Экология. Промышленная экология и медицина труда

Доц. Ничик О.В., Васильєва А.А.

Національний університет харчових технологій, Україна

Проблема ГМО в Україні

Ця абревіатура сама по собі викликає настороженість. З моменту появи трансгенів не стихають гарячі дискусії щодо того, наскільки вони потрібні людству і що більше вони з собою несуть – благо чи навпаки – зло. Необхідно близько ста років, щоб беззаперечно спробувати довести правоту одного чи іншого твердження. Однак, ми, українці, на жаль, не можемо чекати: ГМО вже тут! Для себе та своїх нащадків ми маємо вибирати як ставитись до ГМО, чи споживати ГМО. Аргументи за і проти наводять вчені зі всіх куточків світу.

Що говорять за ГМО?

Перший аргумент на захист генно модифікованих організмів - це те, що саме вони допоможуть вирішити продовольчі проблеми на нашій маленькій планеті. Можливо, Ви не дуже замислюєтеся над проблемою голоду, але навіть у наші, здавалося б досить благополучні часи, на Землі є місця, де люди щодня вмирають від голоду. Здебільшого це стосується Африканських країн. Прихильники ГМО говорять про те, що за допомогою даної технології можна вивести такі рослини, стійкі до африканських посух та різних хвороб. Тим самим, можна знизити або навіть зовсім відмовитися від використання хімії в сільському господарстві [1].

Можна вивести такі генно модифіковані види сільськогосподарських тварин, які будуть давати багато продукції, при цьому будуть не вимогливі до їжі і стійкі до захворювань. Прямо як у фантастичному фільмі! Причому на виведення нового виду тварини або рослини піде всього-то два –три роки.

Аргументи на користь ГМО:

· Генетичні технології допомагають збирати багатший урожай, використовувати менше добрив, пестицидів, отримувати продукти з великою кількістю поживних речовин.

· Традиційна селекція — повільний процес, тому як потрібні покоління, перш ніж буде досягнутий бажаний результат. Технології ГМО дозволяють створити потрібний генотип негайно, в поточному поколінні [2].

· Генна інженерія — більш передбачуваний процес, ніж традиційна селекція, коли тисячі генів передаються потомству випадковим шляхом. При створенні ГМО зміни відбуваються з окремими генами чи блоками генів.

· Загальноприйнятою стає думка, що тільки ГМОможуть позбавити світ від загрози голоду, так як за допомогою генної модифікації можна збільшувати врожайність і якість їжі. Без генної інженерії людство може опинитися в глухому куті [2].

Аргументи проти ГМО:

· Дослідження на щурах показали, що ГМО можуть становити небезпеку. У тварин, яких годували генетично модифікованою соєю і зерном, часто розвивалися проблеми з печінкою і нирками. Хоча результати випробувань на щурах не можна безпосередньо переносити на людей, можна зробити висновок, що ГМО можуть надавати несподіване вплив на тварин, як диких, так і домашніх [2].

· ГМО не були достатнім чином протестовані. Деякі тести ГМО проходили протягом дев’яноста днів, що не можна вважати достатнім для доказу майбутньої безпеки для людей протягом років чи навіть поколінь

· Перенесення генів при генної інженерії більш непередбачуваний, ніж при природному схрещуванні. У природи є захисний механізм — представники різних видів не можуть схрещуватися і давати потомство. Але з трансгенними технологіями схрещують не тільки різні види, але і представників різних царств, наприклад, з’єднуючи гени тварин з генами мікробів або рослин. Таким чином, виникають генотипи, які неможливі в природі, і передбачити наслідки цього неможливо.

· Генетично модифіковані продукти містять нові білки, які можуть викликати алергічну реакцію у людей, навіть в тих випадках, якщо не було алергії на вихідні компоненти.

· Генетично модифіковані рослини і тварини можуть схрещуватися з природними популяціями, створюючи екологічні проблеми, такі як занадто швидке зростання популяції або зникнення видів, дисбаланс між видами в природі і так далі [2].

Розвиток ГМО неминуче веде до розвитку монокультур, що загрожує харчового різноманітності та харчової безпеки.

Вся харчова продукція має перевірятись і відповідним чином маркуватись щодо наявності там генетично-модифікованих організмів. Наївно довіряти написам на кшталт «100% натуральний продукт» на тій продукції, що містить сою, кукурудзу, ріпак чи їх похідні. Це абсолютно нічого не означає.

Зараз ми, напевно, найбільш дика країна в Європі щодо незаконного й неконтрольованого використанню трансгенних технологій. Я думаю, що Україна й у майбутньому не зможе відмовитися від ГМ-сої, оскільки коли будь-який фермер спробує вирощувати цю сою, він уже на звичайну сою не перейде, якщо його спеціально не зацікавити. Причина проста – витрати на вирощування ГМ-сої нижчі, ніж для звичайної сої. Незважаючи на те, що вже протягом декількох років переважна частина сої в Україні – трансгенна, ціна на неї не знизилася. Таким чином, виробник одержує надприбуток [1].

Якщо Ви - прихильник здорового способу життя і противник ГМО, то вибір за Вами.

Література:

1. Мельничук М.Д., Коломієць Ю.В. Екобіотехнологія. – К.: Український Фітосоціоцентр, 2010. –92 с.

2. Пархоменко М.М. Господарсько-правові засоби забезпечення якості продукції в Україні// Економіка та право-2009-№2-с.19-24

3. Пуштаи А., Бардоч С. Ивен С. Генетически модифицированные продукты питания: потенциальное воздействие на здоровье человека. (Пер. с англ.). CAB International 2003. - М., МСоЭС, 2004.