Право/8. Конституційне право

Михайлюк О.А.

к.ю.н., суддя Малиновського районного суду м. Одеса

Щодо вдосконалення чинного законодавства з питань функціонування Верховного Суду України

В світлі постійного обговорення дилеми розширення повноважень та функцій Верховного Суду України, вважаємо за необхідне надати рекомендації з приводу вдосконалення чинного законодавства з питань функціонування Верховного Суду України.

Важливим засобом розв’язання проблем визначення повноважень Верховного Суду України є наявність належної законодавчої бази. З часу проголошення незалежності в Україні таку базу в основному сформовано. Вона складається з Конституції України, Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, інших законів і міжнародних договорів України.

Водночас законодавство у зазначеній сфері потребує вдосконалення. Про заходи, що мають бути здійснені з цього питання, вже неодноразово згадувалося в рамках роботи Комісії з питань правосуддя Конституційної Асамблеї.

У Конституції мають бути визначені стратегічні та ідеологічні пріоритети судоустрою й судочинства, тому в Основному Законі потрібно визначити як органи судової влади, так і інші органи, що мають забезпечувати її діяльність, а саме, крім судів, Вищу раду юстиції, органи суддівського самоврядування, Державну судову адміністрацію України. В зв’язку з цим, логічною є пропозиція розділ VІІІ «Правосуддя» назвати «Судова влада».

Безпосередньо щодо Верховного Суду України, то він має відігравати, на нашу думку, роль вищої судової інстанції в системі загальної юрисдикції, на який покладено повноваження перегляду окремих справ в апеляційному та касаційному порядку, насамперед, що стосується прав і свобод людини, а також за нововиявленими обставинами.

Обов’язковість правових позицій Верховного Суду України, викладених у його рішеннях стосовно практики Європейського суду з прав людини, є дієвим чинником, який сприяє неухильному дотриманню права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На відміну від постанов Пленуму Верховного Суду, що мали рекомендаційний характер, постанови Суду в судових справах набули статусу своєрідного судового прецеденту, що підвищує ефективність діяльності судової системи та зміцнює довіру громадян до національного судочинства.

Вважаємо, що з метою відновлення гарантій судового захисту прав і свобод людини, утвердження статусу Верховного Суду України як найвищої судової інстанції в системі судів загальної юрисдикції забезпечення єдності судової практики, слушними є пропозиції наддати Верховному Суду й інші повноваження.

Зокрема, йдеться про:

- чітке зазначення конституційних функцій Верховного Суду України;

- повернення права законодавчої ініціативи і внесення змін до Конституції, хоча у суддівської спільноти та окремих науковців різні думки з цього приводу;

- перегляду справ з підстав неоднакового застосування вищими спеціалізованими судами однієї і тієї ж норми в подібних правовідносинах не тільки матеріального, а й процесуального права;

- надання судам роз’яснень з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики.

Реалізація зазначених заходів сприятиме виконанню зобов’язань України перед Радою Європи, врахуванню рекомендацій Венеціанської комісії, формуванню в Україні ефективної нормативно-правової бази, здатної законодавчо забезпечити виведення судової системи України на рівень європейських стандартів.

Література:

1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: прийнята 4 листопада 1950 р. // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 13; № 32. – ст. 270.

2. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41; № 41 – 42; № 43; № 44 – 45. – Cт. 529.

4. Спільний висновок щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Венеціанської комісії та Дирекції з технічного співробітництва Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи від 18 жовтня 2010 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/285DC84A1EFF78FAC22577C20051A2AA?opendocument