“Психология и социология” / 8. Педагогическая психология

Романовська Д.Д.

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Інститут професійної освіти і освіти дорослих НАПН України

Показники сформованості особистісних стратегій

професійної діяльності майбутніх психологів

Постановка проблеми. Сучасний стан становлення нових соціальних, економічних та політичних відносин, входження України в європейський освітній простір характеризується суперечностями, що впливають на професійне становлення та розвиток молоді. Відзначається посилення вимог до особистісного, духовного та професійного потенціалу підростаючої особистості, низький рівень якого значно гальмує подальший розвиток суспільства. Разом з тим, стаття 3 Конституції України визначає людину, її життя і здоров‘я, честь і гідність - найвищою соціальною цінністю в державі. У цій ситуації виникає необхідність підвищення ролі особистісного фактору, самоцінності особистості в процесі всебічного розвитку та професійної підготовки молодої людини. Успішність і продуктивність виконання цієї творчої задачі можлива за умови наявності достатньої кількості кваліфікованих психологів в системі освіти, у яких сформовані особистісні стратегії професійної діяльності.

Аналіз наукових досліджень. Сучасні науковці (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Д.О. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко) визначають стратегію діяльності як основний засіб реалізації мотивів і цілей особистості. При цьому активність особистості в здійсненні її життєвої стратегії проявляється як здібність до оптимального балансу між особистим і соціальним. Поняття «особистісна стратегія професійної діяльності» з позицій вчених, зокрема Р. Еммонса, В. Кірхлера, Г.Г. Почепцова, Ю.М. Швалба, розуміється як основна концепція професійної діяльності, що детермінує особистісний план дій психолога. Ряд вчених, зокрема О.Ф. Бондаренко, В.Г. Панок, Н.С. Пряжников, В.В. Рибалка, В.О. Семиченко, В.Д. Шадріков визначають зміст поняття «професійна стратегія» як основну лінію професійної діяльності, що становить систему окреслених напрямів цієї діяльності, послідовна реалізація яких забезпечує досягнення основної мети. У системно-стратегіальному підході В.О. Моляко та його школи, стратегією визначають суб‘єктивну розумову тенденцію, що спрямовує інтелектуальні дії суб‘єкта при розв‘язанні нових задач, і тому є відносно стійкою, але гнучкою системою суб‘єктивно привабливих дій творчої діяльності особистості [1].

Водночас у науковій психологічній літературі недостатньо розкрито стратегіальний погляд на проблеми професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів у вищих навчальних закладах, зокрема формування стратегіального поля професійної діяльності майбутніх психологів.

Мета статті – здійснити аналіз результатів експериментального дослідження показника сформованості стратегіального поля професійної діяльності майбутніх психологів та визначити основні особистісні показники, що визначають формування стратегій професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Проведений теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дозволив сформулювати поняття особистісної стратегії діяльності психолога – це інструмент професійної діяльності психолога, в якому реалізується індивідуальний стиль фахівця, його творчий підхід у постановці цілей та вирішенні поставлених завдань та запитів клієнта.

Систематизована нами класифікація стратегій професійної діяльності практичного психолога визначає 44 основних стратегії, які об’єднанні у 4 основні групи: теоретично-орієнтаційні: класичні (психоаналітична, біхевіористична, гуманістична, психодраматична, психосинтетична, арттерапевтична, гештальттерапевтична, символдраматична, еклектична) та сучасні (соціальної терапії, творчої діяльності, активного соціально-психологічного навчання, життєвого саморуху, аксіопсихологічна, лінгвістична, формування життєвої перспективи, екофасилітативна, рольової терапії, генетично-орієнтована, духовно-орієнтована); парадигмальні інформаційно-смислові (розвитку психологічної культури, самовдосконалення, профілактична, просвітницька), аналітично-пошукові (діагностична, експертна, прогностична, дослідницька), трансформаційно-інтеграційні (розвивальна, реабілітаційна, корекційна, терапевтична, консультативна); організаційно-методичні (репродуктивна, продуктивна, творча, універсальна, інтуїтивна); технологічні (мотивування, розуміння, впливу, продуктивних змін, взаємодії, контрольно-оцінна). У професійній діяльності практичний психолог в тій чи іншій мірі використовує комплекс стратегій в залежності від: мотиваційних виборів-переваг, рівня обізнаності, цілей та очікуваних результатів, рівня продуктивної реалізації, емоційної привабливості.

