УДК 504.3(477-25)
Онасенко Я. Я., Рубежняк І. Г.
Національний університет
біоресурсів і природокористування України, Україна, м. Київ
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
МІСТА КИЄВА
Однією
з найактуальніших проблем сьогодення є екологічна ситуація. Вплив людської
діяльності на навколишнє середовище є суттєвим і стає все більш помітним, тому
дослідження цього впливу - головний
напрям у розв’язанні проблем охорони природного середовища і зокрема
повітряного басейну.
Забруднення
атмосферного повітря почалося разом із Промисловою Революцією у Європі ще у ХІХ
столітті, проте за останні кілька десятиліть воно досягло критичного
рівня і стало головною проблемою навколишнього середовища. Чисте повітря
зазвичай складається з N2 (76%), О2 (22%), СО2 та інших газів
(Ne, H2, He, CH4, Аr і т.д.). Деякі з них токсичні, що здатні спричиняти серйозні хвороби та
руйнувати довкілля. Протягом 2012
р. в атмосферу м. Києва надійшло 259,2 тис. тонн забруднюючих речовин від стаціонарних
та пересувних джерел забруднення.
Динаміку викидів забруднювачів атмосферного повітря
наведено у таблиці :
|
Назва забруднюючої
речовини |
2010рік |
2011рік |
2012 рік |
|
|
|||
|
1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т |
265,3 |
254,5 |
259,2 |
|
у тому числі від: |
|||
|
1.1. стаціонарних джерел: |
28,6 |
33,3 |
32,9 |
|
метали та їх сполуки |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
|
стійкі органічні забруднювачі |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
|
оксид вуглецю |
2,8 |
2,7 |
2,6 |
|
діоксид та інші сполуки сірки |
7,6 |
9,9 |
10,6 |
|
оксиди азоту у перерахунку NO2 |
9,8 |
10,7 |
10,6 |
|
речовини у вигляді суспендованих твердих частинок |
4,0 |
5,8 |
5,1 |
|
не метанові леткі органічні сполуки |
3,5 |
3,4 |
3,3 |
|
1.2. пересувних джерел: |
236,7 |
221,2 |
226,3 |
|
сірки діоксид |
1,9 |
3,0 |
2,0 |
|
діоксид азоту |
21,1 |
18,5 |
21,3 |
|
оксид вуглецю |
180,3 |
166,6 |
171,1 |
|
вуглеводні |
– |
– |
– |
|
не метанові леткі органічні сполуки |
30,3 |
28,1 |
28,5 |
|
речовини у вигляді суспендованих твердих частинок |
2,1 |
2,1 |
2,4 |
|
у тому числі від: |
|||
|
1.2.1.
автомобільного транспорту: |
229,2 |
212,7 |
218,3 |
|
сірки діоксид |
1,7 |
1,8 |
1,8 |
|
діоксид азоту |
18,5 |
18,6 |
18,8 |
|
оксид вуглецю |
177,3 |
162,9 |
167,7 |
|
вуглеводні |
– |
– |
– |
|
не метанові леткі органічні сполуки |
28,9 |
26,4 |
26,9 |
|
речовини у вигляді суспендованих твердих частинок |
1,9 |
2,2 |
2,2 |
|
2. Діоксид вуглецю,млн. т СО2. |
9,7 |
9,8 |
9,8 |
Якість атмосферного повітря в м. Києві
залежить від обсягу викидів забруднюючих речовин із двох основних джерел:
стаціонарних і пересувних. Основним забруднювачем
атмосферного повітря м. Києва є автотранспорт. Другорядну роль відіграють
теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також підприємства хіміко-фармацевтичної,
машинобудівної, легкої, харчової промисловості та будівельної індустрії. Речовинами, які забруднюють повітря у м.
Києві, є двоокис азоту, бенз(а)пірен, фенол, формальдегід. Найбільшу
токсичність має бенз(а)пірен, який відносять до речовин І класу небезпеки, адже
має канцерогенну дію. Решта перелічених домішок належать до II класу
небезпеки. Двоокис азоту погіршує дихання,
спричиняє кашель. Фенол призволить до нудоти, подразнює слизові оболонки. Формальдегід має загально-токсичну дію, уражає центральну нервову
систему, погіршує зір.
Сумарне забруднення
повітряного басейну в окремих районах істотно різниться. Така ситуація
спричинена відмінностями в розташуванні та специфіці промислових підприємств.
Близькість автомагістралі до пункту спостережень, що знаходиться на проспекті
Перемоги, показує те, що повітря тут
дуже забруднено бенз(а)піреном, окисом вуглецю, двоокисом азоту. У кілька
разів чистішим є повітря поблизу пунктів спостережень у Гідропарку (на території
гідрологічної станції “Київ”) та поряд з метеостанцією “Київ” поблизу проспекту
Науки. У цілому більш забруднене повітря в центрі
міста, більш чисте - у
лісопарковій зоні. Насамперед у його західній
частині - Голосіївському районі.
Основні заходи, необхідні для нормалізації
екологічної ситуації та стабілізації стану повітряного басейну:
· Підвищити ефективність діяльності щодо охорони
атмосфери шляхом зміцнення технологічної дисципліни на промислових
підприємствах;
· розробка та впровадження
механізму узгодження рівня допустимих викидів з темпами модернізації технологій
і структурної перебудови промислових підприємств;
·
вдосконалити систему
нормування викидів забруднюючих речовин повітряного басейну.