Право / 1. История государства и права

К.ю.н., доцент Єрмоленко Д.О.

Класичний приватний університет (м. Запоріжжя, Україна)

Наукові принципи дослідження правосвідомості молоді

Значення методології в дослідженні правосвідомості молоді важко переоцінити, адже без неї неможливо пізнати складну та суперечливу сутність вказаного явища.

Методологія дослідження правосвідомості молоді – це складна система методів (способів, шляхів досягнення певної мети), за допомогою яких здійснюється пізнання правової свідомості молоді.

Одним з структурних компонентів методології дослідження будь-якого явища є наукові принципи пізнання – найбільш загальні, вихідні світоглядні положення, що спрямовують суб’єкта пізнання на здобуття достовірних знань.

Наукові принципи дослідження правосвідомості молоді покликані привести пізнавальний механізм у дію та узгодити пізнавальний процес, з одного боку зі специфікою предмету (правосвідомості молоді), а з іншого – з певними концептуальними ідеями (моделями). Вибір наукових принципів дослідження значною мірою зумовлює результат дослідження, проте він (вибір) є завжди вторинним по відношенню до тієї мети та потреб, які породжують нову теорію. Так, практичні цілі тісно пов’язані з принципами конкретно-наукового, прикладного дослідження; задоволення теоретичного інтересу потребує залучення принципів фундаментального характеру.

Природно, що наукові принципи, які входять до конкретної методології, неоднорідні. В.П. Малахов виділяє чотири групи наукових принципів, зв'язок яких має в цілому ієрархічний характер.

До першої групи входять принципи, що дозволяють виявити в об’єкті конкретний предмет пізнавального інтересу і відображають специфіку інтелектуального підходу до предмета. Наприклад, принцип історизму, який передбачає дослідження правосвідомості молоді у її розвитку, внутрішньому постійному русі з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків, що утворюють те історичне середовище, у якому це явище існує.

До другої групи входять принципи, які дозволяють виявити зв'язок предмету конкретної теорії з іншими предметами, які є різними сторонами одного об’єкту. Вони спрямовані на знання об’єкта в цілому. Наприклад, принцип залежності правосвідомості молоді від суспільної свідомості, від матеріальної, соціальної та духовної сторін суспільного життя.

Третю групу складають принципи, що реалізуються безвідносно до специфіки предмету й відображають закони самого мислення, характерний для нього стиль. Наприклад, принцип актуалізму, який дозволяє розглядати правосвідомість молоді на будь-якій стадії її історичного розвитку як ідентичну саму собі.

Четверту групу, яка, на думку В.П. Малахова, є «базовою» по відношенню до трьох інших, утворюють принципи, пов’язані з пробудженням такої форми мислення, яка була б адекватна предмету мислення [1].

Таким чином, до «основних» наукових принципів дослідження правосвідомості молоді можна віднести:

принцип історизму, який передбачає чіткий, історично зумовлений порядок розгляду явищ,

принцип об’єктивності – всебічний, неупереджений підхід до підбору досліджуваних фактів,

принцип соціального гуманізму – оцінювання тих чи інших державно-правових явищ через призму загальнолюдських цінностей.

Разом з тим наведений перелік наукових принципів можна значно розширити за допомогою «спеціальних» принципів, які характеризують особливості предмета дослідження – правосвідомості молоді. З певною мірою умовності, на нашу думку, до таких можна віднести:

принцип самодостатності, який потребує підходити до правосвідомості молоді як до феномену, який повністю містить у собі джерело всіх своїх визначень;

принцип самоцінності – в правосвідомості молоді знаходяться вихідні, фундаментальні цінності, які реалізуються в праві, а тому сама правосвідомість молоді являє собою певну самостійну цінність;

принцип безумовності – можна говорити про різноманітні рівні, види, форми правосвідомості молоді, проте сам факт наявності правової свідомості у кожної молодої людини є безумовним;

принцип парадоксальності – в правосвідомості молоді постійно триває процес перегляду, переосмислення правових ідей, поглядів, теорій, концепцій тощо;

принцип заданості – в правосвідомості молоді ідея права сприймається як очевидна, реально існуюча;

принцип неуніверсальності – не можна говорити про існування правосвідомості молоді «взагалі», в кожному окремому випадку це завжди унікальна правова свідомість окремої молодої людини;

принцип обґрунтованості – правосвідомість молоді визначається соціально-політичними, юридичними та економічними аргументами та передумовами.

На завершення аналізу наукових принципів дослідження правосвідомості молоді ще раз наголосимо про певну умовність їх виділення та їх органічний взаємозв’язок.

Література:

1. Малахов В.П. Природа, содержание и логика правосознания: дисс. … доктора юрид. наук: 12.00.01 / Валерий Петрович Малахов. – Москва: Московская академия МВД России, 2001. – С. 76-78.