Базуючись на основних положеннях теорії поля К. Левіна, встановлено, що стратегіальне поле психолога - це сукупність індивідуально обраних стратегій професійної діяльності психолога, що була визначена в ході набуття та вдосконалення теоретичних знань і досвіду практичної роботи та може потенційно реалізуватися ним відповідно до професійних завдань [2].

Оперативна оцінка показника сформованості стратегіального поля професійної діяльності майбутніх психолога була здійснена за допомогою авторського опитувальника «Стратегіальне поле психолога». Стратегіальне поле діяльності майбутніх психологів відзначається орієнтацією на парадигмальні стратегії, з яких на високому рівні сформованості представлені діагностична, консультативна та самовдосконалення; на достатньому – корекційна та профілактична. Серед технологічних стратегій у досліджуваних переважають на високому та достатньому рівні сформованості - стратегії розуміння та впливу, а серед організаційно-методичних стратегій – стратегія творчості, а також інтуїтивна та універсальна. Відзначимо, що серед теоретично-орієнтаційних стратегій у майбутніх психологів на високому рівні сформованості представлені більше сучасні напрямки (з перевагою - духовно-особистісної стратегії Е.О. Помиткіна, стратегії формування життєвої перспективи Є.І. Головахи, О.О. Кроніка, стратегії рольової терапії П.П. Горностая, стратегії життєвого саморуху Т.М. Титаренко та генетико-психологічної стратегії С.Д. Максименка), ніж класичні (з перевагою арттерапевтичної стратегії).

Мал.1. Стратегіальне поле професійної діяльності студента-психолога

Примітка: 1-високий рівень (показник сформованості вище 75%), 2-достатній рівень (50-75%),3- середній рівень (25-50%), 4 – початковий (менше 25%).

Показник сформованості особистісних стратегій діяльності студентів вираховувався за допомогою суми самооціночних показників кожної стратегії та переводом цієї суми у 12-бальну систему. Критеріями оцінки рівня сформованості особистісних стратегій професійної діяльності майбутніх психологів стали компоненти загальної структури стратегії діяльності та їх складові.

Відзначимо, що рівень сформованості структурних компонентів (та їх складових) особистісної стратегії діяльності визначає відповідно і рівень сформованості стратегіального поля діяльності спеціаліста. Цей взаємозв’язок доведений проведеним кореляційним аналізом між означеними факторами. Для кореляційного аналізу нами були обрані такі стратегії, які набрали найбільшу кількість виборів, а саме: арт-терапевтична, консультаційна, творча та стратегія розуміння. Так, вибір арт-терапевтичної стратегії корелює з такими показниками як: професійна компетентність (r=0,73, р ≤0,05), продуктивність діяльності (r=0,50, р ≤0,05), гнучкість в спілкуванні (r=0,68, р ≤0,05), активно-пластичною стратегією досягнення цілей (r=0,48, р ≤0,05), орієнтацією на людей (r=0,75, р ≤0,05), комунікативними схильностями (r=0,77, р ≤0,05).

