Психологія та соціологія/8. Педагогічна психологія

К.мед.н. Луканьова С. М., Селіверстов С. І.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Педагогічна спрямованість і професійно значущі

якості педагога

Особистість педагога характеризується педагогічною спрямованістю і визначає сутність педагогічної діяльності і спілкування: заради чого працює, які він ставить завдання і цілі, які обирає засоби задля досягнення цілей і вирішення задач. Тому особистість є центральним фактором у педагогічній діяльності.
Як зазначала Маркова А. К. [1], структура особистості педагога включає мотивацію особистості, її властивості (педагогічні здібності) та інтегральні характеристики особистості (педагогічне самопізнання, творчий потенціал).
В цілому в спрямованості вчителі можуть бути виділені: цивільна, пізнавальна і самоосвітня спрямованість.

Педагогічна спрямованість - це мотивація до професії педагога, головним в якій виступає орієнтація на розвиток особистості учня (вона не обмежується любов'ю до дітей). Спрямованість особистості педагога проявляється у всій його професійній діяльності та в окремих педагогічних ситуаціях, визначає його сприйняття й логіку поведінки. Відомо, що розвитку педагогічної спрямованості сприяє зсув мотивації вчителя з предметного боку його праці на психологічну сферу, інтерес до особистості учнів [1].
Можна виділити дві великі групи педагогічних здібностей [1]:
- перцептивно-рефлексивні (перцепція - сприйняття) здібності, що визначають можливість проникнення вчителя в індивідуальну своєрідність особистості учня і розуміння самого себе; здатність до вивчення іншої людини, розуміння, співпереживання. Ці здібності є провідними.

- проективні, конструктивні, управлінські здібності, пов'язані з умінням впливати на іншу людину.

До управлінських педагогічних здібностей входять: здатність впливати на окремі вчинки іншої людини та її поведінку в цілому, звертатися до мотивів і цілей учня та через них керувати його поведінкою, не маніпулювати іншою людиною [1].

Різні дослідники вказують на різний компонентний склад професійно-творчих здібностей педагога. Так, наприклад. Мітіна, виділяє наступні індивідуально психологічні особливості особистості педагога, від розвитку яких залежить рівень його професійно-творчих досягнень: високий пізнавальний інтерес, любов до дітей і потреба у роботи з ними, цілісний і твердий характер, самостійність, педагогічні здібності (адекватність сприйняття учителем дитини, педагогічне прогнозування) та практичні навички та вміння: інформаційні, розвиваючі, орієнтаційні, комунікативні, самоосвітні.

Кожна з педагогічних здібностей може виявлятися в різних ситуаціях, в тому числі й в творчих. Тому однією з важливих якостей педагога як творчої особистості є високий рівень емпатії. Здатність педагога до співчуття, співпереживання, співтворчості, значно підвищує рівень його професійних результатів.
Характеризуючи різноманітність творчих проявів педагога деякі автори показують, що педагог, залежно від ситуації, може бути спостерігачем, контролером, наставником, дослідником, лікарем, товаришем, критиком і так далі .

Існують здібності загальні та спеціальні. До загальних здібностей вони відносять насамперед здатності інтелектуальні. До спеціальних здібностей відносять ті, які необхідні для успішності виконання спеціальних видів діяльності [1,3].

Всі педагогічні здібності містять в собі гностичний елемент - вміння пізнати психологію вихованця та творчий - вміння перебудувати свою діяльність на основі самоосвіти і самовиховання [2].
Зупинимося детальніше на спеціальних здібностях, до них можна віднести:
- здатність самостійно підбирати навчальний матеріал, визначити оптимальні засоби й ефективні методи навчання; викладати у різні та доступні способи один і той же навчальний матеріал; будувати навчальний процес із урахуванням індивідуальних особливостей учнів;

- вміння правильно будувати урок, удосконалюючи свою викладацьку майстерність, передавати свій досвід іншим вчителям і в свою чергу вчитися в інших;

- здатність до самонавчання, включаючи пошук і творчу переробку корисної для навчання інформації, а також її безпосереднє використання в педагогічній діяльності;
Всі спеціальні здібності стосуються трьох взаємозалежних сторін діяльності з придбання знань, умінь і навичок. Важко визначити, як і коли вони починають формуватися в онтогенезі та за якими законами розвиваються. Як і всякі інші здібності, педагогічні здібності виховуються, їх цілком свідомо можна формувати у дітей.

Серед спеціальних педагогічних здібностей є й здібність особливого роду - це здатність до педагогічного спілкування. В. А. Кан-Калик [3], який багато займався дослідженням цієї здатності, писав, що педагогічна праця містить у своїй структурі більше 200 компонентів. Спілкування є однією з найскладніших його сторін, так як через нього здійснюється головне в педагогічної роботи: вплив особистості педагога на особистість учня.

Ряд авторів, такі як А. К. Маркова [1] і Л. М. Мітіна [2], виділяють наступні психологічні якості педагога, які важливі для його педагогічної діяльності.

Педагогічна ерудиція - запас сучасних знань, які застосовують при вирішенні педагогічних завдань.

Педагогічна цілеспрямованість - потреба в плануванні своєї праці, готовність до зміни завдань в залежності від педагогічної ситуації.

Особливий інтерес представляє практичне педагогічне мислення. Це аналіз конкретних ситуацій з використанням теоретичних закономірностей і прийняття на основі цього педагогічного рішення. Варіантом практичного педагогічного мислення є діагностичне мислення вчителя - аналіз окремих рис дитини і зв'язування їх воєдино з урахуванням прогнозування розвитку особистості.

Педагогічна інтуїція - це швидке, одномірне прийняття вчителем педагогічного рішення з урахуванням передбачення подальшого розвитку ситуації без розгорнутого усвідомленого аналізу "[1]. Якщо вчитель на наступних етапах може розгорнути обґрунтування цього рішення, то можна говорити про інтуїцію більш високого рівня.

Педагогічна винахідливість - вміння гнучко перебудовувати важку педагогічну ситуацію, надати їй позитивний емоційний тон і конструктивну спрямованість.
Педагогічне передбачення - вміння передбачати поведінку і реакцію учнів до початку або до завершення педагогічної ситуації.

Педагогічна рефлексія - спрямованість свідомості вчителя на самого себе, самостійне звернення до самоаналізу без того, щоб від нього це зажадала адміністрація школи.

Таким чином, більшість особистісних якостей є специфічними і важливі лише для певних видів професійної діяльності. Можна припустити, що особливості особистості можуть виступати як ПВЯ практично в будь-якому вигляді професійної діяльності.

Література:

1. Маркова А. К. Психология профессионализма. - М.: Международный гуманитарный фонд «Знаие», 1996. - 312 с.

2. Митина Л. М. Психология развития конкурентоспособной личности. - М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2002. - 400 с.

3.   Кан-Калик В. А. К разработке теории обшего и профессионального развития личности специалиста в ВУЗе.// Формирование личности специалиста в ВУЗе. Сб. науч. тр. - Грозный, 1980. С. 5-13.