної української літературної мови. Це виявляється, зокрема, в тому, що питомі і запозичені препозитивні аброморфеми зі стандартно повторюваними значеннями приєднуються до найпродуктивніших субстантивних абревіатурних морфем постпозитивного типу.

Так, до аброморфеми-ідентифікатора -пром приєднуються в препозиції такі питомі атрибутивні аброморфеми, як вод-, дерев-, лег-, ліс-, риб-, сіль-, суд-, харч-, хліб- і под., напр.: Договір оренди цілісного майнового комплексу «Водпром» укладено на підставі статті 10 АПК України (Закон і бізнес, 13-20.10.2009); Голова комітету з питань розвитку ліспрому не знає, скільки ділянок не пройшло процедуру лісовпорядження (Закон і бізнес, 21-28.07.2010); Миколаївський «Судпром» хоче розв’язати проблему за рахунок земель, наданих у постійне користування (Миколаївський час, 07.09.2009); Концерн «Хлібпром» запустив нову лінію швейцарського виробництва (Львівська газета, 30.10.2011).

В обстежених джерелах виявлено, що, порівняно з питомими, запозичені атрибутивні аброморфеми препозитивного типу вдвічі активніше приєднуються до аброморфем-ідентифікаторів, часто оминаючи стадію співвідношення словосполучення – абревіатура. Цілком очевидно, що й власне-аброморфемні абревіатури утворюються за зразком-моделлю. Прикладом слугують лексеми авіапром, автопром, агропром, атомпром, біопром, газпром, гідропром, електропром, енергопром, європром, машпром, мебпром, медпром, мехпром, техпром, фармпром, хімпром та ін., пор.: У разі інвестування українського атомпрому, росіяни, зрозуміло, не забудуть про власні інтереси (Демократична Україна, 01.04.2011); Замість японських апаратів ми отримали набори якихось запчастин українського машпрому (Місто, 16.07.2009); Продукція хімпрому становить близько 50% ВВП України (Економічна правда, 06.12.2009).

Отже, власне-аброморфемні абревіатури становлять значно менший за обсягом порівняно з аброморфемно-словесними тип абревіатур, утворених унаслідок скорочення не лише залежного, але й стрижневого слова мотивувального словосполучення. Обов’язковим складником власне-аброморфемних абревіатур є субстантивні абревіатурні морфеми постпозитивного типу. У складноскорочених словах власне-аброморфемного типу використовують лише 102 атрибутивні препозитивні аброморфеми, що становить 26,3% від загальної кількості атрибутивних препозитивних абревіатурних морфем, серед яких найуживанішими питомими є міськ-, пром-, буд-, військ-, а запозиченими — авто-₂, спец-, комун-.

Література:

1. Алексеев Д.И. Сокращённые слова в русском языке / Д.И. Алексеев. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1979. — 328 с.

2. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Н.Ф. Клименко. — К.: Наукова думка, 1984. — 252 с.

3. Нелюба А. Номінативно-словотвірні можливості абревіатур / А.Нелюба // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. — Харків, 2004. — Т.10. — С.233–241.

4. Стишов О.А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття / О.А. Стишов // Мовознавство. — 2001. — № 1. — С.33–40.

Перелік умовних скорочень:

1. ССУМ — Словник скорочень в українській мові / ред. Л.С.Паламарчук. − К.: Вища школа, 1988.− 512с.

2. УОС — Український орфографічний словник / уклад.: В.В. Чумак та ін.; відпов. ред. В.М. Русанівський. − К.: Довіра, 2005.− 1069 с.