Екологія/6. Екологічний моніторинг

К.б.н. Морозова Т.В., Білокопита М.Д.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Вміст сполук Фосфору у компонентах водозбірно-басейнової екосистеми р. Дністер

Водозбірний басейн – найбільш типова цілісна і відносно самостійна одиниця в організації земної поверхні , що визначається як спеціальний підрозділ, тобто природна геосистема. У сучасних умовах басейновий підхід виконує незамінну і всезростаючу роль при вивченні та запобіганні антропогенного забруднення навколишнього середовища. Водозбірний басейн – це динамічна природна екосистема, спостереження за якою необхідно проводити в межах екологічного моніторингу. Утворення і функціонування річкового водозбірного басейну обумовлено взаємодією ендогенних і екзогенних факторів. Басейновий підхід порівняно недавно став впроваджуватися в екологічні та грунтово-екологічні дослідження.

У природні води біогенні речовини потрапляють здебільшого за розпаду тваринних і рослинних організмів, життєдіяльність яких відбувається у водному середовищі, з поверхні водозбору та зі скидними водами. Концентрація речовин у воді незначна, але саме ці елементи визначають рівень біопродуктивності водних об’єктів, зумовлюючи якість води [1]. Вміст фосфору у воді незначний від 0,03 мг/л до 0,21 мг/л. Порівняльний аналіз вмісту фосфору у воді річки поблизу лісу та зрубу показав наявність достовірної різниці лише у моніторинговій точці с. Кострижівка, де виявлено переважання за досліджуваним показником у 5,3 рази. У воді поблизу зрубу спостерігається тенденція до збільшення вмісту фосфору порівняно із вмістом його у воді поблизу лісу. Явище зменшення вмісту Р₂О₅ у воді ВБЕ р. Дністер поблизу лісу можна пояснити наявністю деревного ярусу, оскільки дерева втягують сполуки фосфору із ґрунту, натомість на зрубах, заселених трав’янистою рослинністю дане явище згладжується.

Проведений нами порівняльний аналіз вмісту Р₂О₅ у воді ВБЕ р. Дністер показав значне переважання вмісту даної сполуки у воді поблизу зрубу с. Кострижівка у порівнянні з моніторинговою точкою у лісі. Це дозволяє нам допустити, що зруб у даній моніторинговій точці знаходиться на початкових стадіях сукцесії.

у воді

у ґрунті

Рис.1. Відносний вміст Р₂О₅

На відміну від вищеописаного, у ґрунтах терас р. Дністер на зрубах спостерігається тенденція до зниження вмісту Р₂О₅, за виключенням моніторингових точок с. Хрещатик, Дорошівці, Вікно та Рукшин. Це дозволяє допустити, що ці зруби знаходяться на місці широколистяних лісів. Нами відмічено тенденцію різноспрямованих змін у вмісту Р₂О₅, у ґрунтах водозбірно-басейнової екосистеми р. Дністер. Так, у с. Поляна виявлено достовірне зменшення вмісту Р₂О₅, у ґрунті на зрубі по відношенню до такого у ґрунті в лісі майже у два рази, натомість у моніторингових точках Вікно та Рукшин, виявлено достовірне збільшення вмісту Р₂О₅, у ґрунті в лісі по відношенню до такого у ґрунті на зрубі. Нами проведено оцінку потреб рослин у поповненні запасів фосфору ґрунту, необхідно відмітити, що ґрунти практично всіх зрубів, за виключенням с. Вікно та с. Рукшин, характеризуються сильним умовним ступенем необхідності фосфорних добрив для рослин. Для решти ґрунтів відмічено середній ступінь необхідності фосфорних добрив для рослин. в цілому ґрунти досліджених едафотопів можна охарактеризувати як недостатньо забезпечені фосфором.

За класами вмісту рухомих форм фосфатів досліджені ґрунти розподіляються так: низький вміст Р₂О₅, – с. Хрещатик (ліс), с. Дорошівці (ліс, зруб), с. Вікно (ліс), с. Погорілівка (ліс, зруб), с. Рухотин (зруб), с. Поляна (зруб); підвищений вміст Р₂О₅, – с. Волошкове (ліс), с. Рукшин (зруб), с. Кострижівка (ліс), с. Вікно (зруб); решта ґрунти характеризуються середнім вмістом Р₂О₅. Показано достовірне збільшення вмісту Р₂О₅, у ґрунті на зрубах, у порівнянні з ґрунтом лісу у с. Дорошівці, Вікно та Рукшин. Натомість у ґрунтах с. Поляна на зрубах, виявлено достовірне зменшення вмісту Р₂О₅, у порівнянні з вмістом у ґрунтах лісу.

Аналіз вмісту Р₂О₅, у мулі показав достовірне збільшення досліджуваного показника у мулі річки поблизу зрубу с. Вікно та с. Рукшин, натомість у мулі річки поблизу с. Поляна виявлено достовірне зменшення вмісту Р₂О₅. Нами відмічено загальну тенденцію до збільшення вмісту Р₂О₅, у мулі в річці поблизу зрубу у порівнянні з таким у річці поблизу лісу, за виключенням моніторингових точок с. Поляна та Рухотин, де спостерігається зворотна тенденція. Результати аналізу відносного вмісту Р₂О₅ у мулі р. Дністер показали значне його збільшення у мулі річки поблизу зрубу с. Вікно. У моніторинговій точці с. Поляна виявлено зворотну тенденцію, а саме вміст Р₂О₅ у мулі поблизу зрубу був меншим, ніж вміст у мулі поблизу лісу.

Отже, відмічено, що у воді поблизу зрубу спостерігається тенденція до збільшення вмісту фосфору порівняно із вмістом у воді поблизу лісу та загальну тенденцію до збільшення вмісту Р₂О₅.

Список літератури

1. Боднарчук Т. В. Сучасна характеристика умов формування гідрохімічного режиму річок басейну Верхнього Дністра у межах Львівської області / Т.В. Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2002. – Т. 3. – С. 156-160.