Лепьохін О.В.

К.е.н., доцент

Запорізького національного університету

ПРОБЛЕМИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ БІЗНЕС – ПЛАНУВАННЯ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Тактичне планування в процесі забезпечення життєдіяльності підприємств покликане сформувати для промислового підприємства механізми реалізації вибраної стратегії на засадах, сформованих у процесі стратегічного планування перспективного курсу розвитку діяльності підприємства та визначених стратегічних показників, яких прагне воно досягти у прогнозованих умовах. При цьому тактичне планування, як правило, розраховане на нетривалий період. Тактичне планування має два різновиди: поточне та оперативне.

Поточне планування - це різновид управлінської діяльності, який спрямований на розроблення параметрів, заходів, бюджетів та адміністративних важелів із метою формування поточних планів стосовно забезпечення життєдіяльності конкретних сфер діяльності підприємства чи його діяльності загалом на річний період у напрямку досягнення кінцевої мети за вибраною стратегією діяльності. Поточне планування реалізується через певні етапи, які можна вважати загальновизнаними .

Розглянемо докладніше етапи поточного планування для промислового підприємства з метою забезпечення його життєдіяльності. На першому етапі здійснюється інформаційне забезпечення поточного планування, яке полягає в підборі, класифікації та підготовці до використання інформації формування системи планових параметрів, вибору необхідних заходів, здійснення процесу бюджетування, формування альтернативних поточних планів, методичного забезпечення. Визначальною інформацією тут є дані з розробленого стратегічного плану забезпечення життєдіяльності, в тому числі соціальних параметрів розвитку підприємства внаслідок впровадження інновацій [1, с. 33].

На другому етапі здійснюють оцінку й аналіз сильних та слабких позицій підприємства, який проводиться аналогічно до порядку, прийнятого у стратегічному плануванні. Проте на відміну від стратегічного за поточного планування оцінюються сильні та слабкі позиції підприємства з точки зору формування можливостей для реалізації вибраної стратегії діяльності. Для соціально-орієнтованого планування важливими е насамперед соціальні показники, в тому числі такі, що відображають результати інновацій,

На третьому етапі вибираються та формуються планові параметри життєдіяльності (системи економічних, технологічних, соціальних та інших показників) на засадах визначеної стратегії. Цей етап поточного планування є одним із найважливіших, оскільки його основним завданням є розробка системи економічних, технологічних, соціальних показників, що сприятимуть реалізації вибраної стратегії діяльності на засадах наявного інформаційного забезпечення, виявлених сильних та слабких позицій промислового підприємства.

До економічних показників промислового підприємства доцільно віднести такі: рентабельність, ліквідність, розмір прибутку, обсяги виробництва та реалізації, економічна ефективність, ефект, собівартість продукції, оборотність тощо. Підсистема соціальних показників включає: рівень заробітної плати, продуктивність праці. трудомісткість робіт, питому вагу управлінців в загальній чисельності працівників, витрати: на покращання умов праці, оздоровчі та розважальні заходи для працівників, харчування працівників тощо. На відміну від попередніх підсистем (економічної та соціальної), які можуть характеризувати підприємство будь-якого профілю діяльності, підсистема технологічних показників с доволі специфічною для кожного підприємства. До технологічних показників можна віднести: виробничу потужність, продуктивність устаткування, втрати на модернізацію та оновлення технології, фондовіддачу, фондомісткість, випрати на механізацію та автоматизацію виробництва тощо.

На четвертому етапі здійснюється підбір на альтернативних засадах заходів стосовно досягнення планових параметрів життєдіяльності підприємства. Після визначення основних показників, яких насамперед прагне досягнути промислове підприємство в межах реалізації вибраної стратегії, необхідно розробити заходи щодо досягнення заданих параметрів. При цьому вони будуть досить специфічними для конкретних підприємств. Прикладами можливих заходів можуть бути: освоєння виробництва нових видів продукції; модернізація технології виробництва нових видів продукції; впровадження прогресивних технологій; автоматизація виробничих трудомістких процесів; розроблення прогресивних стандартів; впровадження інтегрованих управлінських систем; розроблення масштабної рекламної кампанії; впровадження передових методів роботи; приріст виробничих потужностей за рахунок реконструкції; модернізація конструкцій та технічних характеристик виробів тощо.

На п'ятому етапі реалізується бюджетне планування, в результаті якого мають бути розроблені механізми реалізації сформованих на попередньому етапі заходів забезпечення життєдіяльності підприємств із мінімальними витратами та максимальними вигодами. Бюджетне планування - це процес формування бюджетів для конкретних об'єктів на рік з метою визначення на засадах багатоваріантного аналізу в натуральній чи грошовій формах обсягів видатків і надходжень, оптимізації їх структури та кореспонденції з метою досягнення встановлених цілей промислового підприємства із врахуванням наявності певних обмежень та впливу чинників середовища функціонування.

Список використаних джерел.

3. Булеев И. П. Формирование организационно-экономического механизма управления предприятием по обработке цветных металлов / И. П. Булеев – Донецк : ИЕП НАН Украины, 1993. – С. 32-34.