Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Швандер І.М., студентка ІV курсу Юра К.В., студентка ІV курсу Піскорська Т.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив рістстимулюючих препаратів на анатомічну будову стебла рослин баклажанів

Підвищення продуктивності сільськогосподарських культур є важливим завданням сучасної аграрної науки. З цією метою широко застосовують регулятори росту та розвитку рослин [1]. Найбільш широко застосовуваною групою рістрегуляторів є природні та синтетичні стимулятори [4].

Надзвичайно корисною низькокалорійною дієтичною овочевою культурою є баклажани. Плоди баклажана багаті на кальцій, що сприяє нормалізації водно-сольового обміну, звільняє організм від надлишку води та кухонної солі. Окрім цього плоди баклажана багаті на пектинові речовини, які мають радіопротекторну та антихолестеринову дію [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту «Алмаз» обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП).

Анатомічну будову стебла вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для його консервації застосовували суміш рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1%-го формаліну. Визначення розмірів клітин, окремих тканин, діаметра судин здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Дослідження анатомічної будови стебла проводили в середній частині органу [2]. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 5,1”.

Провівши вивчення впливу стимуляторів росту на анатомічну будову стебла рослин баклажанів сорту Алмаз досліджено, що препарати змінювали товщину шару первинної передерми. Зокрема, за дії 1-НОК вона зменшувалася на 8%, а при застосуванні ГК₃ та 6-БАП спостерігалося зростання шару тканини на 50 та 88% (табл.).

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту на анатомічну будову стебла рослин баклажанів сорту Алмаз (фаза початку дозрівання плодів)

Варіант досліду	Контроль	1-НОК	ГК3	6-БАП
Товщина шару первинної перидерми, мкм	94,73 ± 1,57	*87,01 ±1,06	*141,97 ±1,38	*178,49 ±2,71
Товщина шару коленхіми, мкм	236,71 ±1,84	*229,78 ±2,73	*253,11 ±2,59	*152,99 ±4,27
Довжина клітин коленхіми, мкм	48,57 ±1,78	*55,16 ±1,94	*58,69 ±1,55	48,43 ±0,81
Ширина клітин коленхіми, мкм	26,64 ±0,99	27,14 ±0,84	24,55 ±0,91	24,38 ±1,17
Товщина оболонок клітин коленхіми, мкм	4,22 ±0,08	*5,88 ±0,16	*6,48 ±0,19	*5,67 ±0,15
Товщина шару вторинної перидерми, мкм	347,27 ±5,68	*312,39 ±5,65	*304,06 ±2,56	*303,00 ±4,45
Товщина шару ксилеми, мкм	1144,67 ±24,96	*2208,48 ±10,26	*2101,87 ±9,35	*1809,59 ±16,29
Діаметр найбільших судин ксилеми, мкм	68,57 ±1,78	*80,52 ±1,61	*73,65 ±1,76	*89,91 ±1,72
Кількість клітин ксилеми в одному ряду, шт	72,89 ±1,43	*95,04 ±0,72	*130,02 ±2,39	76,22 ±1,39

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

Важливою механічно тканиною стебла є коленхіма. Встановлено, що обробка рослин стимуляторами росту по різному впливала на товщину шару коленхіми. Під впливом 1-НОК та 6-БАП спостерігалося зменшення товщини тканини на 3 і 35%. За дії ГК₃ товщина коленхіми зростала на 7%.

Результати наших досліджень свідчать, що 1-НОК та ГК₃ збільшували довжину клітин коленхіми на 14 та 21%. Рістстимулятори 1-НОК, ГК₃, 6-БАП потовщували оболонки клітин коленхіми на 39, 54 і 35%.

Одночасно за дії препаратів відбувалося зростання діаметру найбільших судин ксилеми. Найбільше даний показник зростав за дії 6-БАП (31%). При застосуванні 1-НОК діаметр судин зростав на 17%, а після обробки ГК₃ на 7%. Також встановлено, що стимулятори росту 1-НОК, ГК₃

збільшували кількість клітин у одному ряді ксилеми на 30 та 78%. При застосуванні 6-БАП даний показник у порівнянні з контролем достовірно не змінювався.

Отже, потовщення клітинних стінок живої механічної тканини коленхіми та товщини ксилеми при застосуванні стимуляторів росту створює передумови підвищення стійкості дослідних рослин до вилягання і як наслідок подовжує активну вегетацію рослин, що позитивно впливатиме на продуктивність культури. Збільшення діаметру максимальних судин ксилеми покращує висхідний транспорт води та мінеральних речовин до рослини оброблених стимуляторами росту.

Література

1. Анішин Л. А. Біостимулятори для соняшнику / Л. А. Анішин, С. П. Пономаренко // Захист рослин. – 1997. – квітень. – С. 14-15.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Новиков И. С. Гибберсиб-У – биостимулятор плодообразования растений / И. С. Новиков // Защита и карантин растений. – 1997. – № 1. – С. 41-42.