Вибір консультативної стратегії корелює з інтелектуальною лабільністю (r=0,80, р ≤0,05), рівнем емоційного інтелекту (r=0,48, р ≤0,05), емпатією (r=0,72, р ≤0,05), орієнтацією на людей (r=0,70, р ≤0,05), організаторськими схильностями (r=0,52, р ≤0,05), активно-пластичною стратегією досягнення цілей (r=0,47, р ≤0,05), комунікативними схильностями (r=0,71, р ≤0,05). Чим краще у спеціаліста сформовані такі якості як емпатія, комунікативні схильності, організаторські схильності, тим частіше вони обирають консультативну стратегію у своїй професійній діяльності. Професійно важливими якостями при цьому виявилися інтелектуальна лабільність, орієнтація на людей, рівень емоційного інтелекту. Відзначимо, що під час індивідуальних та групових бесід самі респонденти відзначали значущість представлених особистісних та професійних якостей для надання кваліфікованої допомоги клієнтам. Вибір творчої стратегії професійної діяльності корелює з наступними якостями: комунікативні схильності (r=0,73, р ≤0,05), рівень емоційного інтелекту (r=0,52, р ≤0,05), інтелектуальна лабільність (r=0,78, р ≤0,05), прагнення до досконалості (r=0,56, р ≤0,05), активно-пластичною стратегією досягнення цілей (r=0,55, р ≤0,05), орієнтацією на процес (r=0,45, р ≤0,05). Відзначимо, що при виборі творчої стратегегії окрім відомих вже якостей значущою виявилася орієнтація на процес, а не на людей як для арт-терапевтичної та консультаційної стратегій. Пояснюємо це креативністю, яка притаманна безпосередньо тим респондентам, які надають перевагу саме цій стратегії.

Окремо варто навести результати кореляційного аналізу між показником сформованості особистості у виборі стратегій професійної діяльності та типом темпераменту. Як видно на мал. 2, наявний прямий кореляційний зв'язок між означеним показником та сангвіноїдним та меланхолоїдим типами темпераменту, а також зворотній зв'язок цим показником та холероїдним та флегматоїдним типами темпераменту. Можемо пояснити це тим, що особам з холеричними рисами не притаманна посидючість та стійкість інтересів, що відображається на частій зміні виборів професійних стратегій діяльності. Флегматоїдам натомість недостатньо часу на опрацювання та впровадження у власну професійну діяльність різноманітних стратегій.

Мал. 2. Кореляційні зв’язки між типами темпераменту психологів та показником сформованості стратегій ( р ≤0,05)

Узагальнені результати кореляційного аналізу допомогли визначити особливості особистості, які сприяють підвищення рівня показника сформованості стратегій професійної діяльності та визначають оптимальне стратегіальне поле професійної діяльності психолога (мал. 3) .

Висновки. Таким чином, представлені результати кореляційного аналізу дозволили визначити взаємозв’язки між необхідними професійними та особистісними рисами психолога спеціаліста та продемонстрували особливості вибору стратегій професійної діяльності у студентів психологів.

Гнучкість в спілкуванні (r=0,60)

Інтелектуальна лабільність (r=0,60)

Емпатія (r=0,63)

Мал. 3. Кореляційні зв’язки між особистісними та професійними якостями студентів (всі результати достовірні, р ≤0,05)

Отже, показник сформованості стратегій професійної діяльності залежить від рівня сформованості таких якостей особистості як: інтегральне позитивне самоставлення, професійна компетентність, комунікативні схильності, організаторські схильності, стиль професійного спілкування орієнтований на процес, гнучкість в спілкуванні, емпатія, інтелектуальна лабільність, емоційний інтелект, готовність до енергетичних затрат, прагнення до досконалості. Таким чином, чим краще у психолога сформовані означені якості, тим вищий рівень сформованості особистісних стратегій професійної діяльності.

Література:

1. Моляко В.О. Методологічні та теоретичні проблеми дослідження творчої діяльності. // Стратегії творчої діяльності: школа В.О. Моляко. / За загальною редакцією В.О. Моляко. – К.: «Освіта України», 2008. – 702 с., с.7-53

2. Романовська Д.Д. Діагностичні можливості опитувальника «Стратегіальне поле психолога» / Діана Романовська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Здоров‘я, освіта, наука та самореалізація молоді» // Український науковий журнал «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації». - №3. – Київ: видавничо-друкарський комплекс Університету «Україна». – 2011. – С. 117-122.