Іжболдіна О

Іжболдіна О.О.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Анатомічні особливості молодняку свиней різного походження

Поряд з репродуктивними та відгодівельними показниками, досить важливими в оцінці економічної ефективності вирощування тварин є забійні показники. Слід відмітити, що аналіз забійного виходу та інших показників дуже актуальний при вирощуванні помісного молодняку свиней, отриманого від кнурів спеціалізованих м’ясних генотипів в умовах енергозберігаючої технології.

Дослідження по вивченню анатомічних особливостей молодняку свиней проводились в умовах сучасного свинарського підприємства. За методом пар-аналогів було сформовано п’ять груп свиноматок по 12 голів: перша, друга, третя групи були укомплектовані чистопородними свиноматками великої білої породи (ВБ); четверта і п’ята – помісними свиноматками великої білої породи і ландрас (½ ВБ х ½ Л). При цьому враховували походження, вік та живу масу тварин. Свиноматок першої контрольної групи осіменяли спермою кнурів великої білої породи. Свиноматки другої та четвертої групи осіменялись спермою кнурів породи ландрас, а третьої та п’ятої груп – спермою кнурів спеціалізованої м’ясної лінії хунгахіб угорської селекції. Для кожної піддослідної групи свиноматок було підібрано по 3 кнура-плідника. Вивчення продуктивних якостей молодняку відбувалося на поголів’я у кількості 12 голів з кожної піддослідної групи. При досягненні піддослідними тваринами живої маси 100–105 кг нами був проведений забій.

Дані досліджень свідчать, що найвищий забійний вихід був у свиней V (дослідної) групи – 71,3 % , що в вище за цей показник у ровесників І (контрольної) групи на 4,1 % (Р<0,001). Свині ІІІ (дослідної) групи за показником забійного виходу займали друге місце і відповідно переважали контрольний молодняк на 3,9 % (Р<0,05). Помісний молодняк ІІ та ІV (дослідних) груп мав вищий забійний вихід ніж тварини І (контрольної) групи на 2,9 % та 3,2 % (Р<0,05).

З метою більш детального вивчення біологічних та продуктивних особливостей свиней піддослідних групи, нами було проаналізовано розвиток їх внутрішніх органів після проведення забою.

Результати досліджень свідчать, що маса серця була найбільшою у тварин ІІІ (дослідної) групи, за цим показником свині цієї групи перевищували ровесників з І (контрольної) групи на 0,053 кг (Р>0,05). Найменшою була маса серця у тварин ІV (дослідної) групи, вони поступалися за аналогічним показником чистопородному молодняку великої білої породи на 0,013 кг (Р>0,05). Слід відмітити, що маса серця помісних свиней V (дослідної) групи була вищою за масу серця тварин І (контрольної) групи на 0,05 кг (Р<0,001).

Аналогічна тенденція відмічена і за масою печінки піддослідних тварин. Встановлено, що печінка свиней ІІІ (дослідної) групи була важчою за відповідний орган всіх тварин піддослідних груп, і перевищувала масу печінки свиней І (контрольної) групи на 0,298 кг (Р>0,05). Маса печінки свиней ІІ і ІV (дослідних) груп була вищою від даного показника І (контрольної) групи на 0,15 і 0,078 кг (Р>0,05) відповідно. Встановлено різницю між масою печінки свиней V (дослідної) групи і даним показником у свиней І (контрольної) групи, яка склала 0,285 кг (Р<0,001).

Дані досліджень свідчать, що маса нирок тварини варіювала в межах 0,360–0,420 кг і суттєво не відрізнялась у тварин в піддослідних групах.

Аналіз маси легень піддослідних тварин свідчить, що найнижчою вона була у тварин ІV (дослідної) групи – 1,415 кг, за цим показником вони поступались тваринам І (контрольної) групи лише на 0,035 кг (Р>0,05). Решта тварин помісних генотипів з ІІ та ІІІ (дослідних) груп мали вищу масу легень порівняно з тваринами контрольної групи.

Аналіз розвитку внутрішніх органів свиней свідчить, що у тварин ІІІ і V (дослідних) груп, які отриманні від поєднання свиней великої білої породи і кнурів угорської селекції хунгахіб, маса серця, печінки і нирок була найбільшою серед усіх піддослідних тварин. Це підтверджує той факт, що ці тварини мали більшу інтенсивність обмінних процесів організму, що проявилося в збільшенні маси їх внутрішніх органів.

Література

1. Бажов Г. М. Биотехнология интенсивного свиноводства / Г. М. Бажов, В. И. Комлацкий. – М.: Росагропромиздат, 1989. – 269 с.

2. Бирта Г. Мясные качества свиней красной белопоясой породы / Г. Бирта // Свиноводство. – 2009. – № 1. – С. 7–9.

3. Бірта Г. О. Ріст і розвиток свиней різних генотипів / Г. О. Бірта, Ю. Г. Бургу // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. – 2010. – № 11. – С. 68–72.

4. Джунельбаев Е. Т. Откормочные и мясные качества трехпородных помесей / Е. Т. Джунельбаев, В. А. Дунина, Н. С. Куренкова // Свиноводство. – 2010. – № 2. – С. 10–11.

5. Іжболдіна О. О. Якість м’яса молодняку свиней різного походження / О. О. Іжболдіна // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. – 2011. – Т. 13, № 4 (50). – С. 63-66.

6. Кабанов В. Д. Интенсивное производство свинины / Кабанов В. Д. – М. : Колос, 2003. – 400 с.

7. Технологія виробництва продукції свинарства: Підручник / [ В. І. Герасимов, Д. І.Барановський, А. М. Хохлов та ін. ] ; під ред. В. І. Герасимова. – [3-е вид.]. – Х. : Еспада, 2010. – 448 с.

8. Халак В. І. Біологічна повноцінність м’яса та сала молодняку свиней різного екогенезу / В. І. Халак // Аграрний вісник Причорномор’я. –2010. – Вип. 52.