Шмигов П.В., Пономаренко К.С.
Національний педагогічний університет ім. М.П.
Драгоманова
Деякі
аспекти формування професійно-прикладних умінь і навичок в області оздоровчої
діяльності майбутніх вчителів
Актуальність роботи. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні рівень
здоров'я є однією з визначальних умов самореалізації людини у всіх сферах
діяльності. На даний час особливої актуальності набуває формування сучасних
знань про здоров'я і здоровий спосіб життя, тому що погіршення соціально-побутових,
екологічних, гігієнічних, психологічних умов негативно відобразилося на
здоров'я дорослого і дитячого населення країни [7]. В умовах сучасності вирішення
цього питання не під силу спеціалістам у галузі класичної медицини, оскільки
вони не знайомі з специфікою навчального процесу. Тому, шукати відповідь на
вирішення проблеми яка існує слід у системі освіти. Оскільки вчителі
спілкуються з дітьми безпосередньо протягом всього навчального дня, їм
відведено головну роль у збереженні і зміцненні здоров'я школярів. Разом з тим,
вчителі не можуть заохотити до здорового способу життя дітей, самі не знаючи
його основ та не займаючись фізичними вправами. Таким чином, професія вчителя
висуває високі вимоги до рівня його здоров'я, як першочергового завдання
фізичної культури [1,4,5].
Виходячи з
цього у системі фізичного виховання студентів педагогічних вищих навчальних
закладів спостерігається домінування установи на підвищення, у першу чергу,
спортивно-технічних навичок студентів. Навчальні заняття спрямовані на
вирішення завдань, виражених кількісними показниками, недостатньо уваги
приділяється вихованню у студентів потреби у фізичному самовдосконаленні,
здоровому способі життя.
Таким чином,
передбачається надбання студентами знань в області здорового способу життя і
використання засобів фізичної культури у навчально-виховній роботі. Але все це
не дозволяє готувати фахівця, здатного ефективно і грамотно піклуватися про
своє здоров'я і попереджувати виникнення хвороб і функціональних порушень у
школярів, викликаних нераціонально організованим навчально-виховним процесом
[6,8].
Звичайно
виникає проблемна ситуація: з одного боку – проголошення сучасною системою
освіти виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості, де найважливішим
завданням є збереження і зміцнення здоров'я, а з іншого – слабке відображення
системою фізкультурної освіти студентів педагогічних вищих навчальних закладів
проблеми формування професійно-прикладних знань, умінь, навичок в області
оздоровчої діяльності і потреби майбутніх вчителів у здоровому способі життя.
Різні аспекти
підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності привертали увагу
багатьох фахівців, зокрема: О.О. Абдуліної, Г.О.Арутюнової, Н.Д.Хміль,
В.М.Гриньової, В.О. Сластьоніна, Г.В.Троцко, Л.В. Нечаєвої, В.В.Сагарди та
ін.[8]. У своїх працях вони визначають мету, зміст, форми і методи
професійно-педагогічної та загально-гуманітарної підготовки майбутнього
вчителя.
Розв'язанням
проблеми формування здорового способу життя засобами фізичного виховання
займалися такі вчені: О.В.Зеленюк, Н.С.Шертобітова, Г.Л.Апанасенко та інші
[2,6,9].
Їх дослідження свідчать, що фізичне виховання, по суті,
єдина навчальна дисципліна,спрямована на гармонійний розвиток особистості,
фізичне та психічне самовдосконалення студентів, розуміння ними пріоритету
здоров'я серед інших людських цінностей. Саме валеологічна спрямованість
фізичного виховання надає цій навчальній дисципліні особливий статус як такої,
що вирішує найважливішу соціально-біологічну функцію – підготовку здорової,
гармонійно розвиненої молоді до повноцінного творчого життя та ефективної
професійної діяльності.
Нажаль,
оздоровча функція фізичного виховання студентів залишається лише декларованим
гаслом. До цього часу відсутня система підготовки фахівців – майбутніх
вчителів, що мають професійно-прикладні уміння і навички в області оздоровчої
діяльності.
Тому потреба
у вивченні видів і змісту професійно-прикладних знань, умінь і навичок в
області оздоровчої діяльності майбутніх вчителів, а також не розробленість
цього питання зумовили вибір теми нашого дослідження.
Метою даного дослідження є аналіз та
визначення видів і змісту професійно-прикладних умінь і навичок в області
оздоровчої діяльності майбутніх вчителів.
Результати дослідження.
Аналіз
науково-методичної літератури дозволив констатувати, що створена в Україні
система охорони здоров'я школярів недостатньо враховує персональну роль вчителя
у зміцненні здоров'я, профілактиці шкільних хвороб і функціональних порушень.
