Старший викладач Слободська І. А.

студентка Онищенко М. В.

Національний авіаційний університет, Україна

Проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет

Із розвитком науки і техніки досить актуальним стає питання дотримання авторського права в мережі Інтернет всіма господарюючими суб’єктами, які використовують інтелектуальну власність.

Проблема захисту авторського права в мережі Інтернет виникла, перш за все, тому, що попри всі міжнародні конвенції та внутрішні законодавства держав, глобальна мережа має екстериторіальний характер, тобто доступ до неї з будь-якої країни світу не залежить від виконання урядом цієї країни правил міжнародних договорів. Отже, сьогодні Інтернет фактично став джерелом для порушень у галузі інтелектуальної власності.

Перш ніж розглядати питання захисту творів в мережі Інтернет, потрібно звернути увагу, на якому сайті розміщений ресурс. Існує два види сайтів, які пропонують свої послуги – платні та безкоштовні.

Платні сайти – це такі сайти, що надають свої послуги або ж інформацію за гроші. Тобто, особа карткою, чеком, за телефонним рахунком здійснює платіж за необхідну послугу. Загальним правилом таких сайтів є те, що всі вони працюють за передплатою. Безкоштовні сайти – це сайти, інформація з яких надається вільно без будь-яких обмежень.

На відміну від Заходу, де майже весь вміст мережі Інтернет викладається на веб-сайти з комерційною метою, український Інтернет спрямовано, в основному, на вільний доступ користувачів до інформації. Для користувачів вітчизняного сегмента мережі, які підключаються до неї з домашнього комп’ютера, значно дешевше використовувати саме цей ресурс для ознайомлення з інформацією, адже вони сплачують тільки за доступ через конкретного провайдера.

Що стосується платних сайтів, то їх діяльність є підприємницькою, тобто потребує реєстрації у відповідних органах влади (адміністрація, податкова інспекція). Виходячи з цього, можна дійти висновку, що це - юридична особа із чітко визначеною адресою, банківським рахунком і керівником, або суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка відповідає за зобов’язаннями всім належним майном. Отже, стає можливим подання позову до конкретного відповідача.

Щодо безкоштовних сайтів, то все набагато складніше, тому що:

- при реєстрації сайта вимагаються мінімальні дані: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса електронної пошти; всі інші пункти в анкеті є не обов’язковими і майже ніким не заповнюються. Більше того, немає жодної впевненості в тому, що надані дані є достовірними, оскільки реєстрація відбувається без явки користувача до реєстратора і копії паспорта або іншого документа, що підтверджують особу, не надаються реєстратору;

- якщо особа звертається до суду з позовом, то у останньої не буде прізвища особи – власника сайта, адреси, де порушник мешкає, документів, що підтверджують, що саме особа, яка викликана до суду, й є власником сайта, який порушив авторське право;

- формально було порушене авторське право, та особа будь-якого доходу з цього не отримувала, отже, це не є підприємницькою діяльністю і жоден суд, виходячи з принципу законності, об’єктивності й всебічного розгляду справи, не зможе зобов’язати особу відшкодувати моральну шкоду або втрачену вигоду.

Також не потрібно відкидати проблему, яка полягає в масовості самих порушників. Коли порушників авторських прав на якийсь розміщений в мережі Інтернет твір є надто багато, і всі вони проживають в різних країнах, то навіть якщо справу проти кожного з них суб’єкт авторських прав на твір виграв в суді чи арбітражі одної із країн, то виконати це рішення в багатьох інших країнах є вкрай складним процесом. Таким чином, судове чи господарське рішення, винесене в одній країні, не є простим, швидким, ефективним і економічно доцільним засобом захисту авторських прав на розміщені в мережі Інтернет твори в інших країнах. В таких умовах кваліфікувати те чи інше правопорушення в мережі Інтернет, а також довести факт його здійснення і залучити зловмисника до відповідальності дуже складно.

Існує ще одна не менш важлива проблема, яка полягає в тому, що користувачі мережі самі в будь-який час можуть стати учасниками комунікативного процесу, розміщуючи повідомлення на форумах, у групах новин, блогах тощо. Це призводить до того, що активізується діяльність певних осіб, які вже отримали умовну назву копіпастерів (від copy і paste — «вирізати» i «вставити»), які з метою обговорення певних подій чи явищ суспільного життя копіюють матеріали з їх «рідного» місця в мережі i вставляють туди, де перебуває зацікавлена інтернет-спільнота. Насамперед, ця проблема стосується сучасної молоді, яка більшу частину свого життя проводить у соціальних мережах. І дуже часто, навіть не замислюючись, викладає особисті фото, власні думки, погляди і подробиці свого життя на загальний огляд.

На сьогодні існує кілька методів стосовно вирішення проблем, які пов’язані з порушенням авторського права безкоштовними сайтами:

- попередити власника сайту про порушене ним авторське право і попросити припинити порушення шляхом зняття інформації з сайту;

- попередити власника сайту про порушене ним авторське право і попросити позначити ім’я справжнього автора, або автора взагалі, якщо цей твір не підписаний;

- написати скаргу до суду, в якій оскаржити дії власника сайту і просити суд прийняти рішення щодо припинення правопорушення шляхом закриття сайту.

Серед інших методів боротьби досить поширеними є різноманітні «дошки ганьби» в Інтернеті: на них «вивішуються» імена осіб, що вчинили плагіат, а також назви сфабрикованих та оригінальних творів.

Також варто зазначити, що більшість юристів є вихованцями "старої школи права", і саме тому багато хто з них не розуміється на електронних технологіях і намагається певним чином оминати питання, в яких не розуміються. Для чіткого і швидкого вирішення питання захисту авторського права в мережі Інтернет слід залучати молодих фахівців, які розуміються не тільки в юридичній сфері, але й на електронних технологіях і вміють застосовувати свої юридичні навички у сфері захисту авторського права інформації, яка розповсюджується за допомогою електронних джерел.

Таким чином, проблема захисту авторських прав в мережі Інтернет у наш час стає достатньо актуальною, оскільки вона охопила майже всі сфери життя сучасного суспільства.