Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Громик М.В., студентка ІV курсу
Бровко О.В., студентка ІV курсу Ткачова А.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив синтетичних стимуляторів росту на мезоструктуру листків рослин перців

Будова та функціонування листкового апарату суттєво впливають на продуктивність сільськогосподарських культур. Для регуляції продукційного процесу в практиці сільського господарства використовують синтетичні регулятори росту та розвитку. Серед них найбільш застосовуваними є стимулятори [1]. Це препарати широкого спектру дії. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [4].

Серед овочевих рослин, що входять в раціон харчування людини, перець займає одне з головних місць, оскільки його плоди мають не тільки високі смакові, дієтичні та поживні властивості, але також відрізняються підвищеним вмістом вітамінів. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин [3].

У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин перцю сорту Антей.

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини картоплі сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Мезоструктурну організацію листка вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для мезоструктурного аналізу відбирали листки одного віку та ярусу. Визначення розмірів клітин, окремих тканин та органів здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Для цього використовували часткову мацерацію тканин листка. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що стимулятори росту рослин суттєво впливали на мезоструктурну організацію листків рослин перцю сору Антей (табл.). Встановлено, що обробка рослин стимуляторами росту1-НОК,ГК₃ і 6-БАП збільшувала товщину хлоренхіми відповідно на 5, 23 та 13%. При цьому товщина верхнього та нижнього епідермісу достовірно зростали лише при

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту на мезоструктурні показники листків рослин перцю сорту Антей (фаза початку цвітіння)

Варіант досліду	Контроль	1-НОК	ГК3	6-БАП
Товщина верхнього епідермісу, мкм	23,32 ± 0,62	22,87 ± 0,57	*31,08 ±0,21	*28,71 ± 0,73
Товщина хлоренхіми, мкм	216,48 ±1,68	*227,57 ±2,91	*266,71 ±5,79	*244,85 ±4,13
Товщина нижнього епідермісу, мкм	23,92 ±0,49	23,96 ±0,62	*29,63 ±0,53	25,07 ±0,85
Об’єм клітин стовбчастої паренхіми мкм^3	19857,02 ±896,32	20637,65 ± 817,57	*26688,83 ±1117,20	*23058,58 ±1147,19
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	33,28 ±0,95	*42,75 ±0,74	*39,81 ±0,78	34,06 ±1,30
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	24,95 ±0,75	*33,35 ±0,82	*32,43 ±0,89	26,92 ±1,04
Кількість клітин епідермісу, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	783,33 ±13,11	*870,54 ±15,92	*921,47 ±5,60	*835,82 ±8,40
Кількість клітин продихів, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	372,76 ±9,13	*342,66 ±10,52	*343,52 ±10,06	366,58 ±11,40
Площа клітин продихів мкм^2	250,44 ±5,69	*275,99 ±7,46	264,66 ±5,47	*267,13 ±5,26

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

застосуванні ГК₃. Досліджено, що регулятори росту ГК₃ і 6-БАП збільшували об’єм клітин стовпчастої паренхіми на 34 і 16%. Нами також встановлено зростання довжини та ширини клітин губчастої паренхіми. Найбільш суттєво даний показник підвищувався після обробки 1-НОК (34 і 39%), а за дії ГК₃ він зростав на 20 і 30%.

Провівши вивчення змін у будові продихового апарату рослин встановлено, що стимулятори росту 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП збільшували кількість клітин епідермісу на 11, 18 і 7%. При цьому за дії 1-НОК і ГК₃ зменшувалася кількість продихів на 1 мм² абаксіальної поверхні листка на 8%. Одночасно достовірно зростала площа продихів при застосуванні 1-НОК та 6-БАП на 10 та 7%.

Таким чином, потовщення хлоренхіми і зростання об’єму клітин стовпчастої паренхіми та розмірів клітин губчастої паренхіми при обробці рослин перцю стимуляторами росту створює передумови для покращення продуктивності культури. Зменшення кількості та зростання площі продихів при одночасному збільшенні клітин епідермісу зменшують транспіративну активність рослин та покращують їх оводненість.

Такі зміни продихового апарату дослідних рослин підвищують їх стійкість до водного стресу під час посушливих умов вегетації.

Література

1. Бокарев К. С. Новый стимулятор роста растений / К. С. Бокарев, Л. В. Молчанов // Физиология растений. – 1981. – Т. 28, вып. 3. – С. 663-665.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Новиков И. С. Гибберсиб-У – биостимулятор плодообразования растений / И. С. Новиков // Защита и карантин растений. – 1997. – № 1. – С. 41-42.