Хоронжук К.В.,

студентка 5-го курсу

Долгов О.М.,

доцент кафедри біології

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

Динаміка змін рівня фізичного стану студентів

природничо-географічного факультету

Фізичний стан, за визначенням Міжнародного комітету зі стандартизації тестів, характеризує особистість людини, стан її здоров’я, статури тіла, конституцію, функціональні можливості організму, фізичну працездатність та підготовленість. Таким чином, фізична працездатність – це інтегральне виявлення функціональних можливостей людини.

ВООЗ в 1968 р. для визначення фізичної працездатності людини рекомендовано пробу Physical Working Capaciti (PWC), розроблену в Каролінському університеті в Стокгольмі Шестрандом в 50-х роках XX ст. Ця проба позначається ВООЗ як PWC170.

Фізична працездатність у пробі PWC170 виражається у величинах такої потужності фізичного навантаження, при якій ЧСС досягає величини 170 уд/хв. Вибір саме цього значення ЧСС заснований на наступних двох положеннях.

Перше положення полягає в тім, що зона адекватного функціонування кардіореспіраторної системи з фізіологічної точки зору обмежується діапазоном зміни ЧСС від 100-110 до 170-180 хв^-1. Отже, за допомогою цієї проби можна встановити ту інтенсивність фізичного навантаження, що «виводить» діяльність серцево-судинної системи, а разом з нею й всієї кардіореспіраторної системи, в область оптимального функціонування.

Друге положення базується на тому, що взаємозв'язок між ЧСС і потужністю виконуваного фізичного навантаження має лінійний характер у більшості здорових людей аж до ЧСС, рівної 170 хв^-1. При більш високій ЧСС лінійний характер залежності між ЧСС і потужністю фізичного навантаження порушується.

Дослідження проводились з метою визначення динаміки показників рівня фізичного стану студентів протягом 2012-2013 років. В дослідженні 2012 року брало участь 57 студентів 1-го курсу природничо-географічного факультету, серед них 33 дівчини та 24 юнаки. Вік досліджуваних студентів 17-21 рік. З них в дослідженні 2013 року брало участь 52 студенти 2-го курсу природничо-географічного факультету, серед них 31 дівчина та 21 юнак. Вік досліджуваних студентів 18-22 роки.

З метою з’ясування фізичного стану було використано субмаксимальний тест для визначення фізичної працездатності PWC₁₇₀.

Досліджуваним пропонувалось протягом 5 хвилин крокувати на сходинку висотою 29,5 см в темпі, при якому ЧСС досягала 120-130 хв^-1. Після 3 хвилин відпочинку досліджувані знову протягом 5 хвилин виконували навантаження, але в більшому темпі, при якому ЧСС досягала 160-170 хв^-1. Фіксувались маса тіла досліджуваних та ЧСС одразу після кожного навантаження.

Розрахунки проводились у 3 етапи. На першому визначалась величина виконаної роботи. Враховуючи, що величина виконаної за 1 хвилину роботи дорівнює потужності, на другому етапі визначали потужність фізичного навантаження, при якій ЧСС досягає 170 хв^-1. На третьому етапі визначали абсолютний, а потім відносний показники максимального споживання кисню, за яким здійснюється оцінка рівня фізичної працездатності.

Порівняння одержаних показників МСК_відн. з табличними у юнаків за результатами досліджень, проведених в 2012 році, показало, що з 24 досліджених 3 (12,5 %) мають посередній, 17 (70,8 %) – нижче посереднього, а 4 (16,7 %) – низький рівень фізичної працездатності.

У 2013 році з 21 юнака 4 (19,2 %) мають посередній, 16 (76,1 %) – нижче посереднього, а 1 (4,7 %) – низький рівень фізичної працездатності (Рис.1).

Серед юнаків у двох студентів спостерігалось поліпшення показників рівня фізичного стану з «низького» до «нижче посереднього», у двох – з «нижче посереднього» до «доброго». У двох студентів показники рівня фізичного стану погіршились – з «посереднього» до «нижче посереднього».

У дівчат порівняння одержаних показників МСК_відн. з табличними за результатами досліджень, проведених у 2012 році, показало, що з 33 досліджених 25 (75,8 %) мають високий, 6 (18,2 %) – добрий, і лише 2 (6 %) – посередній рівень фізичної працездатності.

У 2013 році з 31 дівчини 20 (64,5 %) мають відмінний, 8 (25,8 %) – добрий, і 3 (9,7 %) – посередній рівень фізичної працездатності (Рис. 2).

Серед дівчат у одної студентки спостерігається поліпшення показників рівня фізичного стану з «посереднього» до «доброго». У чотирьох дівчат рівень фізичного стану погіршився: у двох – з «відмінного» до «доброго», ще у двох – з «доброго» до «посереднього» рівня.

Загальна картина рівня фізичного стану у студентів першого курсу природничо-географічного факультету 2012 року вступу виглядала таким чином: з 57 досліджуваних, з яких 24 юнаки та 33 дівчини, 44 % студентів мали відмінний фізичний стан,10 % – добрий, 9 % – посередній,30 % – нижче посереднього, 7 % – низький (Рис. 3. А).

Через рік навчання показники рівня фізичного стану студентів природничо-географічного факультету виглядали так: з 52 досліджуваних, з яких 21 юнак та 31 дівчина, 39 % студентів мали відмінний фізичний стан, 15,1 % – добрий, 13 % – посередній, 31 % – нижче посереднього, 1,9 % - низький (Рис. 3. Б).

Не зважаючи на те, що фізичний стан поліпшився серед юнаків та погіршився серед дівчат, високий в цілому рівень фізичного стану досягається за рахунок великої кількості дівчат серед досліджених.