К.т.н. Лапковський С.В., Гірник Б.В., Пальченко О.О.

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”, Україна

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА

У сучасному світі з постійно зростаючою конкуренцією на світових ринках запорукою успіху є скорочення термінів виведення продукції на ринок при обмеженому бюджеті. Сьогодні для відповідності вимогам замовників виробничі підприємства сильніше, ніж будь-коли, зацікавлені в розробці більшої кількості високоякісних інноваційних виробів в найкоротші терміни. Однак вимоги, що пред'являються до сучасного виробництва і змушують зробити його більш гнучким, ефективним і економічним, в сучасних умовах жорсткої глобальної конкуренції досить просто сформулювати в теорії, але дуже складно втілити на практиці. В наші дні процес розробки нового виробу повинен сприяти прискореному виконанню виробничих циклів, що входять до його складу, за рахунок скорочення підготовчого етапу і усунення непотрібних процедур, а також багаторазового застосування накопичених знань і швидкого вирішення виникаючих питань на ранніх етапах, до того, як вони переростуть в дорогі, а інколи, і не виправні помилки.

Процес розробки виробів на підприємстві повинен відповідати зростаючому рівню складності організації виробництва. При цьому необхідно враховувати те, що він об'єднує різні напрямки діяльності, які традиційно були організаційно і технологічно розділені. Це ускладнює роботу маркетингу, проектування, розробки, моделювання виробів, роботу виробничих підрозділів і заважає організації узгоджених дій від початку реалізації проекту до його завершення. Тому групам проектувальників повинна бути надана можливість відстежувати вимоги до виробу, які постійно змінюються, обмінюватися ідеями для успішної реалізації конструкторського задуму, управляти змінами, повідомляти колегам про виникаючі проблеми і контролювати поточний статус проекту за допомогою стандартних процедур, які відбивають ітераційний і територіально розподілений характер сучасного процесу розробки виробу.

Завдання, що виникають в процесі технологічної підготовки виробництва (ТПВ), відносяться до розряду найбільш трудомістких. При здійсненні простих, на перший погляд, вимог, таких, як оперативність, низька собівартість, якість і реалізація творчого задуму клієнта, підприємства стикаються з цілою низкою суперечностей. Традиційні технології дозволяють домогтися реалізації лише однієї або кількох задач, і тільки окремі рішення здатні забезпечити відповідність усім вимогам. Такі протиріччя вимагають повного перегляду традиційного підходу, який застосовувався при розробленні нових виробів раніше. Завдання, які стоять перед підприємствами сьогодні, потребують ретельного аналізу та оптимізації кожного з етапів виробництва разом з кардинальним перетворенням процесу розробки виробу в цілому.

Найкращим чином вирішити весь комплекс задач, які виникають в процесі ТПВ [1], здатна тільки автоматизована система технологічної підготовки виробництва (АСТПВ).

Автоматизація ТПВ находить застосування в усіх промислово-розвинених країнах. Які приклад можна навести той факт, що в США ще у 1976 році була підготовлена та прийнята державна програма з автоматизації технологічної підготовки виробництва та виготовлення об’єктів машинобудування та приладобудування [2].

На жаль, більшість вітчизняних виробників продовжують використовувати застарілі методи, які засновані на 2D-розробці виробів, проте, в даний час виробники отримали можливість працювати набагато ефективніше і продуктивніше завдяки використанню нового тривимірного програмного забезпечення і методів проектування.

З аналізу численних інформаційних джерел складається враження, що в даний час створення АСТПВ набуває статус цілком самостійної технічної проблеми, розв'язуваної на основі створення принципово нових технічних і програмних засобів. Однак цілком очевидно, що методологія створення АСТПВ повинна виходити за рамки вирішення тільки технічних проблем і включати глибоку і всебічну проробку технології, організації і керування, які є не тільки взаємозалежними з технічними проблемами, але і впливають на їхнє правильне вирішення. Безсумнівно, що проблеми створення АСТПВ не повинні розглядатися самостійно, у відриві від загальних концепцій сучасного розвитку та удосконалення виробничих систем машинобудівних підприємств. Створення АСТПВ є важливим, але тільки одним із напрямків на загальному фронті робіт з удосконалення і комплексної автоматизації в усіх сферах виробничої діяльності підприємств. Складність і багатогранність проблем створення АСТПВ призводить до того, що технічне переозброєння машинобудівних підприємств сполучено зі значними трудовими і капітальними витратами. Тому найважливішого значення набуває підвищення якості та оптимальності прийнятих проектних рішень, що забезпечують досягнення найвищих техніко-економічних і експлуатаційних показників. У цьому зв'язку ТПВ повинна системно базуватися на єдиній науково-методичній основі, що вимагає, з одного боку, подальшого розвитку досліджень по створенню наукових основ технології машинобудування, а з іншого боку — розгортання широкого фронту робіт з комплексної стандартизації в галузі ТПВ нових виробів.

Цілком очевидно, що у світлі нових технічних і технологічних можливостей, необхідно поглянути з принципово нових позицій на питання створення АСТПВ.

Література:

1. О.А. Стєнін, С.В. Лапковський, М.О. Солдатова. Системно-структурні принципи комплексної технологічної підготовки виробництва при проектуванні гнучких виробничих систем// Системні дослідження та інформаційні технології/ — Київ, 2004. — № 1, С. 18 — 31.

2. Wisnosky D. ICAM. The Air Forces integrated Computer Aided Manu-facturing Program// Astronautics and Aeronautics, 1977, 2.