Доцент, к. філол. наук Насалевич Т.В., студентка 4-го курсу Артеменко А.С.

Мелітопольський державний педагогічний університет

iмені Богдана Хмельницького, Україна

Стилєутворюючі компоненти молодіжного сленгу в сучасній американській прозі

Культури мають мови, за допомогою яких вони виражають себе, своє самозвеличання. Проте, будучи живою, змінюючись, культура модифікує і власні мови. В результаті цього мови конкретних культурно-історичних епох виявляються настільки різними і незрозумілими для нащадків, що вони більше схожі на іноземні, ніж на мови власної культури.

У цій роботі будуть досліджуватися стилєутворюючі компоненти молодіжного сленгу в сучасній американській прозі. Дослідженням аспектів сленгу займались як вітчизняні ( М. М. Маковський, І. Р. Гальпєрін, В.А. Хом’яков, І.В. Арнольд, Т.А. Соловйова), так і зарубіжні (Е.Партрідж, С.Б. Флекснер, Г.Менкен, А.Баррере, Ч. Леланд, , В.Дж. Бурк) та інші науковці.

Термін «сленг» в перекладі з англійської мови означає «мова соціально чи професійно відокремленої групи в протилежність літературній мові; варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи мови), що не співпадають з нормою літературної мови» [3, с.35].

Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [3, с.34].

В. Вілюман, довгі роки займаючись проблемою сленгу, запропонував розрізняти два види сленгу:

а) загальний сленг – образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови;

б) спеціальний сленг – слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону [2, с.47].

Подвійне соціальне положення молоді, - коли підлітки дітьми вже бути не хочуть, а «у дорослі» їх ще «не пускають» – призводить, з одного боку, до утворення між ними молодіжної субкультури, як соціального простору, на якому збираються рівні за віком, статусом, соціальним положенням, родом діяльності, де молоді люди мають можливість самореалізуватись і відпрацювати соціальні ролі, а, з іншого боку, до вироблення ними своєї власної мови на основі їх рідної мови, якою розмовляють усі вони.

Ця особлива молодіжна мова, молодіжний сленг, націлена, в першу чергу, на те, щоб «свої» стали ближче, а «чужі» – подалі. При цьому молодіжний сленг, використовуваний як представниками молодіжної субкультури, так і іншими, несубкультурними молодими за віком людьми, повністю відбиває і вербалізує буття його носіїв.

Молодіжний сленг є рядом слів і виразів, властивих і часто вживаних молодими людьми, але не сприйманих «дорослими» в якості «хороших», загальновживаних або літературних. Ці слова і вирази стають сленгізмами не лише завдяки їх деколи нетрадиційному написанню або словотворенню, але, передусім, тому, що, по-перше, їх вживає більш менш обмежене коло людей і, по-друге, ці слова і вирази привносять із собою в мову особливий смисловий відтінок або «аромат». При цьому молодіжний сленг – це лише один з рівнів мови.

Молодіжний сленг має цілий ряд особливостей і відмінностей від інших наявних сленгів, наприклад, професійних (лікарів, юристів, бухгалтерів та ін.), соціальних шарів (злочинного світу, бомжів та ін.) і т.п.

Молодіжний сленг нікому не нав'язується, він просто існує. І для того, щоб бути включеним у молодіжне співтовариство, стати в ньому «своєю», молодій людині потрібно не лише бути молодою за віком, але також і розмовляти мовою, властивою її віковій групі, а саме володіти і користуватися молодіжним сленгом. Цей сленг по-своєму кодує, зберігає і передає інформацію від однієї молодої людини до іншої. Але оскільки молодь не існує поза суспільством і не є деякою монолітною єдністю, то в її сленгу можна, подумки зробивши синхронний та діахронний зрізи, виділити різні шари.

При синхронному зрізі ми розкриваємо сфери зайнятості молоді, що поповнюють молодіжний сленг своєрідною лексикою. До них відносяться: школа, армія, неформальні молодіжні об'єднання, робота або ігри на комп'ютерах, наркоманія, кримінальні елементи, музика (шоу бізнес), спорт та ін. Цей перелік далеко не повний, але у загальних рисах він більш менш адекватно відбиває існуючу ситуацію. При цьому у кожному конкретному випадку слід робити корекцію на соціокультурні особливості, властиві тим або іншим географічним місцевостям, тій або іншій етнічній групі.

Діахронний зріз демонструє, що до молодих людей відносяться і 15, і 20 і 25-річні. При цьому різні вікові групи використовують різну лексику сленгу, по-своєму кодуючи їй одні і ті ж значення [3,с.37].

Характерними особливостями молодіжного сленгу є: активне вживання, відкритість, легкий перехід в розмовну мову різних верств населення.

Усередині молодіжного жаргону традиційно виділяються такі підвиди, як жаргон школярів і студентський сленг. В останнє десятиліття – у зв'язку із сильною диференціацією усередині самої молоді, що виразилася в утворенні численних груп, які розрізняються способом життя і інтересами, – простежується тенденція до утворення різних підвидів жаргонних утворень усередині молодіжного сленгу.

Молодіжний сленг – соціальний діалект людей у віці 13-30 років, який виник з протиставлення себе не стільки старшому поколінню, скільки офіційній системі. Він існує в середовищі міської молоді, що вчиться, і окремих замкнутих референтних групах.

Молодіжний сленг, як і будь-який інший, є тільки лексиконом на фонетичній і граматичній основі загальнонаціональної мови, і відрізняється розмовним, а іноді і грубо-фамільярним забарвленням. Найбільш розвинені семантичні поля – «Людина», «Зовнішність», «Одяг», «Житло», «Дозвілля».

Характерною особливістю, що відрізняє молодіжний сленг від інших видів, є його швидка мінливість, з'ясовна зміною поколінь.

Отже, сленг – одне з найбільш суперечливих мовних явищ. Термін «сленг» має багато значень. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. Сленг поділяється на загальний та спеціальний. Загальний сленг – загальнозрозуміла, розповсюджена лексика серед різних соціальних верств населення. Спеціальний – це вже більш специфічна лексика. В англійській мові сленг є складовою живої розмовної мови, що активно вживається та представляє значну частину словникового складу мови, тому що суспільне життя населення, його соціальних та професійних груп, їх інтереси, знайшли своє віддзеркалення у сленгу.

Перспективою подальших наукових пошуків можуть бути дослідження сленгу в інших галузях науки і техніки, які стрімко почали розвиватися з кінця ХХ століття.

Література:

1.Сучасний тлумачний словник української мови / уклад. В. В. Дубічинський. – Х. : ШКОЛА, 2006. –1008 с.

2. Вилюман В. О способах образования слов сленга в современном английском языке / Витальд Вилюман // Учен. зап. ЛГПИ им. А. И. Герцена. – Л. : ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1955. – Т. 3. – С. 47 -50.

3. Грачев М. А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язык / Михаил Грачёв // Русский язык в школе. – 1996. – № 5. – С. 34 – 37.

4. E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English / Erik Partridge. – London, 1963. – vo1.1. – 782 p.