Таким чином, формування у студентів професійно-прикладних знань, умінь та
навичок необхідно не тільки у майбутній професійній діяльності, а також для
профілактики захворювань під час навчання[3,9].
У зв'язку з
цим, нами були проаналізовані та визначені види і зміст професійно-прикладних
умінь і навичок у оздоровчій діяльності майбутніх вчителів у відповідності з
функціональними компонентами діяльності педагога (гностичний, конструктивний,
комунікативний, організаційний).
(схема 1).
Схема
1
|
Основні
групи професійно-прикладних умінь і навичок в області оздоровчої діяльності |
|
Уміння діагностувати, прогнозувати і коректувати свій
стан і стан учнів (гностичний) |
Уміння будувати сприятливі взаємовідносини у побуті та
професійній діяльності (комунікатив-ний) |
Уміння підбирати засоби для збереження і зміцнення
власного здоров'я і здоров'я учнів (конструк-тивний) |
Уміння організувати власну діяльність і діяльність
учнів по збереженню і зміцненню здоров'я (організатор-ський) |
Основні групи
умінь і навичок поділяються на індивідуальну і професійну діяльність. Уміння і
навички в індивідуальній діяльності – це заходи, спрямовані на збереження,
зміцнення і підвищення рівня власного здоров'я, збереження фізичного і
психічного благополуччя. Професіональні уміння і навички спрямовані на
формування основ здорового способу життя у студентів за допомогою повідомлення
їм знань про здоров'я, включенню оздоровчих заходів у режимі навчального дня,
впровадженню педагогічних технологій, спрямованих на збереження здоров'я.
Центральним
блоком у системі підготовки майбутніх вчителів є навчальний процес. Аналіз його
показує, що формування фізкультурно-оздоровчих знань, умінь і навичок у студентів
реалізується при вивченні окремих дисциплін, які складають загальнокультурний,
медико-біологічний, психолого-педагогічний блоки підготовки.
У галузі
вищої педагогічної освіти виявляється різний результат навчання дисциплінам,
які мають валеологічний компонент. Більшість вимог до випускників педагогічних
вищих навчальних закладів спрямовано на засвоєння знань, результат навчання
лише деяких з них передбачає формування умінь і навичок реалізації принципів
здорового способу життя у повсякденному житті і професійній діяльності.
Висновок. Теоретичний
аналіз проблеми дослідження засвідчив, що не зважаючи на значну кількість
науковців, які присвятили свої розробки формуванню професійно-прикладних умінь
і навичок в області оздоровчої діяльності у майбутніх вчителів не дістало
грунтівного розкриття та потребує подальшого підкріплення знань. Тому
підкріплення знань практичними уміннями найбільш доцільне при вивченні
дисципліни «Фізичне виховання», як інтегрального предмета, який вивчає основи і
принципи здорового способу життя. У цих умовах є можливим вирішення проблеми
паралельного формування фізкультурно-оздоровчих знань і умінь, використання їх
як у самостійній, так і професійній діяльності.
Література:
1. «Концептуальні
засади розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський
освітній простір» Затверджено наказом МОН №988 від 31.12.2004 року // Освіта,
12-19 січня 2005. – с.2-3.
2. Апанасенко
Л.Г., Попова Л.А. Медицинская валеологія. – Київ: Здоров'я, 1998. – 248 с.
3. Виленский М.Я.,Сафин Р.С. Основы
профессиональной направленности физического воспитания студентов педагогических
институтов. – Москва, 1980. -105 с.
4. Дробноход
М., Вольвач Ф. Проблема валеології в освіті // «Освіта і управління» №3, 1999.
– с. 172-180.
5. Закон
України «Про вищу освіту» // Освіта. – 2002. - № 12-13.
6. Зеленюк
О.В. Валеологічна спрямованість фізичного виховання студентів як шлях його
гуманізації // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту: Зб. наук. Праць за ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ,
2001. - №23. – с.13-16.
7. Нагорна
А.М., Грузєва Т.С., Кульчицька Т.К. Сучасний стан здоров'я підлітків і молоді
України та заходи щодо його збереження і покращення // Лік. Справа. – 1998. -
№7. – с. 177-181.
8. Троцко
Г.В. Професійно-педагогічна підготовка студентів до виховної роботи в школі. –
Х., ХДПУ ім.Г.С. Сковороди, 1995. – 241с.
9. Шерстобитова
Н.С. Концепция физического воспитания студентов педагогических училищ с
валеологической направленностью // Современные тенденции и проблемы подготовки
студентов: материалы регион. научно-практич. конференции. – Кемерово, 2000. –
с. 123-126.